Архів
Вівторок,
12 липня 2022 року

№ 24 (19968)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері: Зенітка Соняшник
  Версія для друку          На головну

За нашу і вашу свободу

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Ще з 2014 року, коли відбулась анексія Криму і почались бої на Донбасі, з інших країн на допомогу українським воїнам стали прибувати добровольці. Першими були представники народів, які вже відчули на собі всю «турботу» російського «брата»: грузини, чеченці. До того ж вони пам’ятали, як наші добровольці свого часу стали разом із ними пліч-о-пліч у рашистських війнах проти Грузії та Чечні.

БОРЦІ за незалежну Ічкерію сформували відразу два батальйони — імені шейха Мансура та імені Джохара Дудаєва. Ці підрозділи брали участь у найкривавіших битвах біля Іловайська, Широкиного, коло Дебальцевого. Поблизу останнього 2015-го загинув командир батальйону імені Джохара Дудаєва Іса Мунаєв.

Початок широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого нинішнього року позначився високим рівнем міжнародної підтримки не лише урядів, а й простих громадян різних країн. Чимало висококваліфікованих військових виявили бажання допомогти нашому народові ви­стояти в боротьбі проти агресора. І вже 27 лютого Президент Володимир Зеленський закликав іноземних громадян долучатися до опору російським військам в Україні. «Згідно з Положенням про проходження військової служби у Збройних силах іноземцями та особами без громадянства, затвердженим указом Президента України від 10 червня 2016 року №248, іноземці мають право вступити до ЗСУ на військову службу за контрактом у добровільному порядку, зокрема й до лав Сил територіальної оборони ЗСУ», — йшлося в офіційній заяві Офісу Глави держави.

Як і 2014-го, до захисників України з перших днів приєдналися бійці з Ічкерії (Чечні) і Грузії. У важких боях за Київ разом зі Збройними силами України брав участь білоруський полк імені Кастуся Калиновського. Від кількадесяти бійців його чисельність за короткий проміжок часу зросла до більш ніж 500.

Сьогодні в новоствореному Інтернаціональному легіоні, захищаючи Україну, воюють представники 55 держав. Найбільше в ньому воїнів зі США та Великої Британії, за ними йдуть поляки, канадці з українським корінням, військові з Фінляндії, країн Балтії, французи… Є представники Бразилії, Південної Кореї та Австралії.

— Коли на Європу знову падає тінь фашизму, а саме ним і є рашизм, люди доброї волі з усього світу їдуть в інтербригади. Вкотре лунає знаменитий клич: «No pasaran!», — каже боєць харківської тер­оборони Леонід Онищенко.

Аби потрапити до легіону, потрібно звернутися до українського посольства у своїй країні. Передусім беруть тих, хто має бойовий досвід, найбільше цінуються спецпризначенці. Хоч іноді зустрічаються легіонери й без досвіду, часто їхні невійськові вміння та навички виявляються дуже затребуваними за межами легіону.

49-річний Метью (на фото автора) — канадець. У своїй країні працював далекобійником, долав тисячі кілометрів неозорих просторів. А до того служив зв’язківцем. Воювати за Україну, зізнається, приїхав усвідомлено. Спостерігав за подіями в нашій країні, за тим, як відстоюють українці свободу ще з 2014 року. Отож не зміг залишитись осторонь, коли побачив, що коїть рашистська навала. Прибув, аби боронити справедливість, демократичні цінності, українських дітей. Однак, зізнається, не уявляв, якою важкою і кривавою буде битва. Нещодавно біля їхніх позицій поцілила чергова російська ракета, Метью дивом залишився живим… У серпні збирається додому, щоб побачити родину й онука, який народився під час цієї страшної війни...

Інтернаціональний легіон гідно проявив себе в Сєверодонецьку, де брав участь у жорстоких вуличних боях. У тому, що місто так довго трималося, перемелюючи сотні ординців, велика заслуга й іноземних добровольців. Кілька бійців — громадяни Нідерландів, Австралії, Німеччини та Франції — загинули в боях за Україну. «Ми вшановуємо пам’ять наших братів по зброї: немає слів, щоб висловити нашу вдячність за їхнє служіння та найбільшу жертву. Це герої, які прийшли сюди, аби захистити цінності, в які вони вірили, і проти­стояти тиранії», — пишуть легіонери на своїй сторінці в Інтернеті.

Україна завше пам’ятатиме й шануватиме тих, хто готовий жертвувати своїм життям заради неї у важкий час. І Метью також ніколи не забуде побратимів: і загиблих, і живих.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Маємо перший мільйон
Читати
Iнфляція зростає
Читати
Нарахували всім
Читати
Затверджено обсяги держзамовлення
Читати
Захищають Батьківщину
Читати
Відновлено судноплавство
Читати
IТ розвиваються
Читати
Одруження під час війни
Читати
Атестати отримали
Читати
Шукають працівників
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове