Знахідки балки Розсохуватої

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Попри те, що міста Дніпро та сусіднє Кам’янське розташовані на берегах Славутича, який своїми зеленими островами пронизує їх наскрізь, останніми роками місцеві жителі не дуже цьому раді. Річка цвіте зеленню з неприємним запахом, через що купатись у ній ризикують аж ніяк не всі. Для відпочинку надають перевагу тутешнім озерам з не просто чистою, а, без перебільшення, лікувально-оздоровчою водою.

УПОДОБАНІ місцевим людом озера Блакитне, Котлован та озеро-кар’єр завглибшки тридцять метрів на околиці заводської правобережної зони Дніпра — рукотворні. У шістдесяті роки минулого століття навколишні міста забудовували житловими мікрорайонами, для чого знадобилися гори піску. Так і виникли кількагектарні глибокі кар’єри з підземними джерелами, які їх щедро наповнили. Надра області багаті на різні мінерали. Проціджуючи крізь себе воду, вони не лише чистять її до первісного природного стану, а й збагачують корисними речовинами.

Минулого літа відомий у Дніпрі громадський активіст Руслан Власенко повідомив, що на західній околиці, в балці Розсохуватій, він випадково натрапив на поки що нікому не відомі рукотворні озера. «Ще одне диво серед природи», — зацікавилися, зрадівши, місцеві журналісти. Коли ж прибули на місце, остовпіли. Перед їхніми очима розливалися три водойми, наповнені смердючою гидотою. До кожної з них тягнулися глибокі канави з чорнющою рідиною, яка нагадувала відпрацьовані моторні мастила. Від смороду паморочилося в голові... І все це мало не в межах міста Дніпро!

У ході подальшого журналістського розслідування з’ясувалося, що три озера, котрі разом займають 17 гектарів, знаходяться на 44-гектарній земельній ділянці, яка з весни 2001 року належить приватному підприємству «ХЕЛП». Далі виявилося, що таку назву мають дві компанії. Одну з них, очолювану Юрієм Вовченком, зареєстровано 24 квітня 2001 р. у Києві. Під цим же номером і за тією ж датою, але вже на чолі з Олександром Якимовим, зареєстровано ще один «ХЕЛП» — у тодішньому Дніпропетровську. Київський зайнявся дослідженнями і розробками в галузях природничих наук та інженерії. А дніпропетровський обрав скромнішу орієнтацію — збирання безпечних і небезпечних відходів. Невдовзі підприємство «прославилося» низкою скандалів, які, бурхливо виникнувши, дивним чином безрезультатно затихали.

Слід від них тягнеться відтоді, відколи громадська організація «Зберегти Дніпро», очолювана Артемом Романюком, спіймала на шахрайстві іншу аналогічну компанію — «НАЙС». Остання за немалі бюджетні кошти взялася очищати стоки металургійного заводу. Насправді ж без будь-якого знешкодження безсовісно скидала їх у Дніпро, причому в тісній співпраці з компанією «ХЕЛП». Згодом виявилося, що чи одна з них, чи обидві користувалися прикриттям начальника екоінспекції Придніпровського округу на той час Дмитра Шибка. Скандал тягнувся довгенько, однак затих. Громадських рятівників Дніпра зупинила... прокуратура, наказавши закрити справу через відсутність кримінального порушення. Забігаючи наперед, скажемо, що Шибка спіймали на отриманні хабара. Хоча й не відразу, та все ж із посади його звільнили, однак і карну справу припинили.

Подібна практика, коли екологічних злочинців гучно обіцяють притягти до відповідальності, а потім їм усе сходить з рук, давно взята на озброєння ділками, серед яких — правники й чиновники Дніпропетровщини, розповідає один із борців за екобезпеку Ілля Рибаков. Підтвердженням цьому є і діяльність ПП «ХЕЛП». За документами «хелпівці» мають утилізовувати і переробляти шкідливе сміття та рідкі відходи. Натомість на ввіреній їм території створено сміттєзбірний полігон і три озера-відстійники. Та й це ще не все. У гнилих болотах «хелпівці» ховають неправедні справи. Чого варта корупційна змова ще 2016-2017 років! Тоді міськзеленбуд обласного центру, заручившись підтримкою «Спецдніпротрансу» та ТОВ «Будівельні відходи», за майже 64 бюджетні мільйони взявся видалити хворі зелені насадження. Спиляна деревина, як відомо, перемелюється й надалі використовується для виготовлення різноманітної корисної продукції. Та в цьому випадку все відвезли на полігон «ХЕЛПу» нібито для утилізації. А насправді працівники підприємства з цих відходів деревини пресували — певна річ, на продаж — брикети для пічного та котельного опалення. Приховати це не змогли: відбувся суд, який зажадав підтвердження утилізації відходів деревини. У відповідь Олександр Якимов обурився. Він, мовляв, не знає, як знайти на сміттєзвалищі сліди від цих відходів. Їх, утім, і не шукали.

Щодо основного виду діяльності, тобто збору й утилізації безпечних і небезпечних відходів, то на совісті «ХЕЛПу» і поготів безпрецедентне свавілля, котрого місцеві служби екоконтролю, представники влади, а також правоохоронні органи впритул не бачать. Точніше, нібито й бачать, ще й обурюються, закликають до порядку, та минає якийсь час, і цей бурхливий праведний гнів сходить нанівець. Так триває мало не всі 20 років існування компанії.

Чергову бурю громадські екологічні рухи Дніпра й області здійняли саме з приводу водоймищ, які не тільки смердять, а й накопичують отрути і збудники заразних захворювань. У відповідь на звинувачення спеціалісти управління екології та природокористування, можна сказати, покепкували з активістів. У них попросили лабораторно підтверджені результати хімічних аналізів умісту відстійників «ХЕЛПу». При цьому згаданий Дмитро Шибко, який тоді ще обіймав посаду начальника екоінспекції округу, грубо збрехав, повідомивши, що очолюваний ним орган не може надати таких досліджень. Мовляв, це не передбачено положенням. Ось так викручуються спіймані на гарячому стражі чистоти довкілля, правопорядку й суду.

Втім, тиск громадськості не послаблюється. Обласні державні служби екології і природокористування мусили провести резонансні перевірки діяльності ПП «ХЕЛП». Висновок: контроль за станом сховищ промислових відходів та їхнім негативним впливом на довкілля відсутній. Більше того, на підприємстві нема очисних споруд, стоки зі сміттєзвалища поширюються на територію і у водовідстійники. Словом, перевірка виявила кричущі нехтування технологічними вимогами.

Тим часом активісти ГО «Зберегти Дніпро» взяли проби з отих рівчаків, котрими в озера стікає чорна рідина. Результати експертизи лабораторії «Укрхіманалізу» шокували: в поданому зразку виявилося 92% відходів нафтопродуктів. Пояснити їхнє походження допомогла… нинішня війна. З обласного управління СБУ повідомили, що з росії на Дніпропетровщину ввозили тисячами тонн метиловий спирт, який під виглядом розчинників збували підпільним виробникам автомобільного пального. На жаль, не уточнили, де і ким був налагоджений цей бізнес.

Утім, громадськість більше непокоїть попередження незалежного експерта, в минулому начальника екологічної інспекції Києва та області Сергія Волкова: нафтопродукти вкрай небезпечні, утилізувати їх потрібно за спеціальними технологіями. В Україні немає полігона, де вони могли б перебувати просто неба. Але, як бачимо, він таки знайшовся! У відповідь Олександр Якимов запевняє, що про накопичення нафтопродуктів навіть не здогадувався.

Представники громадських екологічних рухів зажадали від влади припинити діяльність ПП «ХЕЛП», подавши відповідний позов до Окружного адміністративного суду. Минають засідання, слухання й розбирання, хоча всім усе зрозуміло. Однак третій, остаточний, суд підтвердив рішення двох попередніх: відмовив позивачам на підставі буцімто поданих ними необґрунтованих обставин. Крапка!

Очевидно, когось в області влаштовує згубна діяльність приватного підприємства «ХЕЛП»… Залишати після себе сплюндровану землю серед чорних і бридких мастильних озер негідників спокушає надмірна жадібність, шанс наживатися на дурничку. Поки можна робити це за рахунок природи. Поки дозволяють і навіть оберігають від кари за злочини. А тим паче — війна все спише…