• Неоголошена війна

Викривлена логіка. Кривава

Михайло ВЕДМІДЬ.

МИНУЛОГО тижня ситуація на фронтах особливою активністю ворога не відзначалась. Як стверджують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські окупанти взяли оперативну паузу, аби відновити боєздатність підрозділів. Втім, ця «пауза» досить своєрідна, адже російські війська не припиняють на всіх фронтах обстрілювати артилерією та ракетами як позиції ЗСУ, так і об’єкти цивільної інфраструктури. А в окремих районах Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут) та Харківщини (Ізюмський напрямок) ворог вів обмежені наступальні дії. Американські аналітики пояснюють це побоюванням росіян щодо посилення контрнаступальних дій Української армії на півдні та Харківщині й на Донбасі. Тож і намагаються не допустити перехоплення ініціативи ЗСУ.

Проте, на думку військових експертів, серйозно говорити про контрнаступ українських захисників поки що не доводиться, адже для цього потрібен хоча б паритет у ресурсах та особовому складі. І якщо з другим, як запевняють нас представники влади, особливих проблем нема (так, за словами міністра оборони Олексія Резнікова, зараз Україну захищають понад мільйон бійців ЗСУ, поліції, Нацгвардії та інших формувань), то стосовно важкого озброєння і відповідних боєприпасів наразі скрутно. Тому й нарікають військові та політики на таку неквапливість Заходу із постачанням вкрай необхідної на фронті важкої зброї. Бо там, де вона вже «працює», ситуація змінюється на користь ЗСУ, а противник зазнає великих втрат. Як приклад — використання американських ракетних систем залпового вогню HIMARS, із допомогою яких минулого тижня було знищено кілька ворожих командних пунктів, багато військової техніки та складів боє-припасів. І це тільки з чотирьох заокеанських РСЗО. А якби їх було 444? Не кажучи вже про іншу сучасну бронетехніку, літаки, ракети…

Хто ж пригальмовує з постачанням нам озброєнь? А хто на ділі виконує свої обіцянки? Про це пише німецька Bild із посиланням на дослідження Кільського інституту світової економіки. Так, лідером із надання військової допомоги Україні є Польща, яка здійснила поставку 100% обіцяної зброї вартістю 1,8 мільярда євро. Також повністю виконали свої зобов’язання Латвія (220 мільйонів євро), Франція (160 мільйонів), Італія (150 мільйонів), Бельгія (80 мільйонів), Люксембург (50 мільйонів), Фінляндія (30 мільйонів), Словенія (10 мільйонів), Болгарія (3,5 мільйона) та Австрія (3,3 мільйона).

США передали Україні зброї на 2,33 мільярда євро, це 38,4% з обіцяних 6,3 мільярда. Проте в абсолютному вимірі Сполучені Штати посідають перше місце, після них іде Польща, далі — Велика Британія (90,7% з обіцяних 1,12 млрд євро) та Канада (82,5% з обіцяних 920 мільйонів євро).

У відсотковому співвідношенні ситуація така: Естонія обіцяла 250 мільйонів євро, надала 98%, Норвегія — 450 мільйонів, виконала на 96%, Чехія — 260 мільйонів, виконала на 88,9%, Нідерланди — 80 мільйонів, виконали на 84,9%, Литва — 50 мільйонів, виконала на 82,6%. За ними — Словаччина, Іспанія, Швеція, Данія, Австралія.

При цьому Німеччина з обіцяних 675 мільйонів євро військової допомоги надала Україні 269 мільйонів євро, тобто 39,9%. А от Південна Корея, Португалія, Румунія і Хорватія поки що взагалі не дали Україні того, що обіцяли. Отакі «розклади». Тож чекаємо більших і достатніх обсягів допомоги. Як довго? Кажуть, що у серпні (чи й наприкінці липня) вже має бути.

Тим часом минулого четверга, 7 липня, кремлівський диктатор зустрівся з представниками фракцій державної думи. Як і раніше, стверджував, що росія завжди погоджувалась на дипломатичні варіанти розв’язання проблеми, але на заваді начебто ставав Захід. «Ми не відмовляємося і від мирних переговорів, але ті, хто відмовляється, повинні знати, що чим далі, тим складніше їм буде домовлятися з нами», — пригрозив він.

«Ми вже багато чули, що Захід хоче воювати з нами до останнього українця. Це трагедія для українського народу, але, схоже, все до цього і йде. Проте всі повинні знати, що ми, по суті, серйозно поки що нічого не починали», — заявив лідер країни-агресора, фактично погрожуючи новою ескалацією.

За його логікою, в тому, що розпочалась і триває війна, винні Україна і Захід. Нагадує трагедію, яка мала місце у торговельному центрі в Кременчуці, де внаслідок ракетного удару загинули два десятки цивільних людей і ще кілька десятків дістали поранення. На твердження Кремля, це сталося тому, що українська протиповітряна оборона збила російську ракету, уламки якої і спричинили біду. Мовляв, не треба було збивати цієї ракети, то й не загинули б цивільні люди.

Дивна логіка, якщо не сказати викривлена. А може, не треба було взагалі обстрілювати Кременчук, то й не сталося б трагедії? Та це — якщо мислити нормальними категоріями. Але з цим, як бачимо, у кремлі туго.