Архів
Вівторок,
31 травня 2022 року

№ 18 (19962)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Червень
  Версія для друку          На головну

«Моя сорочка вишиванка — в ній дух народу воскреса...»

Лариса Пилипенко.

Прекрасно, що не так давно відроджений День вишиванки у травні демонструє всеукраїнську, а тепер можна стверджувати — і світову любов до нашого унікального національного одягу. А сьогоднішньої грізної пори вишиванка набула ще й значення оберегу, захисту від лихого ворога. Однак так було в усі віки, а історія вишивки на полотні на території сучасної держави Україна бере початок ще до нашої ери.

ОБИРАЮЧИ святкову сорочку, ми нині оцінюємо її з точки зору краси оздоблення, віддаючи перевагу тій, що більше підходить за стилем. А ще 100 років тому за вишивкою на одязі можна було визначити, з якого регіону людина. В різних краях України швачки використовували різні техніки і наносили властивий лише їхній місцевості орнамент.

Почнемо із серця країни — Київщини. Тут вишивали геометричні та рослинні візерунки у білих, коралово-червоних або ж чорних барвах. Перевагу надавали білому з вкрапленнями зеленого та червоного. Втім, був популярним і блакитний колір. На сорочках красувалися хміль, грона винограду, восьмипелюсткові розетки, ромби, квадрати та інше. В деяких місцевостях була надзвичайно популярна гладь у пастельних, ніжних барвах.

На Поділлі не обмежували себе у кольоровій гамі. Тут майстерно поєднували мало не всі техніки виконання, стилі, елементи: низь, хрестик, вишивка розписом, настилання, вирізування, різноманітні види мережок. Характерною особливістю подільських сорочок є вишиті на грудях та спині поздовжні смуги, які іноді розбиваються на окремі геометричні мотиви. В деяких районах Вінниччини вишиванки прикрашали золотими та срібними нитками з додаванням блискіток і бісеру. Основні кольори — чорний, червоний та жовтий.

Сорочкам Волині притаманні чіткі геометричні візерунки, а простота виконаної композиції додає вишиванкам вишуканості. Перевага надавалася рослинним мотивам: квіти, хміль, ягоди, листя. На біло-сірому полотні вишивали червоною ниткою. Також основними барвами були білий і попелясто-сірий.

На Полтавщині на сорочках вишивали листя, гілки, квіти. Іноді в орнамент додавали зірки та ключі, з тваринних мотивів — баранячий ріг. Основний колір — білий, дуже рідко червоний або попелясто-синій, сірий. Найпопулярніша техніка — гладь. Тому пол-тавська серед українських сорочок вважається чи не найвитонченішою.

Утім, у вишуканості, лаконічності й ніжності з нею може позмагатися вишивка з Рівненщини. На лляному білому полотні також основною була біла нитка візерунка. Сорочка майже не мала різноманітних доповнень та кольорових прикрас. Натомість мережка надавала одягу невагомості. Жінки в таких сорочках подібні до лебідок.

У Наддніпрянській Україні манжети рукавів сорочок та виріз горловини вишивали різнобарвними нитками і чорним плисом. У чоловічій вишитій сорочці домінували червоний та чорний кольори. Геометричні й рослинні мотиви втілювали на полотні червоною ниткою, лише інколи обрамляючи чорною.

У східній частині України, на Слобожанщині, вишиванки вирізнялися багатобарвною візерунчастістю, виконаною напівхрестиком та дрібним хрестиком, іноді грубою ниткою, що надавало їм рельєфності. Також характерні шиття білими нитками, лиштва (точна гладь), вирізування. Переважають геометричні та рослинно-геометризовані візерунки. Оздоблювали вишиванки мережкою і вирізуванням. Основні кольори, крім білого, — синій та чорний.

На Чернігівщині вишивали не по самому полотну, а по канві. Орнамент вирізнявся великими квітами, маківками, метеликами та широкими смугами на рукавах. У регіоні полюбляли подлубатись над гарною сорочкою, тож вишивали дуже дрібними стібками, що надавало вишиванці надзвичайного вигляду. Візерунок виконували білими нитками з кольоровими елементами, орнамент мав рослинний або абстрактний вигляд. Традиційними тут є візерунки з бісером.

На Івано-Франківщині сорочки вишивалися шовком чи вовняними нитками. Майстрині витинали квіти, листя, завитки, зірки. Загалом вишивка цього регіону вважається чи не найбагатшою в оздобленні й виконанні. Кольорова гама багата, часто з додаванням різних відтінків коричневої барви.

Виразний рельєфний візерунок — така прикмета вишиванок Тернопільщини. Орнаменти вишивали бавовняними нитками згущеними стібками. Кольоровими бавовняними нитками обводили певні візерунки вздовж усього рукава сорочки. А вишиванки з міста Борщів вирізняються густо вишитими зазвичай чорним рукавами. Такі сумні мотиви пов’язують із чорними сторінками історії краю — на нього часто нападали турки і татари.

Вишиванка на Буковині має пишно вишиті рукави з характерними косими смугами. Тут застосовується техніка гладі, дрібного хрестика та крученого шва. Орнаменти переважно чорного та бордового кольорів, але присутні й синій та зелений. Дехто використовує шовкові нитки. Для оздоблення беруть бісер, срібні й золоті нитки, шовк, вовну та блискітки. Чернівецька область славиться особливо заквітчаними вишиванками.

Таким чином, в Україні існує кількадесят регіональних мотивів вишивки й тисячі їх варіацій, тому розповісти про всі у газетній статті нема змоги. Але, мабуть, найголовніше те, що вишиванка дедалі більше входить навіть у буденне життя українців, не кажучи вже про державні та родинні свята, у них одружуються, ходять на концерти, в театри... «Одягни вишиванку, Україно моя», — таким поетичним рядком закінчимо розповідь про нашу національну святиню, в кожній із яких «зашито» побажання злагоди, достатку, здоров’я та щасливої долі для рідних.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Підтримка для бізнесу
Читати
Рятуються облігаціями
Читати
Повертаються додому
Читати
Виробництво відновилося
Читати
Крадуть метал
Читати
Новий порядок вступу
Читати
Металургам — митне спрощення
Читати
Триває освітній геноцид
Читати
Смертей — тисячі
Читати
Евакуюватися, щоб працювати
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове