|
Версія для друку На головну Знову неспокійно у Сутисках Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. З
минулого року тут тривають словесно-скандальні баталії навколо затіяної
селищною радою так званої оптимізації навчальних закладів освіти. Колектив
колишньої школи-інтернату, а також батьки дітей вперто не погоджуються із
запропонованим варіантом «добровільного» приєднання до місцевого ліцею. «МИ втратимо самостійність, занапастимо
багаторічні добрі традиції, на яких виховали понад шість тисяч своїх
випускників… До того ж ніхто нічого конкретно не каже про майбутню долю ласого
для грошовитих людей 22-гектарного шматка території у парковій зоні на березі
Південного Бугу разом із навчальним і трьома спальними корпусами, майстернями,
спортивною залою, їдальнею та лазнею. Ми йдемо на різні поступки владі, аби
вона таки знайшла можливість далі нам жити і працювати…» — висловлюють
стурбованість у Сутисківському спеціалізованому закладі загальної середньої
освіти І-ІІІ ступенів. — На останню
сесію селищної ради, що відбулася 29 квітня, — розповідає заступник директора з
навчально-виховної роботи Тетяна Ольшевська, — прийшло більше сотні мешканців
громади. Вони відкрито засвідчили незгоду із закриттям нашого спеціалізованого
закладу освіти. Люди мали змогу висловитися біля мікрофона. Говорили всі нібито
правильно і переконливо, та яким було наше розчарування, коли побачили
результати голосування: не вистачило одного голосу для ухвалення остаточного
рішення. Воно було не на нашу, звісно, користь… Всі контраргументи селищного
голови Леоніда Дідуха зводилися до одного: грошей у громади нема і школа буде
закрита. Продовжити її діяльність — поставити під загрозу фінансування інших комунальних
підприємств громади, забезпечення водопостачання, вуличного освітлення та в
цілому виконання селищного бюджету в 2022 році… Тоді
напрошується запитання: навіщо було під час створення Сутисківської ОТГ (до її
складу входять два населених пункти загальною чисельністю понад шість тисяч
чоловік) город городити, якщо селищна влада не може до пуття розібратися з
двома закладами освіти і «критичною інфраструктурою»? За останні два з
половиною роки у нас було закрито дільничну лікарню, пожежну станцію, школу в
селі Шершні… Тепер що — черга за нами? —
Наполегливість, із якою пан Дідух намагається реалізувати свій задум
«ліквідації шляхом приєднання» спеціалізованого закладу загальної середньої
освіти І-ІІІ ступенів, не до кінця всім зрозуміла, — стинає плечима депутат
селищної ради Василь Стеценко. — Моя ж позиція така: закриття школи не на часі.
Не можна позбавити дітей можливості навчатись у рідному закладі в такий
тривожний і загрозливий період. Позицію
Василя Стеценка поділяє і вчителька англійської мови спецзакладу освіти,
депутат селищної ради Ірина Вершигора: — Із перших
днів березня у нас проживають 130 вимушено переміщених осіб, із них 42 — діти.
Люди прибули з Харкова, Чернігова, Київської, Донецької, Луганської та
Запорізької областей. Силами трудового колективу, мешканців громади та
волонтерів для них організовано триразове безкоштовне харчування. З огляду на
те, що у нас повністю збереглася матеріально-технічна база навчального закладу,
а також як вихід із ситуації наш директор Андрій Жовмір звернувся до керівників
області з пропозицією розмістити у нас заклад освіти, який постраждав унаслідок
воєнних дій. Проте відповіді на свої письмові звернення Андрій Олегович поки що
не отримав…». Конфлікт у
Сутисках сягнув точки кипіння. Про це свідчить лист від 28 квітня 2022 року,
адресований Андрієві Жовміру за підписом Леоніда Дідуха: «Звертаю
Вашу увагу на те, що серед колективу проводиться пропагандистська робота,
спрямована на перешкоду оптимізації навчальних закладів освіти як єдиного
виходу із нестабільної ситуації як у галузі освіти, так і в інших галузях. При цьому
окремі «активісти» вдаються до брехливої інформації. Так, 27.04.2022 р.
зроблено дзвінок на телеканал «Рада», що нібито Сутисківська селищна рада і її
голова викидає 150 чоловік переселенців на вулицю зі школи-інтернату. Приїжджих
і населення закликають виходити на мітинг… Депутатів тероризують. Проходить
цивілізована полеміка: як дальше жити при такій економічній ситуації — нестачі
коштів. А такі заходи суперечать Закону, і не тільки воєнному стану, а й
здоровому глузду. Застерігаю про можливі наслідки таких та інших дій». Ось такий
лист. Утім,
останньої крапки у суперечці депутати ще не поставили. Тим часом грошей на
існування навчального закладу вистачить до 30 червня ц. р. А що далі? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Підтримка для бізнесу ЧитатиЯК ПОІНФОРМУВАВ уряд, за
зміненою програмою пільгових кредитів «5-7-9%» (можна взяти до 60 млн грн під
0% на період дії воєнного стану +1 місяць із урядовою гарантією на рівні 80%;
роздрібним торговим мережам доступні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5%
річних) уже видано 41,5 тисячі позик на загальну суму 114 мільярдів гривень. 51%
користувачів — сільгосппідприємства, 22,5% — підприємства торгівлі та
виробництва, 14,5% — промислової переробки. Надають такі послуги 42 банки,
найпопулярніший — «ПриватБанк» (17 тис. кредитів), далі йдуть «Ощадбанк» (5,2
тис.) та «Райффайзен Банк Аваль» (3,8 тис.).
Рятуються облігаціями ЧитатиУКРАЇНА потребує щомісяця 5 млрд доларів
для функціонування економіки, заявили в Мінфіні. Головними джерелами
фінансування держбюджету від початку війни стали військові облігації та
міжнародна допомога — за понад два місяці сукупно надійшло 13,8 млрд дол.
(404,2 млрд грн). Найбільше надходжень забезпечив Національний банк — було
«надруковано» через викуп військових облігацій 120 млрд грн. 41,3 млрд грн
надав Міжнародний валютний фонд у вигляді кредиту. США, Велика Британія,
Італія, Швеція, Данія, Норвегія, Австрія, Латвія, Литва та Ісландія допомогли
Україні грантовими, тобто безповоротними, коштами на суму 1,35 млрд доларів.
Повертаються додому ЧитатиЗА 16 ДНІВ починаючи з 9 травня сумарний
чистий приплив осіб, які в’їхали в Україну, становив рекордні 120 тисяч. При
цьому тенденція щодо збільшення кількості громадян, які в’їжджають на територію
нашої країни, зберігається. Так, 25 травня з України виїхали майже 35 тис.
осіб, натомість прибули 40 тисяч.
Виробництво відновилося ЧитатиУ ДОВОЄННИЙ час металургійний комбінат
«Запоріжсталь» («Мет-інвест» Р. Ахметова та В. Новинського) працював на повну
потужність, для перевезення вантажів залучалося 70 локомотивів на добу (загалом
їх у парку 94). Після 24 лютого виробництво законсервували, але на початку
квітня керівництво ухвалило рішення про поступове відновлення діяльності.
Станом на сьогодні розконсервовано 48 тепловозів для перевезення вантажів.
Укрзалізниця пообіцяла металургам допомогу в пошуку альтернативних шляхів постачання
сировини і відвантаження готової продукції.
Крадуть метал ЧитатиУ МАРІУПОЛЬСЬКОМУ порту, зі слів його
директора І. Барського, станом на 23 лютого було близько 200 тис. тонн металу
та чавуну вартістю 170 млн дол. Зруйнувавши місто, окупанти взялися красти все,
до чого можуть дотягнутися. Для цього намагаються відновити роботу порту. 28
травня в його акваторію зайшло російське вантажне судно типу «річка — море»
(порт приписки — Ростов-на-Дону), на яке стали вантажити метал. У групі
«Метінвест», якій належать судна та продукція, заявили, що шлях краденого
орієнтовно проляже до портів у Ростові, Таганрозі, Новоросійську, Туапсе та
окупованому Севастополі. Це фактично піратство та порушення законів і звичаїв
війни, що є тяжкими міжнародними злочинами.
Новий порядок вступу ЧитатиЦЬОГОРІЧНИХ випускників шкіл звільнили
від проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО, натомість вони
складатимуть національний мультипредметний тест (українська мова, математика та
історія України). Затверджено особливий порядок вступу до закладів вищої
освіти. Абітурієнти можуть подавати не більше п’яти заяв на «бюджет» та до 20
на «контракт». Також для медичних спеціальностей під час війни не діють
підвищені вимоги до мінімальної кількості балів зі вступних випробувань: кожний
університет самостійно визначатиме прохідний конкурсний бал.
Металургам — митне спрощення ЧитатиСПОЛУЧЕНІ Штати Америки на рік скасували
додаткові мита для імпорту української сталі у розмірі 25% (запроваджені за
президентства Д. Трампа). Американський лідер Д. Байден заявив, що металургійна
промисловість історично важлива для України, і вона повинна стати «економічним
рятівним кругом, поки країна відновлюється». Зміни почали діяти з 1 червня за
східним літнім часом. Утім, 2021 року частка України в імпорті сталі США
становила лиш 1%.
Триває освітній геноцид ЧитатиРОСІЯ чинить не тільки фізичні звірства
(руйнування і численні смерті через обстріли, викрадення та катування людей
тощо), а й знищує об’єкти культурної спадщини, школи. Освітньому омбудсменові
С. Горбачову надходить величезна кількість звернень від людей, що перебувають в
окупації. За його словами, там відбувається справжній «освітній геноцид». Так,
загарбники примушують учителів переходити на російську програму і викладання
російською мовою — іноді в прямому сенсі під дулом автоматів. На деяких
територіях дітей ціле літо деукраїнізовуватимуть, аби підготувати до нового
окупантського навчального року. Також рашисти знищують українські книжки,
запроваджують нові предмети на кшталт «История отечества», під час яких
провадять пропаганду. С. Горбачов вважає, що педагогам, котрі перебувають на
окупованих територіях, потрібна держпідтримка, щоб вижити і не зрадити України.
Смертей — тисячі ЧитатиГЕНПРОКУРОР І. Венедіктова повідомила,
що число підтверджених жертв війни серед мирного населення сягнуло 4600, з них
232 дитини. Ці дані не враховують тимчасово окупованих територій. «Проте що ми
можемо спостерігати за супутниковими знімками та іншими джерелами, то ситуація
там катастрофічна… багато міст та селищ зруйновані вщент», — констатувала І.
Венедіктова. За неофіційними відомостями, тільки в Маріуполі вбито більш як 20
тисяч жителів.
Евакуюватися, щоб працювати ЧитатиУ МІНЕКОНОМІКИ повідомили, що переїхало у
безпечніше місце 601 підприємство. 390 з них уже відновили роботу, ще 87 перебувають
на різних стадіях транспортування. Найпопулярнішими областями для релокації є
Закарпатська, Львівська та Чернівецька, а також Тернопільська,
Івано-Франківська, Вінницька. Тим часом через війну на Луганщині зупинилися
3408 підприємств, зокрема 479 промислових. Загальний розмір збитків, яких вони
зазнали, — понад 3 мільярди гривень.
|