|
Версія для друку На головну Експорт у лещатах війни Марина ТІШКОВА. Важко
бути українцем: окрім боротьби за свою державу, нам ще потрібно турбуватися,
аби пів світу не збідніло та не голодувало. Цей сумний жарт якнайкраще описує
поточне становище. Блокування росією вітчизняних портів спонукає колективний
Захід допомагати нам у пошуку альтернативних шляхів для експорту продовольства.
Втім, кожний спосіб має свої недоліки. У ДОВОЄННИЙ
час Україна переправляла морем понад 70% усіх вантажів. Основу експорту
становили зернові та металургія: за підсумками минулого сезону саме цих товарів
продали на 41 млрд дол. (загальна ж експортна виручка — 68 млрд дол.). Сьогодні
країна не контролює чотири порти: Маріупольський, Бердянський, Скадовський та
Херсонський. Вони, однак, забезпечували лиш 7,5% усієї перевалки. Порти
Миколаївський, «Ольвія», Одеський, «Чорноморськ» та «Південний» вивозили понад
90% збіжжя, 70% залізної руди та 85% чорних металів. Хоч вони під нашим
контролем, але заблоковані. Функціонують залізниця (11% експорту в довоєнний
час) і три порти на Дунаї: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський (10%). Таким чином,
країна втрачає 170 млн дол. на день. Нині головна
увага всього світу прикута, звісно ж, до продовольства. Зі слів Президента В.
Зеленського, дії росії не дають змоги експортувати 22 міль-йони тонн зерна.
Світовий ринок відреагував на розірвання ланцюгів доставки товарів рекордним
зростанням цін на харчі, намічається глобальна продовольча криза та збільшення
інфляції. Україні вдається поступово налагоджувати зовнішню торгівлю. Для
доставки товарів використовуються вантажівки, залізниця та три порти на Дунаї.
Судна, заблоковані у морських портах, поступово розвантажують, зерно
перевалюють на інші види транспорту. Річковим
шляхом вантажі прямують до Румунії у порт Констанци, звідки їх везуть морем в
інші країни. Залізницею наша держава транспортує товари до Ґданська, Ґдині,
Свіноуйсьце у Польщі та вищезазначеної Констанци, звідки їхній шлях пролягає на
традиційні ринки. До перевезення української сільгосппродукції нещодавно
долучилася Німеччина: триває робота над створенням «залізничного мосту», аби
перевозити великі обсяги у порти Північного моря та Адріатики. Решту експорту
здійснює автомобільний транспорт. Проте чи
можуть ці шляхи замінити море? Експерти відповідають рішуче: «Ні». У річкових
портів пропускна спроможність низька. Із залізницею інші нюанси. Як відомо,
українська колія «широка» (1520 мм), європейська ж — «вузька» (1435 мм). Відтак
у міжнародних перевезеннях товар потрібно перевантажувати із вагонів або переставляти
контейнери чи колісні пари. Із
вантажівками проблеми подібні: прикордонна інфраструктура не розрахована на
нинішній потік. Аби підвищити пропускну спроможність прикордонних пунктів для
експортування, потрібно оптимізувати їхню роботу: наприклад, деякі залишити
тільки для обслуговування вантажних перевезень. Проте всі ці альтернативні
шляхи роблять нашу продукцію дорожчою, оскільки на її транспортування
витрачається більше коштів. Відтак
робота над удосконаленням шляхів продажу за кордон ведеться постійно. США та
країни ЄС заявили про створення так званих коридорів солідарності через Польщу,
із якою у середині травня Україна досягла певних домовленостей. Наша сторона
організує перевезення вантажу через призначені прикордонні інспекційні пости, а
польська перегляне чинні вимоги до ветеринарного контролю. Обговорюється
і можливий транзитний залізничний коридор через Білорусь до литовського порту в
Клайпеді. Як заохочення у потенційних перемовинах влада США та генсек ООН
Антоніу Гутерріш навіть припускають тимчасове зняття санкції із білоруських
виробників добрив… Щоправда,
дехто з фахівців певен, що допомагають Україні з експортом із дуже прагматичних
міркувань. Так, сприяю-чи в налагодженні нових шляхів для транспортування
зернових, які наші трейдери та аграрії планували продати, колективний Захід
отримає продовольство. Певна річ, не безкоштовно — гроші від експорту надійдуть
Україні. Та водночас будуть… повернуті назад, позаяк наша країна потребуватиме
імпорту пального, добрив тощо. Так би мовити, подвійна вигода для помічників… Утім, станом
на сьогодні іншого виходу, вочевидь, нема. Аграрії потребують розблокування
експорту. Керівники господарств із різних областей, спілкуючись із власкорами
нашої газети, наголошували на цьому неодноразово: необхідні і гроші, і
звільнення зерносховищ під новий урожай. Про подальшу ж стратегію країни є лише
обережні припущення. Зокрема, торгпред України Т. Качка розмірковує, що у
перспективі вітчизняна економіка може збільшити частку готової продукції у
структурі експорту на противагу продажу сировини. Цим Т. Качка Америки не
відкрив. Та якщо ефективно перелаштувати економіку не спромоглись у мирні часи
(а мали для цього три десятки років), то чи вдасться у воєнні — велике питання.
Крім
запобігання світовому голоду, наша влада має дбати також, що і за яку ціну
їстимуть самі українці. Але прогнозувати, на скільки подорожчає продукція
нового врожаю, в Мінагрополітики наразі не готові. За інформацією ж Нацбанку, в
березні цього року сира харчова продукція додала 20% у ціні до торішнього
рівня. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Підтримка для бізнесу ЧитатиЯК ПОІНФОРМУВАВ уряд, за
зміненою програмою пільгових кредитів «5-7-9%» (можна взяти до 60 млн грн під
0% на період дії воєнного стану +1 місяць із урядовою гарантією на рівні 80%;
роздрібним торговим мережам доступні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5%
річних) уже видано 41,5 тисячі позик на загальну суму 114 мільярдів гривень. 51%
користувачів — сільгосппідприємства, 22,5% — підприємства торгівлі та
виробництва, 14,5% — промислової переробки. Надають такі послуги 42 банки,
найпопулярніший — «ПриватБанк» (17 тис. кредитів), далі йдуть «Ощадбанк» (5,2
тис.) та «Райффайзен Банк Аваль» (3,8 тис.).
Рятуються облігаціями ЧитатиУКРАЇНА потребує щомісяця 5 млрд доларів
для функціонування економіки, заявили в Мінфіні. Головними джерелами
фінансування держбюджету від початку війни стали військові облігації та
міжнародна допомога — за понад два місяці сукупно надійшло 13,8 млрд дол.
(404,2 млрд грн). Найбільше надходжень забезпечив Національний банк — було
«надруковано» через викуп військових облігацій 120 млрд грн. 41,3 млрд грн
надав Міжнародний валютний фонд у вигляді кредиту. США, Велика Британія,
Італія, Швеція, Данія, Норвегія, Австрія, Латвія, Литва та Ісландія допомогли
Україні грантовими, тобто безповоротними, коштами на суму 1,35 млрд доларів.
Повертаються додому ЧитатиЗА 16 ДНІВ починаючи з 9 травня сумарний
чистий приплив осіб, які в’їхали в Україну, становив рекордні 120 тисяч. При
цьому тенденція щодо збільшення кількості громадян, які в’їжджають на територію
нашої країни, зберігається. Так, 25 травня з України виїхали майже 35 тис.
осіб, натомість прибули 40 тисяч.
Виробництво відновилося ЧитатиУ ДОВОЄННИЙ час металургійний комбінат
«Запоріжсталь» («Мет-інвест» Р. Ахметова та В. Новинського) працював на повну
потужність, для перевезення вантажів залучалося 70 локомотивів на добу (загалом
їх у парку 94). Після 24 лютого виробництво законсервували, але на початку
квітня керівництво ухвалило рішення про поступове відновлення діяльності.
Станом на сьогодні розконсервовано 48 тепловозів для перевезення вантажів.
Укрзалізниця пообіцяла металургам допомогу в пошуку альтернативних шляхів постачання
сировини і відвантаження готової продукції.
Крадуть метал ЧитатиУ МАРІУПОЛЬСЬКОМУ порту, зі слів його
директора І. Барського, станом на 23 лютого було близько 200 тис. тонн металу
та чавуну вартістю 170 млн дол. Зруйнувавши місто, окупанти взялися красти все,
до чого можуть дотягнутися. Для цього намагаються відновити роботу порту. 28
травня в його акваторію зайшло російське вантажне судно типу «річка — море»
(порт приписки — Ростов-на-Дону), на яке стали вантажити метал. У групі
«Метінвест», якій належать судна та продукція, заявили, що шлях краденого
орієнтовно проляже до портів у Ростові, Таганрозі, Новоросійську, Туапсе та
окупованому Севастополі. Це фактично піратство та порушення законів і звичаїв
війни, що є тяжкими міжнародними злочинами.
Новий порядок вступу ЧитатиЦЬОГОРІЧНИХ випускників шкіл звільнили
від проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО, натомість вони
складатимуть національний мультипредметний тест (українська мова, математика та
історія України). Затверджено особливий порядок вступу до закладів вищої
освіти. Абітурієнти можуть подавати не більше п’яти заяв на «бюджет» та до 20
на «контракт». Також для медичних спеціальностей під час війни не діють
підвищені вимоги до мінімальної кількості балів зі вступних випробувань: кожний
університет самостійно визначатиме прохідний конкурсний бал.
Металургам — митне спрощення ЧитатиСПОЛУЧЕНІ Штати Америки на рік скасували
додаткові мита для імпорту української сталі у розмірі 25% (запроваджені за
президентства Д. Трампа). Американський лідер Д. Байден заявив, що металургійна
промисловість історично важлива для України, і вона повинна стати «економічним
рятівним кругом, поки країна відновлюється». Зміни почали діяти з 1 червня за
східним літнім часом. Утім, 2021 року частка України в імпорті сталі США
становила лиш 1%.
Триває освітній геноцид ЧитатиРОСІЯ чинить не тільки фізичні звірства
(руйнування і численні смерті через обстріли, викрадення та катування людей
тощо), а й знищує об’єкти культурної спадщини, школи. Освітньому омбудсменові
С. Горбачову надходить величезна кількість звернень від людей, що перебувають в
окупації. За його словами, там відбувається справжній «освітній геноцид». Так,
загарбники примушують учителів переходити на російську програму і викладання
російською мовою — іноді в прямому сенсі під дулом автоматів. На деяких
територіях дітей ціле літо деукраїнізовуватимуть, аби підготувати до нового
окупантського навчального року. Також рашисти знищують українські книжки,
запроваджують нові предмети на кшталт «История отечества», під час яких
провадять пропаганду. С. Горбачов вважає, що педагогам, котрі перебувають на
окупованих територіях, потрібна держпідтримка, щоб вижити і не зрадити України.
Смертей — тисячі ЧитатиГЕНПРОКУРОР І. Венедіктова повідомила,
що число підтверджених жертв війни серед мирного населення сягнуло 4600, з них
232 дитини. Ці дані не враховують тимчасово окупованих територій. «Проте що ми
можемо спостерігати за супутниковими знімками та іншими джерелами, то ситуація
там катастрофічна… багато міст та селищ зруйновані вщент», — констатувала І.
Венедіктова. За неофіційними відомостями, тільки в Маріуполі вбито більш як 20
тисяч жителів.
Евакуюватися, щоб працювати ЧитатиУ МІНЕКОНОМІКИ повідомили, що переїхало у
безпечніше місце 601 підприємство. 390 з них уже відновили роботу, ще 87 перебувають
на різних стадіях транспортування. Найпопулярнішими областями для релокації є
Закарпатська, Львівська та Чернівецька, а також Тернопільська,
Івано-Франківська, Вінницька. Тим часом через війну на Луганщині зупинилися
3408 підприємств, зокрема 479 промислових. Загальний розмір збитків, яких вони
зазнали, — понад 3 мільярди гривень.
|