Криза комунальних НЕплатежів

Олена КОЩЕНКО.

Через повномасштабне збройне вторгнення росії українці нагромадили величезні борги за комунальні послуги: їх сума вже перевищила 100 мільярдів гривень. Ситуація у сфері ЖКГ сягнула критичної межі. І якщо найближчим часом вона не зміниться на ліпше, ціла низка підприємств галузі ризикує збанкрутувати, зануривши країну в стан комунального колапсу.

_{Безгрошів’я споживачів — ось першопричина}

НІ ДЛЯ кого не секрет, що переважна більшість громадян сьогодні не платять комірного, тому що просто нічим. Адже з початком російської агресії в Україні, за офіційними даними, понад 5 мільйонів чоловік втратили робоче місце. А це кожний другий із тих, хто трудився в державі до війни. І безробіття надалі тільки збільшується. Проте через різні життєві обставини аж ніяк не всі на сьогодні звернулися до органів соцзахисту, змогли одержати виплату у зв’язку з безробіттям, а також подати заяву на оформлення субсидії. При цьому в Мінсоцполітики стверджують, що нині всі ці процедури максимально спростили.

Вистачає і таких, хто, хоч і числиться працюючим, отримує значно урізану зарплату.

При цьому в кого у родині, може, й були якісь заощадження, відкладені «про чорний день», так більшість їх уже витратила. Або ж витрушують останнє з домашніх калиток в умовах воєнного стану і галопуючої інфляції, яка сягнула майже 20% і продовжує зростати.

Водночас уже зрозуміло, що вибивати рашистських окупантів з рідної землі ЗСУ доведеться ще багато місяців, а економіка України продовжить падіння. В ООН заявили, що за таких умов дев’ятеро з 10 українців невдовзі опиняться за межею бідності. Отож у критичний для країни період годі сподіватися на загальне відновлення платоспроможності населення. Як і на оперативне погашення всієї заборгованості за послуги житлово-комунального господарства.

Тоді як комунальні послуги — такий же товар, як молоко і хліб, що їх ми звично купуємо в магазині та на базарі. Коли населення здебільше припиняє оплачувати комірне, це призводить до фінансового знекровлення підприємств ЖКГ. У них виникає фінансова дірка, яку держава не спроможна терміново «залатати» дотаціями, наприклад, на купівлю енергоресурсів, газу для підігріву води або електроенергії для її подачі, або ж на аварійний ремонт каналізаційних, водогінних мереж тощо. Зрештою, бракує грошей і на зарплати комунальникам, і на виплату адресних субсидій громадянам… Так у загальних рисах окреслив ситуацію експерт у царині послуг ЖКГ Олег Попенко.

Отже, на держбюджет надії мало: не стане він тим рятівним фінансовим кругом, що порятує вітчизняне житлово-комунальне господарство і витягне його із прірви тотального банкрутства. А органи місцевої влади? Відомо, вони своїм рішенням можуть передбачити варіант списання комунальних боргів землякам. Як це, скажімо, зробили у Харкові, де борги населення за комірне будуть погашені коштом місцевого бюджету, окрім боргів за газ. Річ у тому, що виділяти гроші з бюджету на постачальників газу законодавчо заборонено. Проте не всі територіальні громади мають порівнянний із харківським потужний фінансовий ресурс, щоб так допомогти місцевим мешканцям.

_{Війна, звичайно, «спише», але не всім}

ОДНАК влада владою, а все ж ситуація у сфері житлово-комунальних послуг великою мірою залежить від позиції рядових українців. Розчарую тих, хто, навіть маючи змогу посильно сплачувати за комірне в нинішні нелегкі часи, тим паче, живучи на території, де не ступав чобіт окупанта, не роблять цього, сподіваючись, що «війна все спише». Ні, не спише. Хіба що певним категоріям громадян. І це вже дали зрозуміти наші парламентарі та урядовці.

Нещодавно Верховна Рада внесла зміни до законодавства, яке регулює царину житлово-комунальних послуг. Ухвалено закон про діяльність із примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану. Згідно з ним, зокрема, за воєнного стану заборонено примусове стягнення боргів за комірне. Навіть при несплаті за послуги або за оплати не в повному обсязі споживача не відключать від постачання води, тепла, світла, газу тощо. Наголошую: така норма діятиме лише під час війни. Проте після неї боржникові у повному обсязі нагадають про борги судові виконавці. Й особливо злісні неплатники навіть ризикують позбутися права на своє нерухоме майно. Як це велось і до війни.

При цьому всі комунальні борги можуть списати тільки тим українцям, чиє житло було зруйноване внаслідок бойових дій. Але це станеться аж після того, як у державі запрацює Єдиний реєстр знищеного та пошкодженого житла. До нього вноситимуть інформацію про житлову нерухомість, яка або зруйнована вщент, або пошкоджена так, що стала непридатною для мешкання людей. Тим часом, поки реєстр не працює, людям, які втратили житло, продовжують автоматично нараховувати плату за комуналку. Та ще й призначають суми не за показниками лічильників, а за нормативами споживання, включаючи кількість зареєстрованих за певною адресою осіб. Аналогічним чином нараховують плату за компослуги біженцям, які були змушені полишити свої домівки.

У Мінсоцполітики запевнили, що після війни всі платежі неодмінно перерахують відповідно до показань лічильників (які збереглись) у будинках. З тих, хто втратив житло, спишуть нараховані суми.

Наразі ж у період дії воєнного стану Кабмін лише скасував усі штрафи та пеню. Також уряд має ухвалити програму реструктуризації комунальних боргів на «підйомних» для населення умовах. Зокрема, обіцяють, що гасити заборговане можна буде впродовж відносно тривалого часу відповідно до доходів родини.

_{Що буде з тарифами?}

В УМОВАХ галопуючої інфляції болючим питанням для всіх є комунальні тарифи. В Кабміні запевнили: про їх підвищення щонайменше до закінчення війни не йдеться взагалі. Принагідно влада оприлюднила розміри комунальних платежів із 1 червня поточного року, а саме за газ, водопостачання та електроенергію.

Зокрема, тарифи на газ залишаться такими, якими були у постачальників до війни. Нагадаємо, в Україні не було єдиного тарифу на блакитне паливо, і всі споживачі мали змогу обрати компанію-постачальника з більш-менш прийнятними для себе ціною і формою оплати. Загалом же для побутових споживачів газ коштуватиме близько 8 гривень за кубометр. Пільгова його вартість діятиме і для підприємств критичної інфраструктури.

Хочеться на це сподіватися. Тим паче, як зауважують фахівці, через обвал виробництва значно скоротилось і споживання блакитного палива у країні. Тому газу українського видобутку може цілком вистачити для гарантування потреб населення. Крім того, варто враховувати ще один сумний факт: мільйони співвітчизників виїхали за кордон, і зараз ніхто не може сказати напевно, скільки сімей і коли повернеться додому. Це також зменшить споживання блакитного палива.

Тому тарифи на газ, а водночас за опалення та гарячу воду можуть не переглядати. Однак, попереджають експерти, подорожчання все ж відбудеться, причому, можливо, відразу після війни.

Що стосується тарифів на електроенергію для населення, то ще у квітні нинішнього року у зв’язку з режимом воєнного стану Кабмін ухвалив рішення їх «заморозити», принаймні на пів року — по 30 вересня включно. Таким чином, вартість електрики залишається незмінною: 1,44 грн за 1 кВт-год. при обсягові споживання до 250 кВт-год. та 1,68 грн за 1 кВт-год. при розмірі споживання понад 250 кВт-год.

Стосовно води, то тут слід пам’ятати, що тарифи для водоканалів і підприємств, які займаються водовідведенням і водопостачанням, встановлюються Національною комісією з регулювання енергетики та комунальних послуг. Поки що регулятор не повідомляв про відповідні зміни.

_{Замість післямови}

АБИ НАРЕШТІ подолати кризу комунальних НЕплатежів у країні, охопленій війною із рашистським ворогом, і споживачам належить бути відповідальними та свідомими, і постачальникам житлово-комунальних послуг.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд відновив перевірки останніх, зокрема в енергетиці. Річ у тому, що споживачі почали активно скаржитися на необґрунтовані нарахування у платіжках, нерідко суми проставляються просто астрономічні. Хочеться вірити, що непросту проблему НЕплатежів ми разом розв’яжемо. І це теж стане своєрідним внеском у нашу спільну перемогу над ворогом.