Архів
Вівторок,
24 травня 2022 року

№ 17 (19961)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаПост здоров’я
  Версія для друку          На головну

Не треба нас лякати

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

До кінця травня Дніпропетровщина цілком упорається із сівбою ярових. У цьому певен директор тутешнього Інституту зернових культур НААН України Владислав Черчель. Інша річ, що через затяжну весну і війну посівна затрималася на добрі кілька тижнів. Та ще й довелося вносити поправки на неминучі складні обставини.

ЗАВЕРШЕНО сівбу ранніх зернових, скажімо, з таким підсумком, що під яру пшеницю відвели у півтора разу більше площ, ніж раніше. Під ячмінь, навпаки, на чверть менше. Нині ще триває сівба пізніх культур, і вже ясно, що площі надто витратної у теперішніх умовах кукурудзи також уріжуть. Причому, за не найкращою «традицією», все це обертається на користь соняшнику. Зазнала вимушеного коригування і сівба гороху, гречки, проса та сорго.

Проте навіть не це непокоїть аграрників області сьогодні. Річ у тому, що, незважаючи на більш ніж достатні сьогодні запаси вологи у ґрунті, якість цьогорічної сівби, а відтак і сходів не може задовольняти на всі сто відсотків. Давно не був таким прохолодним травень, і якщо ранні культури ще, як-то кажуть, вискакують, то пізні «засиджуються». Далися взнаки необхідність заощаджувати на насінному матеріалі, добривах та перебої з пальним і його дорожнеча. Крім того, з трьох боків у прифронтових зонах регіону через комендантську годину землероби не мали змоги працювати день і ніч. А на території десяти громад посівна ведеться під ворожими обстрілами. Все це, хоч як прикро, виллється у втрату врожайності. Недороду, певен голова обласної Асоціації фермерів Анатолій Гайворонський, не буде, але й на високі ужинки сподіватися не доводиться. І останнє, що гнітить: зупинився збут вирощеного торік зерна, отож свіжої копійки в аграріїв катма. Вже сьогодні переважно зосталися вони, прямо скажемо, на мілкому.

— Хоч голодом, — відразу зауважує Анатолій Іванович, — лякають народ даремно. Ми спроможні звести до мінімуму наслідки теперішніх випробувань. Уже те, що наперекір труднощам завершуємо сівбу, має дати зрозуміти людям: боятися голоду — значить, у поле не виходити.

Голод не тітка, а зла мачуха, твердить відоме прислів’я. А сьогодні, підводить риску Анатолій Гайворонський, нам на заваді стала підла війна, нав’язана злими рашистами. Ручатися, що зможемо не допустити продовольчих труднощів у тих країнах, які постійно споживають нашу аграрну продукцію, поки що справді зарано. Однак запасів того ж хліба для внутрішніх потреб вистачить ще на рік чи й більше. В цьому фермери, колеги Анатолія Гайворонського, певні.

Страшний сьогодні не голод, а божевільна війна здурілої росії та влаштований нею геноцид української нації. Перемогти країні в ній допоможуть селяни — самовідданою битвою за максимально можливий урожай.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Воєнний стан продовжено
Читати
Віримо у повернення
Читати
Майже впоралися
Читати
За перевантаження — штраф
Читати
Досі лунає мова окупанта
Читати
Грабують і культуру
Читати
Вимагати гроші — злочин
Читати
Повертаються додому
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове