Економічний фронт: як уникнути втрат?

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненщина суттєво втрачає в надходженнях до бюджету, адже держава дозволила не платити податків у період дії воєнного стану. Це спрацювало миттєво: половина з тих, хто господарює, не те що податків не сплатили — навіть не задекларували їх за підсумками роботи в четвертому кварталі минулого(!) року. Адже покарання за це теж нема. Як і перевірок контролюючих органів.

ВОДНОЧАС міністр фінансів Сергій Марченко оприлюднив невтішні цифри: у березні видатки Держбюджету перевищили доходи на 2,7 мільярда доларів, за підсумками квітня-травня ця цифра взагалі сягне 5-7 мільярдів.

Утім, як мовиться, вже на поверхні питання: як коригуються з воєнним станом податкові послаблення для бізнесу, що працює поза лінією фронту? В Рівненській області відповідей на них шукали представники військової адміністрації, податківці та соціально відповідальний бізнес. Ініціювало зустріч Рівненське територіальне відділення Асоціації платників податків України (АППУ).

«Незважаючи на те, що 90 відсотків бізнесів на Рівненщині працюють, податків надходить значно менше, — констатує голова відділення Мар’ян Года. — Соціально відповідальний бізнес, який добросовісно ставиться до своїх обов’язків, це неабияк турбує, позаяк ми чудово розуміємо, що фінанси — кров економіки. А знекровити економіку в умовах воєнного часу — це, як на мене, злочин. Маємо стабільно наповнювати бюджети, адже на нашій території, на щастя, не стріляють. Дуже хочеться, щоб мене почули ті, хто користається із ситуації і ще не усвідомили: ми всі — в одному човні. Тому не можемо допустити, аби цей економічний човен сів на мілину».

Заступник голови обласної військової адміністрації Ігор Тимошенко стверджує, що держава намагається підтримати бізнес. Зокрема, запровадила спеціальні кредити для аграріїв, які без проблем отримали їх для посівної з нульовою ставкою. Допомагають і місцевим виробникам, зокрема шляхом закупівлі в них харчових продуктів для областей, які постраждали від російського вторгнення. Приміром, Рівненщина активно підтримує Чернігівщину: 60 відсотків кожного продуктового пакета купується у своїх. Водночас ця підтримка дає змогу виробникам оперативно переорієнтуватися на виготовлення тієї продукції, на яку є попит. Місцева влада допомагає і з релокацією бізнесу з територій, де ведуться бойові дії. Сьогодні в області вже працює 15 таких підприємств різних форм власності, незабаром буде більше. Вони також наповнюватимуть бюджети Рівненщини та відповідних громад.

Проте керівник ДПА в області Владислав Грабовий не міг не сказати про дуже неприємну тенденцію. «Маємо триєдине завдання: максимально зберегти людей, країну та її потенціал. Бо битви виграє армія, а війни, за великим рахунком, — економіка. Держава послабила податкове законодавство, в тому числі знизивши навантаження на бізнес та скасувавши перевірки. Натомість, і ми це чітко бачимо, приблизно половина підприємців краю користується можливістю не платити податків. Узяти аграріїв області: якщо торік у березні вони відрахували 50 мільйонів податків, то нині — лише 16 мільйонів. Хоча всі працюють, обсіваються, насамперед завдяки пільговим державним кредитам на посівну. На жаль, подібна тенденція і в інших галузях. Тому вже сьогодні виникають бюджетні розриви. Скажу більше: частина бізнесів бодай задекларувала до сплати загалом 70 мільйонів, тобто є надія, що ці кошти надійдуть. А решта, працюючи зовсім не на лінії фронту, навіть не вважає це за потрібне!»

«Частина кооперативних організацій на період воєнного стану перейшла на запропонований податок з обороту 2 відсотки, — розповів голова правління Рівненської споживспілки Петро Бараш. — Жодна з них — чи то виробництво, чи торгівля — не припинила роботи. Хоча працюємо при серйозних викликах: за обмеження націнки на соціальні групи товарів 10 відсотками наші логістичні видатки вже сягають 20. Але з початком війни ми поставили питання так: за будь-яких умов краще переплатити податки, ніж недоплатити їх. Саме з цим розумінням підходимо до нинішніх непростих реалій. Як на мене, то сьогодні бізнесові ліпше працювати в нуль, ніж упасти в прірву. Бо підніматися з неї буде надзвичайно важко. За перший квартал кооперація Рівненщини сплатила не менше податків, ніж в аналогічному періоді торік».

Зрозуміло, що чи не найбільшим викликом, який постане у воєнний час, буде вимушене безробіття. Що вже зараз пропонує бізнесові держава? Передусім компенсацію в сумі 6500 гривень за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу два місяці поспіль. «Через нас уже сьогодні можна одержати 13 тисяч за нового працівника, подавши лише два документи: наказ про прийняття його на роботу та заяву, — стверджує директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — До речі, ми готові вчити та перенавчати фахівців робітничих професій відповідно до потреб роботодавців, як робили це і в мирний час. Компенсація ЄСВ за новостворене робоче місце, оплата стажування терміном до трьох місяців, — це теж діє. Відновилася й програма часткового безробіття (відшкодування за вимушений неповний робочий день). До нас активно звертаються внутрішньо переміщені особи, чимало з них уже мають роботу на Рівненщині».

А генеральний директор ПрАТ «Реноме» Надія Гладкевич порушила ще одну гостру проблему: «Щойно припинилися перевірки, частина бізнесів пішла в тінь. Ми в тінь не йдемо, але нині на повну потужність працює тільки ІТ-департамент. Та й то 10 відсотків цих хлопців, які створюють ВВП держави й чесно сплачують податки, вже призвали до армії. Водночас не вистачає чоловічих робочих рук на будівництві. Ми готові відновити цей напрям, яким успішно займаємося не перший рік. Однак у мене пропозиція: нехай захищати країну йдуть насамперед ті, хто нічого не декларує до сплати. Це буде і чесно, й справедливо. Бо одні й ті ж люди не можуть ефективно втримати два фронти. А ще треба закрити «вікно» для ввезення автомобілів без мита. Подивіться, які «Лексуси» ввозять під виглядом допомоги фронту. Комусь війна, а комусь мати рідна?»

Ось такі цілком слушні думки. Як на мене, тепер держави (не плутати з величезною чиновницькою машиною) має бути багато. І всюди. Економіка повинна цілком перейти на воєнні рейки і працювати виключно на держзамовлення, і чим швидше, тим краще. Це чудово розуміє соціально відповідальний бізнес, який не мовчить, а ініціює подібні зустрічі, так би мовити, знизу. Втім, остаточні рішення — за офіційним Києвом. Сподіваємося на адекватність влади та відповідність непростій ситуації в державі.

P.S. Коли цей номер готувався до друку, стало відомо, що парламент ухвалив зміни до законодавства, якими поновлено реєстрацію податкових накладних (зареєструвати накладні за лютий-травень слід до 15 липня) і бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість. Також платників податків, зокрема й тих, хто перейшов на спрощену систему, звільнено од відповідальності за несвоєчасне подання звітності або сплату податків після початку війни, якщо ці обов’язки було виконано впродовж 60 днів від появи такої можливості. При цьому відновлено камеральні та документальні перевірки податкової звітності.