|
Версія для друку На головну «Червона калина» — це історія нашого народу Володимир В’ЯТРОВИЧ. Степан Чарнецький.  |
Степан Чарнецький. |
ТЕ, що
українці надзвичайно співучий народ, визнають усі. Навіть росіяни, які не
вважають нас нацією. Значну частину пісенного фольклору становлять козацькі,
стрілецькі, повстанські пісні про головне — боротьбу за волю. Цій темі
присвячено і багато нових творів, що з’явились у нинішній війні. Але зараз час
не лише появи нових, а й повернення призабутих, яким нові обставини надають
нового звучання. Таких, як «Ой у лузі червона калина». Пісня, що спершу
по-новому зазвучала українською, а потім грузинською, англійською, німецькою,
французькою. Вперше почув
її наприкінці 1980-х. На хвилі національного відродження в Галичині пісню
виконував гурт «Не журись», до складу якого входили Василь Жданкін, Віктор
Морозов, Тарас Чубай та інші згодом знамениті артисти. Десь тоді ж я відкрив
для себе творчість британської групи, яка стала однією з улюблених, — «Pink Floyd».
Попри хронологічний збіг у моїй свідомості ці два вияви музики існували в
цілком різних, паралельних площинах. Коли я
попробував підспівувати «Ой у лузі», то навіть гадки не мав, що через 30 років
її виконуватиме легендарний «Pink Floyd». Спільне виконання з Андрієм Хливнюком
швидко злетіло на вершини світових хіт-парадів, де пісню представляли як нову
композицію, записану вперше після 30 років мовчання гурту. А втім,
пісня зовсім не нова і старша не лише за Андрія Хливнюка, а навіть за аж ніяк
не юних британських співаків. Цій історії понад 100 років, проте коріння
сягають кількох століть. Уперше вона
прозвучала напередодні Першої світової війни взимку 1914 року у виставі Степана
Чарнецького «Сонце руїни». Але Чарнецький насправді створив обробку народної
пісні часів Хмельниччини, тобто середини 17 століття. Давній наспів записали й
опублікували 1875 року відомі збирачі української спадщини та діячі
українського національного руху Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Обробка
Чарнецького швидко набула популярності. Надто як на початку Першої світової її
підхопили Українські січові стрільці — бійці першого в 20 столітті українського
військового формування, хоч поки що не самостійного, а створеного в лавах
австро-угорської армії. Для стрільців ця пісня (ще дещо перероблена порівняно
із версією Чарнецького) стала одним із гімнів. Уже 1921-го
ветерани УСС створили видавництво «Червона калина», яке публікувало спогади
учасників боротьби за незалежність, воїнів армій УНР та ЗУНР, дослідження на
теми української революції. Тим часом
пісня потрапила за океан. Там 1925 року перший її запис здійснив український
співак із нью-йоркської «Метрополітен Опера» Михайло Зозуляк — той самий, який
дев’ять років перед тим записав гімн «Ще не вмерла Україна». 1944-го «Червона
калина» вдруге з’явилася на платівці в США, в аранжуванні Олександра Кошиця.
Варто нагадати, що саме цей композитор зробив знаменитим у світі «Щедрика»
Михайла Леонтовича. Згодом в
Україні у роки Другої світової пісня стала надзвичайно популярною серед бійців
УПА. У фільмі «Червоний», який розповідає про повстання українців у таборах
ГУЛАГу на початку 1950-х, герої теж співають «Червону калину», що може бути
цілком реальним. І справжнє
її повернення в Україну відбувається наприкінці 1980-х, коли вона починає
відкрито звучати на концертних майданчиках, стадіонах та протестних мітингах.
Цікаво, що саме тоді з’явилася ще одна версія зі словами: Не хилися,
червона калино, маєш білий
цвіт. Не журися,
славна Україно, маєш добрий
рід. Авторкою цих
рядків була відома діячка дисидентського руху 1960—1980-х років Надія
Світлична. Нині
«Червона калина» звучить на цілий світ різними мовами. Пісня з часів козаччини
17-го століття, записана в епоху національного відродження у 19-му, оброблена
за часів української революції на початку 20-го і співана борцями за свободу в
середині цього ж століття. Вона робить нас сильнішими у 21-му столітті, тому що
єднає з нашими попередниками, які боролися за волю України. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Сіємо, а значить, житимемо ЧитатиПЕРШИЙ заступник глави Мінагропроду Т.
Висоцький запевнив, що «нема жодної зупинки посівної через відсутність
дизпального». Хоча ситуація із ним таки складна, це він визнав. Водночас Т. Висоцький
відзначив таке: «У цілому скасування акцизу і зменшення ПДВ на пальне дозволило
зробити його доступнішим, ніж це могло б бути. На сьогодні аграрії в основному
купують середній або великий гурт, тобто йдеться не про роздрібну реалізацію».
Пальне — на вагу золота ЧитатиДЛЯ запобігання дефіциту дизелю та
бензинів уряд ще 29 квітня підвищив торгову надбавку на 40% (максимальні
роздрібні ціни тепер мають становити 42,63 та 37,69 грн відповідно). Очікувано
ціни на автозаправних станціях зросли: бензини марок «А-95» і «А-95+» в одній
із мереж подорожчали на 1,64-1,72 коп./л — до 37,69-39,57 грн/л, дизельне
пальне — на 1,97 грн/л (42,63 грн/л). Утім, уникнути нестачі не вдалося, хоча й
машин на вулицях, принаймні великих міст, не поменшало. Проблема, обіцяють у
Кабміні, незабаром буде розв’язана завдяки закупівлям у Західній Європі, хоча й
коштуватиме пальне дорожче, ніж раніше.
Атомна енергетика протримається ЧитатиПІСЛЯ початку війни Україна відмовилася
від російського ядерного палива (частину закуповували в країни-агресора, решту
постачала американська компанія Westinghouse зі Швеції). Проте у скрутне
становище нас це не поставить: створено запаси, яких вистачить на 5-6 років,
шведські постачальники обіцяли наростити виробництво необхідних обсягів, до
того ж держава працює над розробкою власного палива, яку планує реалізувати за
два роки.
Страждають найуразливіші ЧитатиІЗ 24 лютого і станом на 6 травня
Росія вбила 223 дитини (це лише офіційно підтверджені смерті, реальне число,
вочевидь, більше). Дістали поранення понад 408 неповнолітніх. Найбільше дітей
постраждало у Донецькій області — 139, Київській — 116, Харківській — 95,
Чернігівській — 68, Херсонській — 46, Миколаївській — 44, Луганській — 37,
Запорізькій — 27, Сумській — 17, у Києві — 16 та на Житомирщині — 15.
Навчання не має зупинятися ЧитатиНАПАД ЗС РФ змусив мільйони українців
покинути домівки та обживатися на новому місці, зокрема й прилаштовувати дітей
у школу. За словами освітнього омбудсмена С. Горбачова, зарахування до першого
класу відбудеться за «майже» звичною процедурою. Дітей-переселенців
прийматимуть у навчальні заклади за місцем реєстрації (але й відмовляти
незареєстрованим не мають права). Батькам слід подати заяву, свідоцтво про
народження (втім, якщо воно втрачене, то це не завадить) та довідку про взяття
на облік внутрішньо переміщеної особи. Міністерство освіти та науки
рекомендувало зараховувати першачків без процедури жеребкування. Також
затверджено порядок прийому до закладів вищої освіти: абітурієнти складатимуть
національний мультипредметний тест з української мови, математики та історії
України в тимчасових екзаменаційних центрах, а також у деяких країнах Європи у
другій половині липня — в серпні.
Нас підтримують ЧитатиГЛАВА уряду Д. Шмигаль повідомив, що від
початку війни з РФ Україна отримала понад 12 мільярдів доларів допомоги —
озброєння та фінансових перерахувань. Також цього місяця ми очікуємо на другу
від початку бойових дій макрофінансову допомогу від Євросоюзу і сподіваємося на
ймовірне відкриття третього траншу в червні (докладніше розглянемо в окремій
статті). Як відомо, Рада ЄС прискорено затвердила макрофінансову допомогу для
нашої країни в розмірі 1,2 млрд євро ще 21 лютого, напередодні нападу Росії.
Братні держави не стоять осторонь ЧитатиУКРАЇНА та Польща домовилися про скасування
дозволів для всіх перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення пального.
Це має сприяти розв’язанню проблеми з браком у нас бензину та дизелю, яку
створили ворожі удари по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Також Україна та
Велика Британія на 12 місяців скасували ввізні мита і тарифні квоти у
двосторонній торгівлі. Завдяки цьому вітчизняні виробники дістануть можливість
збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю (борошно, зерно, молочна
продукція, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатна паста, мед, кукурудза,
пшениця, соки, гриби, цукор тощо).
Трагедія в тилу ЧитатиХОЧА здається, що всі ми вже «звикли» до
страшних новин у зв’язку з російсько-українською війною, ця сколихнула
суспільство. У Рівненській області сталася велика ДТП з участю мікроавтобуса,
бензовоза та рейсового автобуса. Із 38 людей вижили 12… Трагедію, за
попередньою інформацією, спричинив водій мікроавтобуса, який виконував обгін та
вилетів на зустрічну смугу. Триває досудове розслідування за частиною 3-ю
статті 286-ї Кримінального кодексу («Порушення правил дорожнього руху»).
Головна скарбниця не порожня ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінфіну, у квітні до загального
фонду держбюджету надійшло 76,2 мільярда грн. Найбільше зарахувань — із податку
на додану вартість із вироблених в Україні товарів (15,6 млрд), на доходи
фізичних осіб та військового збору (9,7 млрд), на додану вартість із ввезених
на митну територію України товарів (7,9 млрд). За підсумками чотирьох місяців
держбюджет виконано з дефіцитом у розмірі 146,6 млрд. Також, зі слів голови
парламентського комітету з питань фінансів Д. Гетманцева, рівень сплати ЄСВ
упродовж січня — квітня перевищив показники відповідного торішнього періоду на
11,5 млрд грн. Однак, зважаючи на інфляцію, відрахування усе ж впали.
Крадуть продовольство ЧитатиЯК і в радянські часи, окупанти взялися
«експропріювати» (це слово взяте з одного з документів, виданого владою
Краснодарського краю) збіжжя на загарбаних територіях України. На півдні та
сході вже вивезено близько 500 тисяч тонн зерна — третину запасів на цих
територіях. На Луганщині вкрадено або знищено трирічний обсяг потреб жителів
області у зернових, цей регіон єдиний в Україні, де так і не розпочалася
посівна. Найбільше збіжжя вивозять із Херсонщини та Запоріжжя. Так само крадуть
і овочі та сільгосптехніку, що належить українським підприємствам.
|