|
Версія для друку На головну А сіяти комусь же треба Леонід ЛОГВИНЕНКО.  |
На
фото автора: фермер змінив плуг на автомат. |
Серед
фермерів, хліборобів у мене було чимало друзів. Чому було? Вони й тепер мої
друзі... Але не всі живі. Після 24 лютого, коли прілий личак московського
окупанта ступив на нашу землю, їхні долі, разом з долями багатьох українців,
круто змінилися. ДРУЖИВ я
раніше, товаришую й донині з одним фермером, господарство якого нині опинилось
на окупованій території. Обробляв він кількасот гектарів землі, мав невелику
ферму молочної породи корів... Пишався й породою м’ясної худоби шаролє. Завів
її після того, як наша газета опублікувала матеріал про Гонтарівку, де в
дослідному господарстві розводили таку худобу. А це зустрів
я його в екіпіруванні, з автоматом за плечима. Служить тепер у ЗСУ. Їхнє село,
що неподалік російсько-українського кордону, окупували в перші дні
широкомасштабного московського вторгнення. Чоловік розповідає, як прилетіло в
його господарство 18 снарядів. Що вони не потрощили, розграбували «визволителі»
особисто. Техніку, автомобілі... «Навіть викрутки вкрали», — знизує плечима
фермер. Днями йду
Харковом, а мене хтось гукає. Придивляюся — відомий у регіоні аграрій Віктор
Звєрєв. Привіталися, обнялися. Господарство Віктора Олександровича спиналося на
ноги майже два десятиліття на моїх очах. Він сіяв хліб, вирощував буряки, чим
нині мало хто займається, звичайну колгоспну ферму зумів перетворити на
суперсучасне молочне виробництво з доїльними залами, де всім керує комп’ютер.
Тепер на місці ферми у селі Шестакове, що дорогою на Вовчанськ, самі руїни.
Звєрєв каже, що ферму розбомбили з літаків, худоба загинула. Потім прийшли
окупанти, роздерибанили трактори й комбайни. — А про
посівну щось думаєте? — запитую в надії на те, що бодай якась земля залишилася
на вільній території. — Яка
посівна в окупації?— запитанням на запитання відповідає він. Інший
фермер, господарство якого теж на окупованій території, каже, що росіяни
агітують за посівну, котра через цьогорічні дощі затяглася. Більшість
впирається, бо у ситуації, коли там солярка коштує 60 грн за літр, а бензин — 70
грн, сіяти — то собі на збиток. Та й люди розуміють: «влада ЛНР-ДНР», як вона
себе там, у Вовчанську, називає, що захоче, те й відбере... Перші дні, згадує
фермер, коли на територію громади зайшли російські контрактники і строковики,
вони відбирали автомобілі, трактори, грабувати будинки. Але,
напевне, найбільш багатостраждальною є Гусарівка, що на Балаклійщині. Наші її
визволили, проте московити не полишають надії відбити село назад: майже щодня
атакують. «Там горить усе, що ще не згоріло», — кажуть селяни. Під час окупації
росіяни шість чоловіків спалили живцем. Люди пішли на ферму годувати худобу, а
їх сприйняли за корегувальників вогню. Селян кинули в льохи, катували. А потім
підпалили шини, котрі зазвичай на фермах використовують як тягар, аби притискати
плівку на силосних ямах, і палаючими повкидали в льохи. — Якщо
порахувати кількість жертв на число населення, то, вочевидь, Гусарівка
перевершить Бучу, — вважає місцевий житель. Тим, кому
дивом вдалося вирватися з окупованих районів, розповідають про грабунки,
насильство... Серед населення розповсюджують інформацію, що Харків уже
російський, Київ захоплено. Це робиться, аби зламати волю до спротиву. Фермер Юрій
Михайлов обробляв землю в Ізюмському й Богодухівському районах. Та, що на
Ізюмщині, — нині під окупацією. Як і скрізь, техніку окупанти або вкрали, або
пошкодили... Все, що можуть знищити, вони нищать. Здається, просто так, для
задоволення. На
Богодухівщині ж фермер готується до посівної. Сіятиме просо, гречку, кукурудзу,
соняшник... Працюватимуть дуже обережно, адже росіяни повсюдно застосовують
дистанційне мінування. Летить, скажімо, «смерч» і розкидає міни по полях. Окрім
цього, говорить Юрій Михайлов, важко буде провести весняні польові роботи
економічно. Пально-мастильні матеріали дорогі, а ціни на збіжжя,
найвірогідніше, будуть невисокими. Проблема й із механізаторами. Війна
розкидала людей. Хто подався в евакуацію на захід країни, хтось утік ще далі,
хтось пішов воювати... А сіяти
комусь же треба. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Сіємо, а значить, житимемо ЧитатиПЕРШИЙ заступник глави Мінагропроду Т.
Висоцький запевнив, що «нема жодної зупинки посівної через відсутність
дизпального». Хоча ситуація із ним таки складна, це він визнав. Водночас Т. Висоцький
відзначив таке: «У цілому скасування акцизу і зменшення ПДВ на пальне дозволило
зробити його доступнішим, ніж це могло б бути. На сьогодні аграрії в основному
купують середній або великий гурт, тобто йдеться не про роздрібну реалізацію».
Пальне — на вагу золота ЧитатиДЛЯ запобігання дефіциту дизелю та
бензинів уряд ще 29 квітня підвищив торгову надбавку на 40% (максимальні
роздрібні ціни тепер мають становити 42,63 та 37,69 грн відповідно). Очікувано
ціни на автозаправних станціях зросли: бензини марок «А-95» і «А-95+» в одній
із мереж подорожчали на 1,64-1,72 коп./л — до 37,69-39,57 грн/л, дизельне
пальне — на 1,97 грн/л (42,63 грн/л). Утім, уникнути нестачі не вдалося, хоча й
машин на вулицях, принаймні великих міст, не поменшало. Проблема, обіцяють у
Кабміні, незабаром буде розв’язана завдяки закупівлям у Західній Європі, хоча й
коштуватиме пальне дорожче, ніж раніше.
Атомна енергетика протримається ЧитатиПІСЛЯ початку війни Україна відмовилася
від російського ядерного палива (частину закуповували в країни-агресора, решту
постачала американська компанія Westinghouse зі Швеції). Проте у скрутне
становище нас це не поставить: створено запаси, яких вистачить на 5-6 років,
шведські постачальники обіцяли наростити виробництво необхідних обсягів, до
того ж держава працює над розробкою власного палива, яку планує реалізувати за
два роки.
Страждають найуразливіші ЧитатиІЗ 24 лютого і станом на 6 травня
Росія вбила 223 дитини (це лише офіційно підтверджені смерті, реальне число,
вочевидь, більше). Дістали поранення понад 408 неповнолітніх. Найбільше дітей
постраждало у Донецькій області — 139, Київській — 116, Харківській — 95,
Чернігівській — 68, Херсонській — 46, Миколаївській — 44, Луганській — 37,
Запорізькій — 27, Сумській — 17, у Києві — 16 та на Житомирщині — 15.
Навчання не має зупинятися ЧитатиНАПАД ЗС РФ змусив мільйони українців
покинути домівки та обживатися на новому місці, зокрема й прилаштовувати дітей
у школу. За словами освітнього омбудсмена С. Горбачова, зарахування до першого
класу відбудеться за «майже» звичною процедурою. Дітей-переселенців
прийматимуть у навчальні заклади за місцем реєстрації (але й відмовляти
незареєстрованим не мають права). Батькам слід подати заяву, свідоцтво про
народження (втім, якщо воно втрачене, то це не завадить) та довідку про взяття
на облік внутрішньо переміщеної особи. Міністерство освіти та науки
рекомендувало зараховувати першачків без процедури жеребкування. Також
затверджено порядок прийому до закладів вищої освіти: абітурієнти складатимуть
національний мультипредметний тест з української мови, математики та історії
України в тимчасових екзаменаційних центрах, а також у деяких країнах Європи у
другій половині липня — в серпні.
Нас підтримують ЧитатиГЛАВА уряду Д. Шмигаль повідомив, що від
початку війни з РФ Україна отримала понад 12 мільярдів доларів допомоги —
озброєння та фінансових перерахувань. Також цього місяця ми очікуємо на другу
від початку бойових дій макрофінансову допомогу від Євросоюзу і сподіваємося на
ймовірне відкриття третього траншу в червні (докладніше розглянемо в окремій
статті). Як відомо, Рада ЄС прискорено затвердила макрофінансову допомогу для
нашої країни в розмірі 1,2 млрд євро ще 21 лютого, напередодні нападу Росії.
Братні держави не стоять осторонь ЧитатиУКРАЇНА та Польща домовилися про скасування
дозволів для всіх перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення пального.
Це має сприяти розв’язанню проблеми з браком у нас бензину та дизелю, яку
створили ворожі удари по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Також Україна та
Велика Британія на 12 місяців скасували ввізні мита і тарифні квоти у
двосторонній торгівлі. Завдяки цьому вітчизняні виробники дістануть можливість
збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю (борошно, зерно, молочна
продукція, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатна паста, мед, кукурудза,
пшениця, соки, гриби, цукор тощо).
Трагедія в тилу ЧитатиХОЧА здається, що всі ми вже «звикли» до
страшних новин у зв’язку з російсько-українською війною, ця сколихнула
суспільство. У Рівненській області сталася велика ДТП з участю мікроавтобуса,
бензовоза та рейсового автобуса. Із 38 людей вижили 12… Трагедію, за
попередньою інформацією, спричинив водій мікроавтобуса, який виконував обгін та
вилетів на зустрічну смугу. Триває досудове розслідування за частиною 3-ю
статті 286-ї Кримінального кодексу («Порушення правил дорожнього руху»).
Головна скарбниця не порожня ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінфіну, у квітні до загального
фонду держбюджету надійшло 76,2 мільярда грн. Найбільше зарахувань — із податку
на додану вартість із вироблених в Україні товарів (15,6 млрд), на доходи
фізичних осіб та військового збору (9,7 млрд), на додану вартість із ввезених
на митну територію України товарів (7,9 млрд). За підсумками чотирьох місяців
держбюджет виконано з дефіцитом у розмірі 146,6 млрд. Також, зі слів голови
парламентського комітету з питань фінансів Д. Гетманцева, рівень сплати ЄСВ
упродовж січня — квітня перевищив показники відповідного торішнього періоду на
11,5 млрд грн. Однак, зважаючи на інфляцію, відрахування усе ж впали.
Крадуть продовольство ЧитатиЯК і в радянські часи, окупанти взялися
«експропріювати» (це слово взяте з одного з документів, виданого владою
Краснодарського краю) збіжжя на загарбаних територіях України. На півдні та
сході вже вивезено близько 500 тисяч тонн зерна — третину запасів на цих
територіях. На Луганщині вкрадено або знищено трирічний обсяг потреб жителів
області у зернових, цей регіон єдиний в Україні, де так і не розпочалася
посівна. Найбільше збіжжя вивозять із Херсонщини та Запоріжжя. Так само крадуть
і овочі та сільгосптехніку, що належить українським підприємствам.
|