• На зв’язку — Луганщина

_{Виборів у березні не буде}

Галина ВЕРНИГОРА.

ЦЕНТРАЛЬНА виборча комісія надіслала запити до Донецької та Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій про можливість чи неможливість підготовки і проведення у прифронтових територіальних громадах цих регіонів перших місцевих виборів. Щодо дати мовилося про 27 березня 2022 року.

Згідно з повідомленням ЦВК, відповіді місцевих адміністрацій були «чіткими та однозначними» — «про неможливість провести такі вибори у 18 прифронтових громадах на Сході України». А все через агресію Росії. Умови там такі, що безпеки не гарантуєш. У ЦВК навели інформацію обласних ВЦА, що «в умовах всеохоплюючого режиму припинення вогню незаконні збройні формування активно застосовують тактику дистанційного мінування, підпали сухостою поблизу позицій Збройних сил України та населених пунктів». Тож висновок ЦВК такий: поки що 8 громад Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області та 10 — Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області будуть без виборів.

_{Квартири для переселенців}

ЩАСТИНСЬКА міська військово-цивільна адміністрація в рамках проєкту «Придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам» придбала 12 квартир: три однокімнатні, п’ять двокімнатних, три трикімнатні та одну чотирикімнатну. При цьому семеро сімей переселенців (три з міста Луганськ та по одній із сіл Трьохізбенка, Широкий та Зимогір’я) вже й отримали ключі від облаштованого необхідним житла.

Згідно з урядовим повідомленням, цього року в Україні фонди тимчасового житла для ВПО мають поповнитись 342 об’єктами нерухомості. Це створить передумови для забезпечення житлом понад 1000 переселенців.

_{Ощадбанк на лінії розмежування}

ПЕРЕСУВНІ мобільні підрозділи обласного управління Ощадбанку цього тижня відновили роботу у штатному режимі поблизу лінії розмежування. Вони діють на базі спеціально обладнаних броньованих автомобілів КрАЗ. Їхня мета — максимально охопити банківськими послугами місцеве населення, у тому числі й поблизу КПВВ.

_{Вшанували героїв-земляків}

У ЦЕНТРІ Сєвєродонецька, у сквері імені Сергія Губанова, облаштували Алею слави Героїв АТО/ООС. «Незважаючи на пору року і погоду, встигли виконати установчі роботи і навіть благоустрій території. Конструкції з іменами та патріотичними сюжетами мають спеціальне підсвічування для темної пори доби. У сквері вже прогулюються сєвєродончани», — повідомив керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай. За його словами, жодної копійки з бюджету на місце пам’яті не витрачено завдяки добровільним пожертвам небайдужих краян.

_{Не залишаться без тепла}

ДНЯМИ в Україну прибули перші 60 вагонів вугілля для Луганської теплової електростанції. Запаси цієї ТЕС напередодні досягнули критичної межі, оскільки Російська Федерація з 1 листопада минулого року зупинила постачання енергетичного вугілля марок А (антрацит) і П (пісне) в Україну. «Вугілля є. Тепер можна бути впевненими, що місто Щастя та прилеглі населені пункти будуть щасливими хоча б у плані тепла. І тепло буде у сім’ях, члени яких живуть по обидва боки лінії розмежування», — так прокоментувала новину представниця української делегації у Тристоронній контактній групі Вікторія Страхова.

_{«Хто ми? Психоаналіз українців»}

ТВОРЦІ документального фільму про трагедію Голодомору «Хто ми? Психоаналіз українців» вирушають у тур містами і селищами Донбасу. Зокрема, побачать його і мешканці Луганщини…

У картині зібрані свідчення українців, які пережили Голодомор, та розповідається про те, як знищували населення в різних частинах країни, в тому числі на Донбасі. «Це фільм, який має побачити кожен українець», — кажуть про картину її творці. За час перегляду стрічки глядачі мають осягнути, що тоді насправді сталося, і зрозуміти, як це вплинуло на українців. Автори фільму устами його героїв доводять, що наша колективна підсвідомість керується психотравмами минулого, а в українців за ХХ століття їх сталося чи не найбільше в Європі. Перша і Друга світові війни, Голодомор, Розстріляне відродження, репресії і тотальний контроль понад 70 років. Це не просто трагічне минуле — це колективна психологічна травма, яка передалась сучасним поколінням українців і яка не дає змоги вийти на новий рівень суспільного і державного розвитку.

_{Центр допомоги постраждалим від насильства}

У ЛИСИЧАНСЬКУ відкрито центр соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства. Метою його роботи є надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги, соціальних послуг постраждалим жінкам, чоловікам, хлопцям і дівчатам, а також можливість цілодобового безкоштовного проживання у закладі строком до 10 днів.

Іще торік було виділено субвенцію з держскарбниці місцевим бюджетам розміром 274 млн гривень на розвиток мережі спеціалізованих служб підтримки постраждалих від домашнього насильства і насильства за ознакою статі. Тоді ж кошти вказаної субвенції отримали і три громади Луганщини, а саме: Сватівська міська рада — 2 484 773 гривні, Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація — 2 337 503 та Міловська селищна рада — 259 323 гривні. Наразі всі спеціалізовані служби відкриті та розпочали роботу із постраждалими.

_{Безкоштовні клуби програмування}

У ЛЮТОМУ в регіоні стартує Всеукраїнський освітній проєкт із програмування для дітей 8-17 років під патронатом Міносвіти. У зв’язку з чим тамтешніх IT-фахівців, бібліотекарів, учителів, студентів та всіх, хто знається на інформаційних технологіях і бажає просувати ІТ-освіту серед дітей, закликали приєднатися до волонтерської команди наставників.

Такі безкоштовні курси програмування популярні серед молоді. В краї на них записалося чимало школярів. Наразі вже у 17 регіонах України діють три освітні курси цього напряму.