|
Версія для друку На головну «Заговори до мене українською...» Ганна Кліковка. Запорізька область. Аби
бути цікавим для своїх студентів, стати для них прикладом високоінтелектуальної
особистості, слід всебічно розширювати коло власних інтересів. У цьому глибоко
переконана старший викладач кафедри мовної підготовки Запорізького державного
медичного університету Людмила Даниленко. Вона і сама неухильно дотримується
таких принципів, захоплюється сучасною українською прозою, багато читає і
займається літературною критикою. НЕЩОДАВНО Людмила Вікторівна взяла участь у цікавому
літературному конкурсі в Україні «Книга року ВВС», а саме в номінації «Читач
року». Надіславши рецензію на книжку Сергія Осоки «Три лини для Марії»,
пропоновану для розгляду рецензентів, Людмила Даниленко увійшла у п’ятірку
фіналістів, її запросили на церемонію вручення нагород. У Києві, в Мистецькому
Арсеналі, на урочистостях з нагоди фіналу конкурсу, де нагороджували
письменників, запоріжанку оголосили переможницею у своїй номінації. — Книга
Сергія Осоки написана просто про мене, про мій будинок, про моїх рідних, —
стверджує Людмила Вікторівна. — Рецензію я написала від душі, на одному
подихові, тому й перемогла. Рідне слово,
українська мова — стихія пані Людмили. Вона знайшла свою високу місію і нагоду
прислужитися запоріжцям, навчаючи їх на безплатних курсах української мови, які
діють у місті і де гуртуються інтелектуальні, творчі люди різних професій, що
не можуть всидіти вдома, адже прагнуть нових знань та вчаться любити все
українське. Людмила Вікторівна створила для своїх курсантів авторську програму.
Викладацька
робота в університеті, заняття зі студентами поглинають чимало сил і часу.
Людмила Даниленко викладає українську мову як іноземну студентам з інших країн,
які навчаються у Запорізькому державному медичному університеті. Але до
слухачів вихідного дня чи вечорами вона йде з величезними насолодою і
натхненням. Зазвичай заняття відбувались у місцевих бібліотеках, але після
посилення карантинних обмежень курси були змушені змінити свій формат, довелося
зустрічатися з однодумцями на вулицях Запоріжжя з мініекскурсіями, багато
спілкувались, і при цьому, звісно ж, шліфували розмовну мову. На
інтерактивний урок з нагоди завершення першого півріччя занять на безплатних
курсах Людмила Даниленко запросила своїх студентів — громадян Нігерії, які
третій рік вивчають українську мову в медичному університеті. Студенти з
інтересом всотують мову Шевченка, пізнають культурну спадщину українського
народу. — На жаль,
колиска козаччини, Запоріжжя зі славетною Хортицею, страждає від суржику,
хочеться більше чути української, — дещо сумовито констатує Людмила Вікторівна.
— Не обходиться без конфліктів та несприйняття у спілкуванні на побутовому
рівні, в транспорті. Просто вимагати, щоб зі мною говорили українською, марно,
та й замало цього. Треба навчити полюбити мову інших. І не просто навчити
говорити, а прихилити до української мови, аби люди хотіли розмовляти нею, бо
це достойно і шляхетно. Так що роботи маємо чимало, вона непроста, але вдячна. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нема чим платити ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, торік у листопаді
населення перерахувало за житлово-комунальні послуги 16,2 млрд грн — 69,6%
нарахованих сум. Станом на початок грудня 2021-го борги зі сплати ЖКП сягнули
72,7 млрд грн проти 65,597 млрд гривень у жовтні. За постачання та розподіл
газу недоплачено 29,2 млрд грн, за опалення і гарячу воду — 23,3 млрд грн,
електрику — 6,9 млрд грн, холодну воду та водовідведення — 6,4 млрд грн, за
управління багатоквартирними будинками — 5,6 млрд грн, за вивезення сміття —
1,3 млрд грн. А в жовтні 2021-го населення заплатило 12,4 млрд за комірне —
75,2% нарахованих сум. При цьому з березня по вересень оплата комунальних
послуг з урахуванням боргів минулих періодів перевищувала 100%.
Справи з власним газом кепські ЧитатиЗА ПІДСУМКАМИ минулого року
Укргазвидобування (це держпідприємство качає з надр понад 70% вітчизняного
газу) скоротило валовий видобуток блакитного палива на 3,7% порівняно з 2020-м
— до 13,67 мільярда кубометрів. Позаторік проти 2019 року зменшення становило
5% — до 14,23 млрд кубометрів. Своєю чергою у 2018-му газу було добуто 15,5
млрд куб. м. Також компанія знизила видобуток рідких вуглеводнів на 3,7%.
«Прикрутили» ціни ЧитатиПЕРЕЛІК продуктів, вартість яких потрапляє
під держрегулювання (граничний рівень торговельної надбавки не може
перевищувати 10%), суттєво поповнився. До житньо-пшеничного хліба та батона 12 січня
додалися гречані крупи, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні
вироби українського виробництва, пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у
поліетиленовій упаковці), соняшникова олія, курячі яйця, куряча тушка, вершкове
масло жирністю 72,5%. Регулювання запровадили на період дії карантину. Також
уряд обіцяє щодня відстежувати ціни на 30 категорій товарів: борошно, макарони,
батон, хліб, олія, масло, гречка, вівсянка, пшоно, свинина, яловичина, курка,
молоко, сметана, яйця, цукор, капуста, цибуля, буряки, морква, картопля; розчин
етанолу 96% (медичний спирт), імпортні та українські жарознижувальні препарати,
антибіотики, медичні маски одноразові; автогаз, бензин марки А-95, дизпальне.
Але хліб може подорожчати ЧитатиГЕНДИРЕКТОР об’єднання пекарів
«Укрхлібпром» О. Васильченко заявив, що меморандум, укладений в останній день
минулого року, згідно з яким приватні компанії повинні продавати частину газу
виробникам соціально важливих продуктів із обмеженням націнки не більше 24%,
поки що не працює. Станом на 11 січня реального рішення щодо постачання палива
за пільговою ціною не було. Тоді як ціна газу для підприємств за рік зросла в
10 разів; вони змушені укладати угоди стосовно ринкової вартості палива від 47
тис. до 58 тис. гривень із ПДВ за тисячу кубометрів. «Підприємства зазнають
збитків. Як проміжне рішення досягнуто домовленості, насамперед із великими
торговими мережами, щодо підвищення цін на масові види хліба в січні — на 10%.
Якщо пільгова ціна на газ для хлібопекарських підприємств не стане реальністю,
слід очікувати подальшого різкого зростання вартості хліба та хлібобулочних
виробів», — застеріг О. Васильченко.
Бувають і такі пільговики ЧитатиДНЯМИ Мінагрополітики затвердило перелік
із 6803 компаній — виробників соціально важливих продуктів, які мають право на пільговий
газ (з обмеженням націнки при продажу на максимальному рівні 24%), аби своєю
чергою мати змогу виробляти товари для забезпечення найперших потреб населення.
Дещо згодом з’ясувалося, що до реєстру потрапив газзбут (!) «Ві-Ді ГАЗ» Д.
Фірташа, котрий значиться… виробником борошномельно-круп’яної промисловості. А
під ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 38863790, що належить газовій компанії «Є
Енергія» з річним оборотом 29,7 млрд грн цього ж діяча, заявлене підприємство
«Гоба» як виробник хлібобулочних виробів. Право на пільговий газ також дістали
структури Миронівського хлібопродукту Ю. Косюка та маслозаводи групи KerneА. Веревського,
котрі мають сумарну річну виручку понад 100 млрд грн, підприємства групи OKKO,
що постачають однойменній мережі заправок харчі, зокрема хлібобулочні вироби.
|