• На зв’язку — Дніпропетровщина

_{Завод погасив домни і мартени}

Микола ЯСЕНЬ.

ЗНАМЕНИТИЙ металургійний завод ім. Петровського, а нині просто Дніпровський металургійний, із 1 січня 2022 року зупинив увесь цикл виробництва чавуну, сталі і прокату. Оголошено, що на місяць, але, можливо, й надовше. Все залежатиме від ситуації в державі. Причина зупинки — неможливість виробляти рентабельну продукцію. Уточнюють, що з ритму вибивають невизначеність постачання коксівного вугілля, також перебої із забезпеченням сировиною через нестабільну роботу вітчизняних підприємств-суміжників і хронічну нестачу вантажних вагонів для доставки та, звичайно ж, завелика вартість енергоносіїв. Тож робітників привітали з Новим роком і звеліли забирати свої спецівки та йти додому. Назад покличуть, коли Україна почне розвивати свою економіку.

_{Подвійний обіг за сезон}

ТОРІК Вільногірський елеватор компаній «G. R. Agro» здійснив за сезон два повні цикли перероблення і зберігання зерна, у результаті чого прийняв майже на 40 відсотків більше, ніж позаторік, ранніх і пізніх зернових. Темпи заготівлі й обсяги зберігання зросли завдяки тому, що підприємство запропонувало дрібним і середнім сільгоспвиробникам регіону вигідну програму співпраці, яка передбачає безоплатне зберігання зібраних ними врожаїв. На умови пільгової пропозиції відгукнулося понад 400 фермерських та інших, у тому числі й одноосібних господарств. Охочих виявилося стільки, що задовольнити всіх підприємство не змогло. Враховуючи це, його керівництво вже нині узялося за розширення можливостей зберігання врожаїв зернових у наступному сезоні.

_{Нарешті збудували}

РІВНО 10 років тому в регіоні було розпочато будівництво південної, об’їзної навколо обласного центру, дороги, котра мала спрямувати потік автотранспорту з трас Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, Криму у бік Києва, Харкова, частково на Донбас і далі. З різних причин епохальне будівництво семикілометрового шляхопроводу з двома дворівневими розв’язками та спеціальною спорудою для проїзду сільгосптехніки, перетинами чотирьох електроліній і газопроводу кілька разів припинялося. Аж тепер об’їзну нарешті відкрили. Це перша магістраль, яка дасть змогу транзитному транспорту оминати місто-мільйонник.

_{Чим більше лісів, тим легше дихати}

ОБЛАСТЬ належить до найменш заліснених регіонів, що не може не хвилювати її мешканців. Проте минулий рік дав старт озелененню рідного краю. Перш за все до цієї благородної справи долучилися територіальні громади. Наприклад, природолюби Петриківської вже висадили три тисячі сіянців хвойних дерев, а жителі села Дубове висадили кількасот червонолистяних канадських дубів… Добре діло підхопили студенти багатьох вишів. Зокрема, слухачі Придніпровської академії будівництва й архітектури заклали цілий сквер, засадивши його туями, ялівцем, барбарисом та іншими декоративними деревами й кущами.

Загалом в краї протягом минулого року насаджено 400 га нових лісів, серед яких понад два мільйони дубів, а також кленів, акацій, ясенів, ялин і сосен. Цього року планують створити нові лісові гаї як мінімум на вдвічі більшій площі.

_{Найдавніший вулкан світу —на балансі громади}

ХОЧЕТЕ спуститися у глибочезне жерло одного з найбільших на планеті вулканів, який, щоправда, погас дуже давно? Тоді збирайтеся у туристичну поїздку до Солонянської об’єднаної громади. Тут, неподалік села Аполонівка, ще 150 років тому відкрили і дослідили кратер величезного вулкана, котрий дихав вогнем і стікав розпеченою лавою впродовж століття понад три мільярди років тому. Тоді ще не було ні континентів, ні людей на Землі, ні її розкішної природи. Завершили вивчати гігантський «котлован» із покладами закам’янілої магми аж до Українського кристалічного щита земної кулі в середині минулого століття.

Відтоді ніхто й пальцем не кивнув, аби взяти під охорону дивом уцілілий кратер та надати йому статус геологічної пам’ятки зародження планети. Та ось голова Солонянської селищної ОТГ Михайло Копейко дійшов висновку, що помилку треба виправляти. Селищна рада за підтримки геолога професора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Юрія Хоменка ухвалила рішення взяти неповторне і рідкісне диво природи на баланс громади. І слідом звернулася до обласної адміністрації, аби та поклопоталася про надання згаслому мільярди років тому вулкану статусу природної пам’ятки, внісши її до туристичних програм і маршрутів ОТГ. Дніпропетровська ОДА підтримала цю ініціативу.

_{200 кілограмів копійок теж гроші}

ЯК ВІДОМО, 25-копійчані монети вийшли з обігу ще позаминулого року. Тож у Дніпрі здивувалися, дізнавшись, що з ініціативи студентів Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара молодіжна рада, створена при мерії, оголосила збір нікому не потрібних монет. Охочих здати «непотріб» знайшлося так багато, що довелося відкрити кілька пунктів прийому. На кінець минулого року, як повідомила заступниця голови студентського соціального комітету Марія Альохіна, зібрано майже 250 кілограмів монет номіналом 25 копійок.

Ця акція мала благородну мету. Торік, на превеликий жаль, у пологових будинках Дніпра й області 19 жінок залишили своїх новонароджених немовлят на виховання та утримання держави. Ці дітки зараз перебувають у спеціалізованій лікарні. За домовленістю з кількома банками 25-копійчані монети обміняли на чинні нині гроші й закупили для малюків білизну, одяг, засоби гігієни і решту необхідного. Банки дали згоду на продовження акції й цього року.

_{Не бачена досі мапа}

УНІКАЛЬНУ великомасштабну, найбільшу наразі, мапу краю виготовили разом зі своїми вихованцями спеціалісти та викладачі Західно-Дніпровського Центру професійно-технічної освіти, що працює у селі Саксагань П’ятихатського району. Робота над нею тривала близько місяця, на виготовлення пішло понад 65 кілограмів… зерна різних культур. Саме з наклеєних різних за кольором і розміром зернин і створена ця оригінальна мапа. Якщо конкретизувати, то було витрачено по 1 кг зерна кукурудзи, амаранту, вики і льону, по 4 — сочевиці, гороху й соняшнику, по 5 — ячменю і ріпаку, а також 3 — проса, 6 — жита і 12 кг рису. Ідейним натхненником і керівником творчого колективу став директор Центру Віктор Циган. Дивовижну мапу п’ятихатців визнано національним надбанням України.