• Зелена аптека «Сільських вістей»

Підмаренник

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

РІД підмаренник налічує понад 20 видів рослин. Деякі його представники мають неабиякі лікувальні властивості. Це, зокрема, підмаренник справжній і підмаренник чіпкий.

Підмаренник справжній — чудовий медонос із тривалим цвітінням (червень — серпень). До речі, його квітки вирізняються характерним медовим запахом, тому в народі його часто називають «медовою травою».

Підмаренник чіпкий відомий ще як «липчиця», оскільки вся рослина покрита маленькими гачечками, котрі з легкістю чіпляються за одяг. Він вважається бур’яном і за відповідних умов (наявність вологи) здатний утворювати суцільні зарості.

Трава підмаренника справжнього містить низку хімічних сполук органічного походження, які обумовлюють його цілющі властивості: флавоноїди, глікозиди, хінони, органічні кислоти тощо. Медового запаху квіткам надають кумарини, а здатність коагулювати (згортати) білки — пепсин.

У траві підмаренника чіпкого також виявлено глікозид асперулозид, сапоніни, червоний барвник та інші хімічні сполуки і мікроелементи. Сік трави цієї рослини прискорює процес згортання крові, сприяє збільшенню сечовиділення, знімає запалення і справляє легку седативну дію. У практиці народних цілителів призначення настою підмаренника при набряках ниркового і серцевого походження, внутрішні та зовнішні кровотечі, дерматологічні проблеми (акне, фурункульоз, грибкові захворювання шкіри). Підмаренник застосовується при різних проблемах із травним трактом.

Про лікувальні властивості підмаренника чіпкого відомо аж ніяк не кожному знавцеві народної медицини, і, попри те що рослина в буквальному сенсі «плутається під ногами», довгий час її секрети були відомі лише потомственим цілителям.

Отже, препарати на основі підмаренника чіпкого (зокрема і свіжий сік рослини) мають протигарячкову дію, сприяють збільшенню діурезу і стимулюють секрецію жовчі. Сік позитивно впливає на процес кровотворення, очищає кров від токсинів і паразитичних мікроорганізмів.

Встановлено, що свіжий сік трави підмаренника справжнього зменшує секрецію грудного молока, тому його призначають жінкам, які годують груддю, при відлученні дитини від материнського молока — достатньо прий­мати по столовій ложці тричі на день.

Чай із підмаренника. Засіб рекомендується приймати в разі затримки сечовипускання, при запаленні нирок у результаті переохолодження, для зняття набряків гомілок. На 250 мл води потрібно дві чайні ложки сухої трави. Воду довести до кипіння, проварити сировину протягом 1-2 хвилин. На добу рекомендується випивати по 2-3 склянки такого чаю. Для зовнішнього застосування готувати міцніший відвар — столова ложка сировини на склянку води. Зовнішньо відвар використовується у вигляді компресів для лікування травматичних і термічних ушкоджень шкіри (непоганий результат дає обмивання тіла при сонячних опіках).

Настій трави. Залити окропом (пів літра) в термосі столову ложку трави підмаренника, настояти чотири години. Настій призначають при порушеннях у роботі шлунково-кишкового тракту, дерматитах, висипах, фурункульозі. Приймати до чотирьох разів на добу по 100-150 мл на прийом.

Порошок трави. Висушені квітки підмаренника змолоти в кавомолці, зберігати в герметично закритій тарі. Вживати по 2 г порошку у разі діареї.

Мазь ранозагойна. Готувати препарат на основі порошку квіток підмаренника справж­нього. Як жирову основу можна використовувати нутряний жир, вазелін, ланолін, спермацет. Співвідношення сировини та жирової основи 1:5. Мазь помічна при лікуванні фурункулів, ракоподібних виразок, опіків.

Збір для виведення каменів. Склад: насіння дикої моркви, плоди коріандру, трава любистку і марени красильної — по 20 грамів, квітучі верхівки підмаренника та дроку красильного — по 10 грамів. На 250 мл окропу — десертна ложка цілющого збору. Тривалість настоювання — півтори-дві години. Приймати до їди по 1-3 столові ложки.

Фіброміома матки. Для приготування трав’яного збору необхідні такі складники: трава лісової суниці (вся рослина разом із корінням) і водяний перець (гірчак перцевий) — по 20 грамів; по 15 грамів трави підмаренника, чебрецю і крайових пелюсток волошки лучної; 10 грамів кореневищ родовика і 5 грамів коренів парила. Пів літра води довести до кипіння, завантажити в окріп столову ложку трав’яної суміші і проварити 10 хвилин на малому вогні. Процідити відвар після 30 хвилин настоювання. Пити за пів години до їди по 150 мл. Додатково рекомендований прийом квіткового пилку — тричі на добу по чайній ложці.

При фіброміомі можна приготувати збір наступного складу: трава звіробою і листя малини — по 15 грамів; по 10 грамів трави підмаренника і вероніки лікарської, квіток ромашки і деревію, листя кропиви пекучої, верби білої і брусниці. На 250 мл води — столова ложка трав’яної суміші. Варити після закипання рідини 10 хвилин, після чого настоювати 30 хвилин. Вживати відвар у теплому вигляді по пів склянки за пів години до прийому їжі. Паралельно приймати 20-процентну настоянку прополісу (по 40-50 крапель), двічі на тиждень проводити спринцювання з відваром (2-3 столові ложки збору на склянку води). Тривалість лікування варіює від 8 тижнів до півтора-двох років, залежно від стадії захворювання і розмірів пухлини. В цьому разі зробити двотижневу перерву після місячного курсу безперервного прийому препарату.

При метрорагії. Кровоспинні властивості підмаренника дають змогу застосовувати його при надмірних менструальних кровотечах. На пів літра окропу потрібно дві столові ложки подрібненої трави. Настоювати (бажано в термосі) протягом восьми годин. Приймати настій до їди по 100-150 мл. Сировину, що залишилася після його приготування, можна використовувати повторно — для відвару (залити пів літра води, проварити п’ять хвилин).

Підмаренник чіпкий від цукрового діабету. Основне лікування передбачає застосування лікарського засобу, виготовленого з бульб топінамбура (500 г), коренів артишоку (50 г), зелені петрушки, кропу і селери (по дві столові ложки), часнику (три головки середніх розмірів). Всі компоненти пропустити крізь м’ясорубку і змішати з кукурудзяною олією, поставити в холодильник для настоювання (приблизно вісім годин, тому рекомендується готувати звечора). Вживати засіб натщесерце по дві столові ложки, запиваючи морквяним або буряковим соком (можна використовувати суміш).

Як додаткове лікування є прийом трав’яного настою. До складу лікувального збору входять: сушені бульби топінамбура — 2 столові ложки; трава (або сік) підмаренника чіпкого, стулки квасолі, буквиця, кукурудзяні рильця і коріння кульбаби — по столовій ложці кожного. На пів літра крутого окропу потрібно 2 столові ложки трав’яної суміші. Пити 3-4 рази на день по пів склянки, попередньо підігріваючи до теплого стану.

Лікування провадиться за такою схемою: 10 днів приймати основний засіб, затим 5 діб — трав’яний настій; повторювати чергування до отримання лікувального ефекту.

Підмаренник протипоказаний під час вагітності, а також у період годування грудьми (через гальмування лактації).