|
Версія для друку На головну Камінь нашої нездоланності Леонід ЛОГВИНЕНКО. У
Молодіжному парку в центрі Харкова відкрили відновлений пам’ятний знак воїнам
Української повстанської армії. ЗА СЛОВАМИ
одного з лідерів Спілки української молоді, котра брала участь у приведенні до
попереднього стану меморіалу Костянтина Черемського, пам’ятний знак, який
відкрили у жовтні 1992 року, понад сто разів піддавався нарузі: його підривали
вибухівкою, обливали фарбою. Скажімо, у ніч із 25-го на 26 квітня 2013-го
камінь зірвали з місця і вивезли невідомі, причому поліція, відділення якої
поруч, нічого не бачила й не чула. А працювала ж важка техніка. Потім тут
встановили металевий хрест. Він був знищений під час подій на Майдані — 6 лютого
2014 року. Тимчасовий пам’ятний знак, що прийшов на заміну, в ніч проти 9
грудня 2014-го був пошкоджений вибухом... Тепер відкрито й освячено новий
Камінь завважки дев’ять тонн. Гранітну брилу доставили на Слобожанщину з
Полісся, із Житомирщини. —
Відновлення пам’ятного знака на честь загиблих воїнів УПА є прикладом
переможної консолідації українських сил краю, — наголосив пан Черемський. Загалом на
реконструкцію витратили близько 80 тисяч гривень. Збирали кошти пів року — для
цього об’єдналися декілька проукраїнських організацій Харківщини. Доктор
політології Галина Куць на запитання, який стосунок ОУН-УПА має до Харкова,
відповідає, що представники цієї організації у сорокові роки минулого століття
були членами «Просвіти», котра діяла на Слобожанщині. Доходили сюди й бойові
похідні групи, що воювали як проти німців, так і проти сталінського
людиноненависницького режиму. — УПА не
воювало під Москвою чи Рязанню, воїни-повстанці захищали рідну землю, —
констатує очевидне громадський активіст Олег Дебелий. До речі, після
відбуття ув’язнення в концентраційних таборах ГУЛАГу повстанці, яким
заборонялося жити на Галичині й Волині, здебільш оселялися на Слобожанщині — в
її селах, містах і містечках. На початку дев’яностих, ще до створення
греко-католицьких громад, ці люди переважно були парафіянами храму Івана
Богослова УАПЦ, котрий тепер належить до Православної церкви України. Колишні
воїни, про повстанську долю яких часто не знали навіть у родинах, приходили на
Покрову сюди, де нині відроджено меморіальний знак, аби вшанувати побратимів. —
Урочистість із такої нагоди — це ще й привід сказати слово про минуле, яке
завше тяжіло над нашим майбутнім, — вважає громадський діяч Вадим Батій. — Ми
маємо зробити висновки, бо сто років тому втратили державність великою мірою
через протистояння між Петлюрою, Скоропадським, Винниченком, Грушевським.
Сьогодні всі патріотичні партії та організації повинні трішечки приборкати свої
амбіції перед великою загрозою, знайти у собі мудрість задля об’єднання та
відсічі як зовнішнім, так і внутрішнім ворогам. Для
підприємця і патріота Олександра Скорика камінь, який щойно освятили, — символ
нашого гуртування перед імовірною російською навалою. — Ми,
українське суспільство, при загрозі війни є скелею, тим кулаком, що
боротиметься з ворогом, як свого часу боролися воїни Української повстанської
армії, — стверджує пан Скорик. На
фото автора: відкриття відновленого пам’ятного знака воякам УПА в Харкові. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Продуктові картки» повертаються? ЧитатиНАПРИКІНЦІ минулого року представники харчових
галузей почали говорити про згортання виробництва через непосильні ціни на газ,
які не можна включити у вартість продукції, бо люди не зможуть її купувати.
Уряд зобов’язав приватні компанії продавати частину газу «соціально важливим»
харчовикам (Мінагрополітики затвердило перелік із 6803 компаній) з обмеженням
націнки на рівні не більше 24%. Та хтозна, чи це допоможе, оскільки відповідні
компанії застерегли, що це поставить під удар видобуток палива. На тлі такої
патової ситуації радник президента з економічних питань О. Устенко заявив, що
зниження чи скасування ПДВ на харчі стане додатковим ризиком для економіки, тож
нині вивчається можливість упровадження… продуктових карток для «найбільш
вразливих та незахищених верств населення». Можливо, до їх оформлення залучать
додаток «Дія» (хоча мало хто із незаможних має смартфон). О. Устенко вважає, що
це «цілком реальна альтернатива держрегулюванню цін».
Вистачає тільки на прожиття ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування, за
підсумками минулого року 32% респондентів заявили, що не мають фінансових
заощаджень. 11% опитаних їхніх фінансових заощаджень вистачило б менш ніж на
місяць, по 13% — на місяць і на два місяці, 10% — на 3-4 місяці, 7% — на 5-6
місяців. Лише по 2% людей оцінили свою «подушку безпеки» як таку, що дасть їм
протриматися на плаву 7-12 місяців і понад рік. Ще для 10% було складно
відповісти на запитання. Відносно нижчий відсоток тих, хто не має заощаджень,
відзначається серед респондентів у віці до 50 років, селян та жителів західного
регіону, водночас висока частка людей, яким накопичувати кошти не під силу,
спостерігається серед вікової категорії 60+. Найбільше українці (з тих, хто
може заощаджувати) довіряють долару — 40% (жителі центрального регіону), 19% —
євро (західного), гривні — 10% (східного та люди віком 60+).
Закликають щепитися ЧитатиУ
МОЗ повідомили, що дітей віком від 6 місяців до 6 років, не щеплених від
поліомієліту вчасно, вакцинуватимуть наприкінці січня. Головний державний
санітарний лікар І. Кузін нагадав, що ця хвороба загрожує неімунізованим та не
повністю вакцинованим малолітнім невиліковним паралічем і навіть смертю, і
радить батькам дітей, які не отримали щеплення, звернутись до лікаря. Загроза
поширення поліомієліту виникла торік восени, коли на Рівненщині частково
паралізувало півторарічну дитину, чиї батьки з релігійних міркувань відмовилися
від щеплень (як повідомляється, дівчинка не ходить досі, після виписки з
лікарні батьки рідко виходять на зв’язок з лікарями). Загалом станом на 1
жовтня минулого року рівень охоплення трьома дозами вакцин дітей до року
становив 59,7%; Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала два десятки
випадків поліомієліту в двох родинах із Рівненщини і Закарпаття, котрі
спілкувалися між собою. Нині спалах хвороби також спостерігається в Таджикистані,
вірус продовжує циркулювати у Нігерії, Конго, Сенегалі, Ємені, Афганістані,
Пакистані.
Бурякові підсумки ЧитатиАСОЦІАЦІЯ «Укрцукор» повідомила: за
підсумками 2021-го зібрано 10,6 мільйона тонн солодких коренів — на 2,3
мільйона (28,7%) більше, ніж позаторік (8,2 млн т). Середня врожайність сягнула
46,9 т/га, що на 6 т/га перевищує здобутки 2020-го (40,9 т/га), найвища
зафіксована на Львівщині — 55,6 т/га. За валовим виробництвом буряків лідирують
Вінниччина — 2,4 млн т, Хмельниччина — 1,5 млн т і Полтавщина — 1,07 млн т.
Цукор-пісок, нагадаємо, входить до переліку продуктів, підвищення цін на які
виробники мають декларувати заздалегідь. Також в асоціації запевнили, що
виробництво цукру повністю покриє потреби внутрішнього ринку.
Залізничні проблеми критичні ЧитатиВСЕУКРАЇНСЬКА аграрна рада (ВАР) заявила
про погіршення перевезення вантажів залізницею. «Ми маємо локомотивний парк,
зношений на 96%. Ми маємо невирішені проблеми самої інфра-структури — приблизно
35% шляхів, принаймні станом на літо минулого року, вимагали капітального
ремонту або реконструкції. В портах пропускна спроможність колій недостатня. І
ніхто цим не займається», — нарікає заступник голови ВАР М. Соколов. Він також
наголосив, що за такого стану справ в Укрзалізниці зростання тарифів на
перевезення вантажів множить негаразди, і нині ситуація дійшла критичної межі:
вантажі довго простоюють у дорозі, а деякі вагони просто покинуті без
локомотивів.
Падають обсяги транзиту Читати«ОПЕРАТОР ГТС України» повідомив, що
природного газу українською газотранспортною системою торік було перекачано
41,6 мільярда кубічних метрів — на 25,4% менше, ніж позаторік (55,8 мільярда).
Транзит у західному напрямку — в Словаччину, Угорщину, Польщу — знизився на
26%, до 38,017 млрд куб. м газу, у південному — до Молдови та Румунії — на 8%,
до 3,582 млрд куб. м. Скорочення обсягів транзиту в Румунію та Угорщину
спричинене їх переходом на отримання палива обхідними маршрутами Газпрому.
Торік було заброньовано 44,4 млрд куб. м транзитних потужностей на точках
виходу з РФ (40 млрд куб. м відповідно до контракту, ще 4,4 млрд куб. м — на
місячних та добових аукціонах), але використали лише 41,6 млрд куб. м.
Потужності нашої ГТС були задіяні менш ніж на 30%.
|