|
Версія для друку На головну Ледве не замерзли... стародруки Тетяна ВАСИЛЕНКО. Рівненська область. Музей
книги та друкарства у стародавньому Острозі ризикував втратити свою унікальну
колекцію. А в ній, окрім оригіналу Острозької Біблії 1581 року, є й інші
стародруки, яким по пів тисячі років! ЧОМУ Ж таке
має місце? Бо опалювальний сезон тут, у Луцькій надбрамній вежі — пам’ятці
архітектури ХVI століття, де й розміщений музей, ще… не розпочався. Тоді як
оптимальна температура для зберігання експонатів — 20 градусів. Річ у тому,
що міську котельню, яка досі обігрівала музей та кілька багатоквартирних
будинків, в Острозькій територіальній громаді вирішили закрити як морально
застарілу та занадто затратну. Тож переважна більшість жителів згаданих
будинків обладнали у квартирах автономне опалення. Натомість у
музеї, що входить до складу комунального закладу Рівненської обласної ради
«Державний історико-культурний заповідник м. Острога», вирішили встановити
електричний тепловий насос. Що ж, підхід начебто цілком сучасний. Та не так
сталося, як гадалося. Якби це
була, приміром, звичайна бібліотека, все організувалося б значно простіше й
швидше. Проте йдеться про пам’ятку архітектури національного значення. Тобто,
крім тендерних процедур, на все — починаючи від проєкту модернізації системи
опалення — передбачена ще й технічна експертиза та погодження на рівні
Міністерства культури та інформаційної політики, — частково проливає світло на
ситуацію начальник відділу управління культури і туризму ОДА Юрій Калітинський.
І десь там,
на далеких від Острога міністерських орбітах, цей ланцюжок не спрацював:
чиновникам же в кабінетах не холодно! От тільки раритетним книгам від цього не
краще… — І людям
теж, — зітхає директорка Музею книги та друкарства Світлана Позіховська. — Ми
спочатку вмикали калорифери, бо опалення нам обіцяли з дня на день. Потім
одягалися в шуби і грілися чаєм. А ось стародруки цього зробити не можуть: вони
закріплені у вітринах на трьох поверхах музею. Коли температура вночі
опустилася до мінус 15, зрозуміла: можемо втратити колекцію! Демонтувати її і
перенести в тепло теж не вихід, адже книгам воно шкодить не менше, ніж холод. Між іншим,
реставраторів по паперу в нашій країні майже нема. А музей в Острозі — один із
двох таких: Музей книги та друкарства України діє ще в столиці. Ось вона,
вкрай висока ціна чиновницької нерозпорядливості! Що далі? Принаймні Новий рік
тут зустріли без тепла. …Ще на
екваторі 2020-го в Мінкульті заговорили про «Велику реставрацію», давши надію й
Острозькому заповідникові. До переліку об’єктів, які мали одержати фінансування
на реставрацію за цією президентською програмою, справді включили ту ж таки
Луцьку вежу ХVI століття та Муровану вежу ХIV: тут розміщений краєзнавчий
музей міста, що теж є частиною заповідника. Тільки ж перші кошти надійшли…
наприкінці листопада. Як встигнути їх освоїти до кінця року, ще той квест. Ось
вам і розпіарена «Велика реставрація»! Натомість
небайдужі до нашої історичної спадщини наполегливі музейники вже перекрили
аварійну ділянку даху в Острозькому замку. Із власноруч зароблених на
екскурсіях та грантових коштів. Бо їм не все одно… P.S.
Коли верстався номер, стало відомо, що тепло в музеї нарешті з’явилося. Тож
книги перебуватимуть у належних умовах. Втім, це точно був невдалий
«експеримент». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Продуктові картки» повертаються? ЧитатиНАПРИКІНЦІ минулого року представники харчових
галузей почали говорити про згортання виробництва через непосильні ціни на газ,
які не можна включити у вартість продукції, бо люди не зможуть її купувати.
Уряд зобов’язав приватні компанії продавати частину газу «соціально важливим»
харчовикам (Мінагрополітики затвердило перелік із 6803 компаній) з обмеженням
націнки на рівні не більше 24%. Та хтозна, чи це допоможе, оскільки відповідні
компанії застерегли, що це поставить під удар видобуток палива. На тлі такої
патової ситуації радник президента з економічних питань О. Устенко заявив, що
зниження чи скасування ПДВ на харчі стане додатковим ризиком для економіки, тож
нині вивчається можливість упровадження… продуктових карток для «найбільш
вразливих та незахищених верств населення». Можливо, до їх оформлення залучать
додаток «Дія» (хоча мало хто із незаможних має смартфон). О. Устенко вважає, що
це «цілком реальна альтернатива держрегулюванню цін».
Вистачає тільки на прожиття ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування, за
підсумками минулого року 32% респондентів заявили, що не мають фінансових
заощаджень. 11% опитаних їхніх фінансових заощаджень вистачило б менш ніж на
місяць, по 13% — на місяць і на два місяці, 10% — на 3-4 місяці, 7% — на 5-6
місяців. Лише по 2% людей оцінили свою «подушку безпеки» як таку, що дасть їм
протриматися на плаву 7-12 місяців і понад рік. Ще для 10% було складно
відповісти на запитання. Відносно нижчий відсоток тих, хто не має заощаджень,
відзначається серед респондентів у віці до 50 років, селян та жителів західного
регіону, водночас висока частка людей, яким накопичувати кошти не під силу,
спостерігається серед вікової категорії 60+. Найбільше українці (з тих, хто
може заощаджувати) довіряють долару — 40% (жителі центрального регіону), 19% —
євро (західного), гривні — 10% (східного та люди віком 60+).
Закликають щепитися ЧитатиУ
МОЗ повідомили, що дітей віком від 6 місяців до 6 років, не щеплених від
поліомієліту вчасно, вакцинуватимуть наприкінці січня. Головний державний
санітарний лікар І. Кузін нагадав, що ця хвороба загрожує неімунізованим та не
повністю вакцинованим малолітнім невиліковним паралічем і навіть смертю, і
радить батькам дітей, які не отримали щеплення, звернутись до лікаря. Загроза
поширення поліомієліту виникла торік восени, коли на Рівненщині частково
паралізувало півторарічну дитину, чиї батьки з релігійних міркувань відмовилися
від щеплень (як повідомляється, дівчинка не ходить досі, після виписки з
лікарні батьки рідко виходять на зв’язок з лікарями). Загалом станом на 1
жовтня минулого року рівень охоплення трьома дозами вакцин дітей до року
становив 59,7%; Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала два десятки
випадків поліомієліту в двох родинах із Рівненщини і Закарпаття, котрі
спілкувалися між собою. Нині спалах хвороби також спостерігається в Таджикистані,
вірус продовжує циркулювати у Нігерії, Конго, Сенегалі, Ємені, Афганістані,
Пакистані.
Бурякові підсумки ЧитатиАСОЦІАЦІЯ «Укрцукор» повідомила: за
підсумками 2021-го зібрано 10,6 мільйона тонн солодких коренів — на 2,3
мільйона (28,7%) більше, ніж позаторік (8,2 млн т). Середня врожайність сягнула
46,9 т/га, що на 6 т/га перевищує здобутки 2020-го (40,9 т/га), найвища
зафіксована на Львівщині — 55,6 т/га. За валовим виробництвом буряків лідирують
Вінниччина — 2,4 млн т, Хмельниччина — 1,5 млн т і Полтавщина — 1,07 млн т.
Цукор-пісок, нагадаємо, входить до переліку продуктів, підвищення цін на які
виробники мають декларувати заздалегідь. Також в асоціації запевнили, що
виробництво цукру повністю покриє потреби внутрішнього ринку.
Залізничні проблеми критичні ЧитатиВСЕУКРАЇНСЬКА аграрна рада (ВАР) заявила
про погіршення перевезення вантажів залізницею. «Ми маємо локомотивний парк,
зношений на 96%. Ми маємо невирішені проблеми самої інфра-структури — приблизно
35% шляхів, принаймні станом на літо минулого року, вимагали капітального
ремонту або реконструкції. В портах пропускна спроможність колій недостатня. І
ніхто цим не займається», — нарікає заступник голови ВАР М. Соколов. Він також
наголосив, що за такого стану справ в Укрзалізниці зростання тарифів на
перевезення вантажів множить негаразди, і нині ситуація дійшла критичної межі:
вантажі довго простоюють у дорозі, а деякі вагони просто покинуті без
локомотивів.
Падають обсяги транзиту Читати«ОПЕРАТОР ГТС України» повідомив, що
природного газу українською газотранспортною системою торік було перекачано
41,6 мільярда кубічних метрів — на 25,4% менше, ніж позаторік (55,8 мільярда).
Транзит у західному напрямку — в Словаччину, Угорщину, Польщу — знизився на
26%, до 38,017 млрд куб. м газу, у південному — до Молдови та Румунії — на 8%,
до 3,582 млрд куб. м. Скорочення обсягів транзиту в Румунію та Угорщину
спричинене їх переходом на отримання палива обхідними маршрутами Газпрому.
Торік було заброньовано 44,4 млрд куб. м транзитних потужностей на точках
виходу з РФ (40 млрд куб. м відповідно до контракту, ще 4,4 млрд куб. м — на
місячних та добових аукціонах), але використали лише 41,6 млрд куб. м.
Потужності нашої ГТС були задіяні менш ніж на 30%.
|