|
Версія для друку На головну Білі плями газових боргів Підготувала
Маргарита СИТНИК. Стало
відомо, що Велика палата Верховного Суду (ВС) визнала правомірним нарахування
облгазами температурних коефіцієнтів населенню. Причому це рішення останньої
інстанції, яке оскарженню не підлягає. Отже, чи варто боятися багатотисячних
стягнень? ПРО
ТЕМПЕРАТУРНІ коефіцієнти «Сільські вісті» вже писали (зокрема, див. матеріал
«Газова індульгенція. За чий рахунок?» у номері за 3 серпня 2021 р.). Суть,
нагадаємо, полягає в тому, що з 2018 року облгази почали нараховувати населенню
суми за «мороз». Мовляв, у холодну погоду газ стискається, його використовують
більше, ніж показує лічильник, відтак треба привести обсяги палива до
«стандартних умов» — температура +20ОС і тиск 760 мм ртутного
стовпчика. Наказ щодо запровадження цих коефіцієнтів за №216 був виданий
Міненерго 2004 року. На нього відповідно й спиралися оператори газорозподільних
мереж (ГРМ) та газзбути. Така
практика, певна річ, не сподобалася споживачам, які не раз з успіхом
оскаржували донарахування в судах першої інстанції. До речі, Нацкомісія, котра
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП),
в цьому разі виявилася на боці населення, не раз заявляючи, що втрати від
стискання газу вже закладені у тариф на його розподіл. Комісія у листопаді 2018
року прийняла 42 постанови, які забороняють операторам ГРМ нараховувати
«температурні» коефіцієнти. Ці суми визнав незаконними й Антимонопольний
комітет, у грудні 2019-го ухваливши 16 рішень, за якими штрафи газівникам
сукупно сягнули 278 мільйонів гривень. Проте останні теж у вус не дули —
зверталися до судів. І от, виходить, успішно. Експерти
пояснюють, чому саме таке рішення прийняв Верховний Суд. Насамперед у
нормативній базі чітко не виписано, що нараховувати температурні коефіцієнти
населенню не можна. Отож приватний бізнес законів не порушив. Далі — більше: у
липні Верховна Рада ухвалила закон щодо списання боргів теплокомуненерго,
газзбутів та облгазів за використане паливо станом на 1 травня 2020 року, які
перевищують 100 мільярдів гривень (частина з них стосується групи підприємств
Д. Фірташа). Виходить, що держава в особі парламенту, зобов’язавшись списати
заборгованість, у тому числі й за «морозними» коефіцієнтами, визнала законність
нарахування останніх. Ось така заковика… Утім, є
нюанс, кажуть юристи. Верховний Суд правильність нарахувань не перевіряв. Тому
в усій цій історії залишилося чимало «білих плям». Якщо, за логікою рішення,
держава припустилася помилки, чітко не визначивши свого часу законність
застосування температурного коефіцієнта, то має виправитися: перевірити «заднім
числом» коректність нарахувань. Та чи буде це зроблено? Ще така подробиця: в
одне становище поставлені побутові споживачі, котрі оплачують усе, що їм
нараховують, і судяться в разі незгоди, і ті, хто не платить. Виходить, за
других погашатиме борги держбюджет (із грошей платників податків, звісно,
тобто частково того ж населення), а чи компенсують витрати першим?.. Напевно ясно
тільки те, що законність стягнення «морозних» коефіцієнтів встановлена виключно
до листопада 2020-го. Тобто нарахування пізніше цього періоду вже не є правомірним:
із 1 січня цього року приведення до стандартних умов при визначенні об’єму
спожитого газу не застосовується, бо його вартість врахована у тарифі на
розподіл (власне, як і пояснювала раніше НКРЕКП). Для побутових споживачів,
звичайно, новина хороша — нарешті цей головний біль мине. Але рішення ВС може
містити небезпеку в іншій площині: імовірно, послуговуючись зазначеним у ньому
принципом, відтепер до будь-якої встановленої державою ціни приватники зможуть
додавати не включені витрати, якщо вони прямо не заборонені законодавством. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Продуктові картки» повертаються? ЧитатиНАПРИКІНЦІ минулого року представники харчових
галузей почали говорити про згортання виробництва через непосильні ціни на газ,
які не можна включити у вартість продукції, бо люди не зможуть її купувати.
Уряд зобов’язав приватні компанії продавати частину газу «соціально важливим»
харчовикам (Мінагрополітики затвердило перелік із 6803 компаній) з обмеженням
націнки на рівні не більше 24%. Та хтозна, чи це допоможе, оскільки відповідні
компанії застерегли, що це поставить під удар видобуток палива. На тлі такої
патової ситуації радник президента з економічних питань О. Устенко заявив, що
зниження чи скасування ПДВ на харчі стане додатковим ризиком для економіки, тож
нині вивчається можливість упровадження… продуктових карток для «найбільш
вразливих та незахищених верств населення». Можливо, до їх оформлення залучать
додаток «Дія» (хоча мало хто із незаможних має смартфон). О. Устенко вважає, що
це «цілком реальна альтернатива держрегулюванню цін».
Вистачає тільки на прожиття ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування, за
підсумками минулого року 32% респондентів заявили, що не мають фінансових
заощаджень. 11% опитаних їхніх фінансових заощаджень вистачило б менш ніж на
місяць, по 13% — на місяць і на два місяці, 10% — на 3-4 місяці, 7% — на 5-6
місяців. Лише по 2% людей оцінили свою «подушку безпеки» як таку, що дасть їм
протриматися на плаву 7-12 місяців і понад рік. Ще для 10% було складно
відповісти на запитання. Відносно нижчий відсоток тих, хто не має заощаджень,
відзначається серед респондентів у віці до 50 років, селян та жителів західного
регіону, водночас висока частка людей, яким накопичувати кошти не під силу,
спостерігається серед вікової категорії 60+. Найбільше українці (з тих, хто
може заощаджувати) довіряють долару — 40% (жителі центрального регіону), 19% —
євро (західного), гривні — 10% (східного та люди віком 60+).
Закликають щепитися ЧитатиУ
МОЗ повідомили, що дітей віком від 6 місяців до 6 років, не щеплених від
поліомієліту вчасно, вакцинуватимуть наприкінці січня. Головний державний
санітарний лікар І. Кузін нагадав, що ця хвороба загрожує неімунізованим та не
повністю вакцинованим малолітнім невиліковним паралічем і навіть смертю, і
радить батькам дітей, які не отримали щеплення, звернутись до лікаря. Загроза
поширення поліомієліту виникла торік восени, коли на Рівненщині частково
паралізувало півторарічну дитину, чиї батьки з релігійних міркувань відмовилися
від щеплень (як повідомляється, дівчинка не ходить досі, після виписки з
лікарні батьки рідко виходять на зв’язок з лікарями). Загалом станом на 1
жовтня минулого року рівень охоплення трьома дозами вакцин дітей до року
становив 59,7%; Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала два десятки
випадків поліомієліту в двох родинах із Рівненщини і Закарпаття, котрі
спілкувалися між собою. Нині спалах хвороби також спостерігається в Таджикистані,
вірус продовжує циркулювати у Нігерії, Конго, Сенегалі, Ємені, Афганістані,
Пакистані.
Бурякові підсумки ЧитатиАСОЦІАЦІЯ «Укрцукор» повідомила: за
підсумками 2021-го зібрано 10,6 мільйона тонн солодких коренів — на 2,3
мільйона (28,7%) більше, ніж позаторік (8,2 млн т). Середня врожайність сягнула
46,9 т/га, що на 6 т/га перевищує здобутки 2020-го (40,9 т/га), найвища
зафіксована на Львівщині — 55,6 т/га. За валовим виробництвом буряків лідирують
Вінниччина — 2,4 млн т, Хмельниччина — 1,5 млн т і Полтавщина — 1,07 млн т.
Цукор-пісок, нагадаємо, входить до переліку продуктів, підвищення цін на які
виробники мають декларувати заздалегідь. Також в асоціації запевнили, що
виробництво цукру повністю покриє потреби внутрішнього ринку.
Залізничні проблеми критичні ЧитатиВСЕУКРАЇНСЬКА аграрна рада (ВАР) заявила
про погіршення перевезення вантажів залізницею. «Ми маємо локомотивний парк,
зношений на 96%. Ми маємо невирішені проблеми самої інфра-структури — приблизно
35% шляхів, принаймні станом на літо минулого року, вимагали капітального
ремонту або реконструкції. В портах пропускна спроможність колій недостатня. І
ніхто цим не займається», — нарікає заступник голови ВАР М. Соколов. Він також
наголосив, що за такого стану справ в Укрзалізниці зростання тарифів на
перевезення вантажів множить негаразди, і нині ситуація дійшла критичної межі:
вантажі довго простоюють у дорозі, а деякі вагони просто покинуті без
локомотивів.
Падають обсяги транзиту Читати«ОПЕРАТОР ГТС України» повідомив, що
природного газу українською газотранспортною системою торік було перекачано
41,6 мільярда кубічних метрів — на 25,4% менше, ніж позаторік (55,8 мільярда).
Транзит у західному напрямку — в Словаччину, Угорщину, Польщу — знизився на
26%, до 38,017 млрд куб. м газу, у південному — до Молдови та Румунії — на 8%,
до 3,582 млрд куб. м. Скорочення обсягів транзиту в Румунію та Угорщину
спричинене їх переходом на отримання палива обхідними маршрутами Газпрому.
Торік було заброньовано 44,4 млрд куб. м транзитних потужностей на точках
виходу з РФ (40 млрд куб. м відповідно до контракту, ще 4,4 млрд куб. м — на
місячних та добових аукціонах), але використали лише 41,6 млрд куб. м.
Потужності нашої ГТС були задіяні менш ніж на 30%.
|