• Економічна панорама

_{Двоповерховий електропоїзд}

Олена БЕГМА.

УКРЗАЛІЗНИЦЯ представила двоповерховий шестивагонний електропоїзд чеського виробництва Skoda. Щоправда, він не новий — 2012 року випуску, вже був в експлуатації на території ЄС. Іще торік у лютому його доставили на Київський електровагоноремонтний завод, де коштом держбюджету провели модернізаційні роботи. У підсумку вагони поїзда було обладнано розетками для кожного пасажира, пандусами та місцями для перевезення людей з інвалідністю, системами спостереження, кондиціонування, вакуумними туалетами, а також тримачами для велосипедів.

У дні нинішніх зимових свят електропоїзд уже курсує маршрутом №747: відправляється з Києва о 16:41 і прибуває до Львова о 00:45, при цьому робить зупинки на станціях Вінниця, Хмельницький, Тернопіль та інших. «А далі, коли зменшиться пасажиропотік, потяг буде обслуговувати маршрут Київ — Вінниця», — повідомила Укрзалізниця.

_{Не Європою єдиною}

ДЕРЖСЛУЖБА України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів повідомляє: торік було відкрито доступ на іноземні ринки для 81 групи вітчизняних товарів, які постачалися до 50 країн. Серед них Євросоюз, США, Китай, Південна Корея, Малайзія, Канада, Мексика, Аргентина, Індонезія, Індія, Австралія, Таїланд, Марокко, Чилі, Сінгапур, Ефіопія, Ангола, Танзанія, Алжир, Гонконг, Бразилія… Зокрема, за минулий рік Україна експортувала товарів на суму 68,2 мільярда доларів. Річний показник 2021-го перевищив позаторішній на 18,9 мільярда доларів, або на 38,3%. Щоправда, як свідчать дані Держстату, 2021 року наша країна вдвічі зменшила експорт вітчизняного меду…

Треба сказати, що Євросоюз не поспішає відкривати свої ринки для наших товарів і, тим паче, — підписувати з нами обіцяну угоду про «промисловий безвіз», яка дасть змогу виробникам промпродукції отримувати сертифікати в Україні, замість того щоб звертатися до офіційного представника — резидента ЄС. Торік лише 380 вітчизняних компаній спромоглися «пробитися» на терени євроспільноти зі своєю продукцією. У той час як кількість європейських компаній-експортерів в Україну обчислюється багатьма тисячами.

Втім, останнім часом наша країна почала динамічно розвивати торгівлю з Китаєм (торік обіг товарів між двома країнами сягнув рекордних 20 млрд доларів, що на третину більше порівняно з аналогічним періодом 2020-го), а також із країнами Африки.

_{Замість природних принад — готелі та казино}

НА півдні Одеської області, на косі між штучним озером Сасик та Чорним морем, розпочинається реалізація масштабного інвестиційного проєкту під назвою «Дунайя», що передбачає зведення «з нуля» курортного міста. На незайманій природній косі збудують 10 км набережної з готелями та казино. За попередніми оцінками Одеської ОДА, яка вже затвердила проєкт, обсяг інвестицій має становити близько 3 мільярдів доларів. Ініціатори проєкту вважають, що нове місто-курорт зможе скласти гідну конкуренцію Затоці, де минулого літа попри бруднюче море, незадовільні сервіс і їжу пляжі були переповнені туристами.

Натомість екологи не поділяють радості від «Дунайя». В.о. директора національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк зауважила, що поруч розташовані чотири курорти, які не розвиваються, і висловила сумнів у доцільності спорудження ще одного — у місцині з унікальною природою.

_{Toyota і Renault — найзатребуваніші}

ТОРІК українські автолюбителі купили та поставили на облік 103,3 тисячі нових легкових автомобілів. Це на 21% перевищує результат 2020-го, повідомляється на сайті Укравтопрому.

Найчастіше співвітчизники віддавали перевагу японській Toyota: таких машин зареєстровано 15 232. «Срібло» взяла Renault (13 475 продажів), «бронза» дісталася Kia (9138 реєстрацій). На четвертому місці у 2021-му була Skoda (6172 продажі), а на п’ятому — Nissan (4815 реєстрацій). Що ж до найпопулярніших моделей, то тут лідерами року стали кросовер Toyota RAV-4 (за 12 місяців таких авто було зареєстровано 6066), Kia Sportage (7124 угоди), Renault Duster (5602 продажі), Skoda Kodiaq (куплено 1628 одиниць) та Nissan Qashqai (2264 реєстрації протягом року).

_{Ходиш під прапором агресора? Відкоша тобі!}

СУДНА під прапором агресорки РФ, що б чи кого б вони не перевозили — вантажі або пасажирів — уже не зайдуть в Україну. З початку року набув чинності Закон «Про внутрішній водний транспорт», який обмежує заходження російських суден у наші річкові порти. У частині 3-й статті 45-ї документа чітко сказано, що судноплавство на внутрішніх водних шляхах України заборонено для суден під прапором держави-агресорки. Крім того, захід на внутрішні шляхи нашої країни заборонений і для суден, чиїми власниками (кінцевими бенефіціарами) є громадяни РФ, а також фізичні та юридичні особи, які перебувають під санкціями України.

_{Подвійні екостандарти}

ЗАБОРОНУ на експорт української деревини скасують найближчим часом. Арбітраж між Україною та ЄС визнав, що мораторій порушує Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Таким чином Європейський Союз тисне на Україну, бо з 2015 року втратив дешеву сировину, вважають багато незалежних експертів, дорікаючи європейським чиновникам за впроваджувані ними подвійні екологічні природоохоронні стандарти: одні — для себе, інші — для «чужих» країн, як от України, в яких вбачають суто сировинний придаток ЄС.

Зараз ліс-кругляк продають через аукціон. 2015 року Україна заборонила експорт необробленої деревини (лісу-кругляку) на 10 років. Проте нардепи з монобільшості ініціювали перегляд цього питання і намагаються поновити експорт з допомогою законопроєкту про ринок деревини, що зараз перебуває на розгляді у парламенті. Ясна річ, проти цього рішення категорично виступають місцеві громади, екологи та експерти. Ось один із промовистих дописів у соцмережі: «Ліс необхідно відтворювати, а не безконтрольно рубати. Створюється враження, що українська влада насамперед дбає про те, як збагатитися за рахунок лісу. Сьогодні це дуже велика проблема, і не тільки екологічна. Ми бачимо, що відбувається в зоні Карпат, а це п’ять областей. Ми бачимо, що відбувається на Поліссі, на Волині непроста ситуація».