|
Версія для друку На головну Втрачаємо найцінніше Василь ГОРВАТ. Закарпатська область. 5
грудня у світі відзначався Міжнародний день ґрунтів. Без перебільшення, ґрунти
— це життя. Вони є основним засобом виробництва харчових продуктів, кормів,
палива, природного волокна, лікарських засобів… Родючий шар — це
невідновлюваний ресурс, але тривалий час людство сприймало його як даність. ПРОЦЕС
деградації землі можуть оцінити тільки фахівці. Агрохімік і ґрунтознавець
Юстина Михайлівна Яночко понад 60 років присвятила захисту і дослідженню стану
закарпатських ґрунтів. Вона обійшла майже всі землі області і, як кажуть
колеги, може безпомильно охарактеризувати кожну ділянку, визначити особливості
структури ґрунту, його сприятливість для вирощування того чи іншого виду
сільськогосподарських культур. Про
виняткову відповідальність Юстини Михайлівни у Закарпатській філії ДУ «Інститут
охорони ґрунтів України» ходять легенди. Не раз їй доводилося виїжджати на
піддослідні ділянки, оцінювати врожайність посіяного на них. Урожай із кожної —
вагу і якість зерна, кількість зернят у колоску тощо потрібно рахувати окремо.
Тож у жнива вона, можна сказати, не відходила від ділянок, ретельно
відстежуючи, аби жоден колосок з однієї не потрапив до «чужої», тим самим не
порушивши чистоти експерименту. Наприкінці
80-х Юстина Михайлівна першою з колег опанувала комп’ютер і за кілька годин
опрацьовувала стільки матеріалів, скільки раніше за місяць. Коли майже чверть
століття тому вона стала пенсіонером, кожен новий керівник її «відпускав»
(читай — звільняв) на заслужений відпочинок. Але незабаром дуже просив
повернутися. І сьогодні,
у свої 79, Юстина Яночко може позмагатися з молодими у працездатності. Проте,
із сумом констатує вона, «старію не я — занепадає система». Свого часу
за державної підтримки щорічне вапнування ґрунтів — першочергова потреба для
Закарпаття — охоплювало майже 90 тисяч гектарів. На жаль, у 1990-х ці масштаби
почали згортатись. Останні 10 років вапнування проводять виключно за рахунок
замовників — фермерів чи власників земельних ділянок. А без цього кислі
закарпатські ґрунти втрачають родючість, деградують. Тим часом фермери,
агрокорпорації й агрохолдинги намагаються збільшити врожаї за рахунок
мінеральних добрив. Але це шлях до подальшого закислення і безповоротної
деградації родючого шару. Вчені б’ють
на сполох, закликають не руйнувати нашого багатства. Проте, на жаль, каже
Юстина Михайлівна, зменшується кількість замовлень на аналіз якості, на фаховий
діагноз. Якщо пів століття тому щороку обстежувалося 80-90 тисяч гектарів
закарпатських земель, то 2020-го — всього дві тисячі. За дев’ять місяців
нинішнього року отримано замовлень на опрацювання трохи більше двохсот
гектарів. Держава ще сяк-так фінансує діяльність інституту охорони ґрунтів, але
сфера його діяльності звузилася до мізерного обсягу, хоча потреба в аналізі нікуди
не поділась, адже законодавство, зокрема й міжнародне, вимагає від власників
землі фіксувати стан її родючого шару. Втім, замовлення на ці дослідження все
рідше надходять до державної установи, її роботу поступово перебирають на себе
приватні підприємства… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Газова електрика ЧитатиСТАНОМ на 13 грудня, за даними Міненерго,
жодна теплоелектростанція (ТЕС) не дотрималася мінімальних вимог щодо запасів
вугілля, а отже, й ліцензійних умов роботи. Добові витрати палива перевищують
постачання на половині ТЕС (і державних, і тих, що належать компанії «ДТЕК»).
Як повідомляє Укренерго, через дефіцит вугілля не працюють 19 енергоблоків
теплоелектростанцій. А сукупний обсяг імпорту електроенергії у листопаді
становив 242,2 мільйона кВт·год (1,8% від загального споживання, закуповували
електрику у Словаччини та Білорусі). Це більше, ніж за березень — жовтень разом
(236,9 млн кВт·год), і у 1,8 разу перевищує експорт (131,2 мільйона кВт·год).
Хоча за підсумками 11 місяців року Україна експортувала електрики таки більше,
ніж імпортувала, причому в 2,5 разу (3157 млн кВт·год проти 1257 млн кВт·год).
З огляду на такі енергетичні «гойдалки» уряд готується до можливого переведення
ТЕС та теплоелектроцентралей на газ. Утім, не відомо, за якою ціною
постачатиметься паливо на електростанції, а відтак як це позначиться на
вартості електрики і для промисловості, і для населення.
Велика експропріація задля «Великого будівництва» ЧитатиЗГІДНО із законопроєктом авторства глави
уряду Д. Шмигаля, пропонується спростити процедуру примусового вилучення
земельних ділянок у їхніх власників для будівництва доріг та інших об’єктів
дорожньої інфраструктури. Рішення про таку «експропріацію» — щоправда, платну —
мають ухвалювати органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Якщо
власника протягом одного місяця не вдасться «уламати» поступитися ділянкою,
звертатимуться до суду з позовом про примусове відчуження. Розглядатимуться
такі спори за правилами спрощеного позовного провадження впродовж одного місяця
з дня надходження заяви. Приводом до цієї ініціативи називають неефективність
діючого механізму вилучення та викупу вгідь, що створює проблеми для
спорудження Великої кільцевої дороги навколо Києва протяжністю 150 км.
Виконати — обов’язок, перевиконати — честь ЧитатиПРИЗАБУТЕ радянське гасло стало знову
актуальним для митників. Як заявив голова парламентського Комітету з питань
фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцев, держбюджет недоотримує
близько 50 мільярдів гривень митних надходжень на рік. Отож перед керівництвом
стоїть завдання перевиконати план на 12%. Якщо за підсумками грудня це вдасться
зробити, Верховна Рада у рамках свого контролю «заглибиться у внутрішні процеси
служби» (що б це не означало…). Якщо ні, то рішення просте — звільнять
заступників, які відповідають за виконання планів, і керівництво неуспішних
митниць.
Спродується народ... ЧитатиДЕРЖГЕОКАДАСТР та Київська школа економіки
інформують, що в листопаді ринок землі суттєво пожвавішав. Порівняно з жовтнем
кількість операцій зросла на 37%, а сукупний обсяг проданих ділянок підвищився
на 43%, сягнувши «рекордних» 37 924,5 га. Станом на 1 грудня кількість угод
перевищила 45 тис., а загальна площа проданих ділянок у листопаді вперше
перевищила 100 тис. га. Середня ціна гектара стабільна: близько 39,8 тис.
грн/га (для товарної сільгоспземлі — 33,5 тис. грн/га, землі для особистого
селянського господарства — 46,6 тис. грн/га). До речі, за даними глави Мінагропроду
Р. Лещенка, у Польщі вартість гектара сільгоспугідь становить близько 10 тис.
євро. Найактивніше в листопаді спродувалися власники вгідь у Харківській
області (за п’ять місяців тут було продано майже 16,5 тис. га — 0,68% від усієї
площі сільгоспугідь), а також Херсонській та Кіровоградській. Найменше
торгували на Львівщині.
«Порушу закон — я (не) піду сам» ЧитатиУ КВІТНІ 2019 року В. Зеленський сказав
на одному з політичних ток-шоу, що в разі порушення закону на посаді Глави
держави добровільно, так би мовити, зречеться булави. Та слово виявилося
меткішим від усіх горобців, разом узятих. Стало відомо, що Верховний Суд
задовольнив сім позовів проти В. Зеленського. У двох випадках рішення вже є
остаточним. Перший задоволений позов надійшов від члена Нацради з питань
телебачення і радіомовлення В. Горковенка, якого В. Зеленський звільнив,
скасувавши указ П. Порошенка про його призначення. Верховний Суд визнав такі
дії незаконними, а Велика палата відмовила у задоволенні апеляції, наголосивши,
що укази про призначення є індивідуальними актами одноразової дії. За таким
самим принципом, вочевидь, вирішаться справи судді Конституційного Суду О.
Тупицького, депутатів 8-го скликання А. Герасимова, В. Ар’єва та Г.
Логвинського, яким «скасовано» присвоєння дипломатичних рангів попередником.
Також повністю задоволено позов інваліда війни В. Ващенка, якому на його
звернення В. Зеленський не відповів особисто, як має робити згідно із
законодавством. На подібний позов од В. Плескача подано апеляцію.
|