|
Версія для друку На головну Ліси в обмін на дрова Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Вочевидь,
обіцяна попереднім скликанням Чернігівської облради передача лісів громадам, що
було б логічним продовженням децентралізації та наповнило місцеві бюджети,
зависла в очікуванні невідворотних схем. Дарма що агролісгоспи практично не
переробляють, а лише рубають деревину, — депутатська коаліція ще й не бажає,
аби її продавали через систему аукціонів. ПИТАННЯ
агролісів залишається найбільш обговорюваним у сесійній залі облради. Опозиція,
частина якої в минулому скликанні, до речі, входила в коаліцію і всіляко
гальмувала передавання лісів громадам, сьогодні на цьому наполягає. Втім, схоже
на те, що нинішній склад більшості не збирається так просто відпускати дійну
корову. Доїли одні, тепер доїтимуть інші. Все просто: у кого більше галочок у
бюлетені — той і «дояр». Втім,
повернімося до наших «баранів». На пленарному засіданні знову звучала лісова
тема. Окрім уже традиційного спонукання до передачі лісів громадам, опозиція
наполягала на збуті деревини аукціонним шляхом, як це робиться у держлісгоспах.
Відтак на розгляд сесії було винесено проєкт рішення «Про продаж дочірніми
підприємствами КП «Чернігівоблагроліс» заготовленої необробленої деревини через
аукціони в електронній торговій системі Prozorro.Продажі». Проте це питання, як
не дивно, зняли з розгляду. Утім, минулої сесії його навіть не вносили до
порядку денного. Цікаво, адже
керівництво облради постійно твердить про необхідність наповнення обласного
бюджету, про те, що потрібно підтримувати громади, розвивати їх, а на ділі
бачимо інше. Вочевидь, у прозорому механізмі продажу деревини більшість не
зацікавлена. Разом із тим коаліція «проштовхнула» рішення «Про пільгові ціни на
дрова паливні для населення області та закладів соціальної сфери». Як
переконують його розробники (фракції «Рідний дім», «Слуга народу», «Радикальна
партія» та «Опозиційна платформа за життя»), воно дасть змогу підтримати людей
і соціальні заклади. Адже й справді, через зростання цін на енергоносії
проблема забезпечення альтернативним паливом є вкрай гострою. Відповідно
до рішення передбачається, що районні агролісгоспи реалізовуватимуть дрова за
прямими договорами, без застосування конкурентних процедур: для населення — за
ціною не більш ніж 200 гривень за кубометр (загалом до 15 кубів на одне
домогосподарство), для закладів соціальної сфери — не вище 350 грн. З одного
боку, все подано як турбота про земляків та успішне проходження опалювального
сезону, з іншого — існують ризики, що під виглядом дров для населення
відпускатимуть ділову деревину за заниженими цінами. В будь-якому разі
контролювати це буде важко. Але можливо — для цього існує сила-силенна
правоохоронних органів, утримуваних платниками податків. Було б бажання. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Газова електрика ЧитатиСТАНОМ на 13 грудня, за даними Міненерго,
жодна теплоелектростанція (ТЕС) не дотрималася мінімальних вимог щодо запасів
вугілля, а отже, й ліцензійних умов роботи. Добові витрати палива перевищують
постачання на половині ТЕС (і державних, і тих, що належать компанії «ДТЕК»).
Як повідомляє Укренерго, через дефіцит вугілля не працюють 19 енергоблоків
теплоелектростанцій. А сукупний обсяг імпорту електроенергії у листопаді
становив 242,2 мільйона кВт·год (1,8% від загального споживання, закуповували
електрику у Словаччини та Білорусі). Це більше, ніж за березень — жовтень разом
(236,9 млн кВт·год), і у 1,8 разу перевищує експорт (131,2 мільйона кВт·год).
Хоча за підсумками 11 місяців року Україна експортувала електрики таки більше,
ніж імпортувала, причому в 2,5 разу (3157 млн кВт·год проти 1257 млн кВт·год).
З огляду на такі енергетичні «гойдалки» уряд готується до можливого переведення
ТЕС та теплоелектроцентралей на газ. Утім, не відомо, за якою ціною
постачатиметься паливо на електростанції, а відтак як це позначиться на
вартості електрики і для промисловості, і для населення.
Велика експропріація задля «Великого будівництва» ЧитатиЗГІДНО із законопроєктом авторства глави
уряду Д. Шмигаля, пропонується спростити процедуру примусового вилучення
земельних ділянок у їхніх власників для будівництва доріг та інших об’єктів
дорожньої інфраструктури. Рішення про таку «експропріацію» — щоправда, платну —
мають ухвалювати органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Якщо
власника протягом одного місяця не вдасться «уламати» поступитися ділянкою,
звертатимуться до суду з позовом про примусове відчуження. Розглядатимуться
такі спори за правилами спрощеного позовного провадження впродовж одного місяця
з дня надходження заяви. Приводом до цієї ініціативи називають неефективність
діючого механізму вилучення та викупу вгідь, що створює проблеми для
спорудження Великої кільцевої дороги навколо Києва протяжністю 150 км.
Виконати — обов’язок, перевиконати — честь ЧитатиПРИЗАБУТЕ радянське гасло стало знову
актуальним для митників. Як заявив голова парламентського Комітету з питань
фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцев, держбюджет недоотримує
близько 50 мільярдів гривень митних надходжень на рік. Отож перед керівництвом
стоїть завдання перевиконати план на 12%. Якщо за підсумками грудня це вдасться
зробити, Верховна Рада у рамках свого контролю «заглибиться у внутрішні процеси
служби» (що б це не означало…). Якщо ні, то рішення просте — звільнять
заступників, які відповідають за виконання планів, і керівництво неуспішних
митниць.
Спродується народ... ЧитатиДЕРЖГЕОКАДАСТР та Київська школа економіки
інформують, що в листопаді ринок землі суттєво пожвавішав. Порівняно з жовтнем
кількість операцій зросла на 37%, а сукупний обсяг проданих ділянок підвищився
на 43%, сягнувши «рекордних» 37 924,5 га. Станом на 1 грудня кількість угод
перевищила 45 тис., а загальна площа проданих ділянок у листопаді вперше
перевищила 100 тис. га. Середня ціна гектара стабільна: близько 39,8 тис.
грн/га (для товарної сільгоспземлі — 33,5 тис. грн/га, землі для особистого
селянського господарства — 46,6 тис. грн/га). До речі, за даними глави Мінагропроду
Р. Лещенка, у Польщі вартість гектара сільгоспугідь становить близько 10 тис.
євро. Найактивніше в листопаді спродувалися власники вгідь у Харківській
області (за п’ять місяців тут було продано майже 16,5 тис. га — 0,68% від усієї
площі сільгоспугідь), а також Херсонській та Кіровоградській. Найменше
торгували на Львівщині.
«Порушу закон — я (не) піду сам» ЧитатиУ КВІТНІ 2019 року В. Зеленський сказав
на одному з політичних ток-шоу, що в разі порушення закону на посаді Глави
держави добровільно, так би мовити, зречеться булави. Та слово виявилося
меткішим від усіх горобців, разом узятих. Стало відомо, що Верховний Суд
задовольнив сім позовів проти В. Зеленського. У двох випадках рішення вже є
остаточним. Перший задоволений позов надійшов від члена Нацради з питань
телебачення і радіомовлення В. Горковенка, якого В. Зеленський звільнив,
скасувавши указ П. Порошенка про його призначення. Верховний Суд визнав такі
дії незаконними, а Велика палата відмовила у задоволенні апеляції, наголосивши,
що укази про призначення є індивідуальними актами одноразової дії. За таким
самим принципом, вочевидь, вирішаться справи судді Конституційного Суду О.
Тупицького, депутатів 8-го скликання А. Герасимова, В. Ар’єва та Г.
Логвинського, яким «скасовано» присвоєння дипломатичних рангів попередником.
Також повністю задоволено позов інваліда війни В. Ващенка, якому на його
звернення В. Зеленський не відповів особисто, як має робити згідно із
законодавством. На подібний позов од В. Плескача подано апеляцію.
|