|
Версія для друку На головну Принаймні не гірше торішнього Підготувала
Маргарита СИТНИК. ГІДРОМЕТЦЕНТР повідомив, що в Україні розпочалася
метеорологічна зима. Повноцінний ріст і розвиток рослин на переважній частині
території припинилися. А Національна академія аграрних наук України підбила
підсумки осінньої вегетації озимих зернових. Вона, повідомляють науковці, була
досить складною і своєрідною: коли сіяли, переважала посушлива погода, отож
вчасно не зійшло, в другій половині осені настало суттєве похолодання, тому навіть
достатнє зволоження верхнього шару ґрунту не дало рослинам прорости і
розвинутись як належить. Таким чином, значна частина посівів озимої пшениці
після соняшнику в центральних, східних і південних областях досить слабка — в
кращому разі є два листки… Утім, після
ліпших попередників (чорний пар, горох, ріпак тощо) сходи розвинулися краще і
перебувають у задовільному й хорошому стані, особливо ранні або ті, що були
висіяні в оптимальні строки (з 5-го по 25-30 вересня). Тут озимі завершили
осінню вегетацію у фазі кущіння, налічується три-п’ять пагонів, середня висота
сходів 18-25 см. У Гідрометцентрі зауважують, що в цілому період входження в
зиму непоганий, принаймні не гірший, ніж торішній. У 50-60% посівів стан
відмінний, у 30-35% — задовільний (якщо зима видасться холодною, можуть бути
пошкодження), поганий — у 10%. На півдні країни вегетація триває, пізні посіви
потроху підростають, що добре для перезимівлі. Повернемо славу житниці НАУКОВЦІ Волинської державної сільськогосподарської
дослідної станції селекціонували сорт озимого жита «Серпанок». Він уже пройшов
сортовипробування в усіх сортодільничних станціях, отримав сертифікат і патент,
відтак можна широко займатися його розмноженням. Як пояснила завідувач
лабораторії рослинництва та селекції О. Ничипорчук, нещодавно виведений сорт
урожайніший і продуктивніший, ніж попередні. Рослини заввишки 120-130 см, що
підвищує стійкість до вилягання. Потенційна урожайність — 10-11 тонн. Культура
потребує основного підживлення комплексним азотно-фосфорно- калійним добривом
восени та весняного — по мерзлоталому ґрунту, стійка до хвороб, невибаглива і
може рости на кислих ґрунтах, не сприятливих для пшениці. Строки сівби
подовжені: якщо традиційно жито сіють наприкінці вересня — на початку жовтня,
то «Серпанок» можна й у двадцятих числах жовтня. Цей сорт
виводили для виготовлення хліба. Та він придатний і для відгодівлі тварин
(через високу кислотність жита його треба перемішувати із пшеницею, ячменем та
вівсом). Науковці станції збираються вже за рік забезпечити «Серпанком» частину
господарств, також вирощують озиме жито «Ірина». Сподіваємося, волинські сорти
здобудуть поширення і Україна поверне славу житниці (останні десять років, як
відомо, жито імпортуємо з Білорусі). Війна ще й на хімічному напрямі НИНІ в усій Європі з Україною включно з вини Росії у розпалі
енергетична криза, яка загрожує нам зупинкою промислових підприємств. Проте
аналітики застерігають, що слідом за нею може настати ще й продовольча. Союз
хіміків України повідомляє, що нині у країнах ЄС через високі ціни на газ,
котрий є сировиною для виробництва азотних добрив, різко скоротилося їх
виготовлення: протягом останніх двох місяців виробництво впало на 40%.
Очікуваний річний дефіцит може дорівнювати 9,2 млн т у діючій речовині. Україна
своєю чергою використовує близько 1,7 млн т цих добрив (у діючій речовині) на
рік. У принципі
потребу внутрішнього ринку можуть повністю задовольнити і власні виробничі
потужності. Та тут є підводний камінь — знову-таки РФ. Як відомо, нині
російська продукція заборонена до ввозу в Україну. Але якщо відкрити цей
«шлюз», то наші хімічні підприємства зупиняться, бо не зможуть витримати
цінової конкуренції через усе ту ж високу вартість блакитного палива. Однак
проблеми нестачі добрив це все одно не вирішить: дефіцит у регіоні Україна — ЄС
зросте до майже 11 млн т у діючій речовині, і наші аграрії, а відтак і вся
країна навесні стануть заручниками російських виробників у питанні напрямків
поставок. А це дасть РФ іще один важіль тиску. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Газова електрика ЧитатиСТАНОМ на 13 грудня, за даними Міненерго,
жодна теплоелектростанція (ТЕС) не дотрималася мінімальних вимог щодо запасів
вугілля, а отже, й ліцензійних умов роботи. Добові витрати палива перевищують
постачання на половині ТЕС (і державних, і тих, що належать компанії «ДТЕК»).
Як повідомляє Укренерго, через дефіцит вугілля не працюють 19 енергоблоків
теплоелектростанцій. А сукупний обсяг імпорту електроенергії у листопаді
становив 242,2 мільйона кВт·год (1,8% від загального споживання, закуповували
електрику у Словаччини та Білорусі). Це більше, ніж за березень — жовтень разом
(236,9 млн кВт·год), і у 1,8 разу перевищує експорт (131,2 мільйона кВт·год).
Хоча за підсумками 11 місяців року Україна експортувала електрики таки більше,
ніж імпортувала, причому в 2,5 разу (3157 млн кВт·год проти 1257 млн кВт·год).
З огляду на такі енергетичні «гойдалки» уряд готується до можливого переведення
ТЕС та теплоелектроцентралей на газ. Утім, не відомо, за якою ціною
постачатиметься паливо на електростанції, а відтак як це позначиться на
вартості електрики і для промисловості, і для населення.
Велика експропріація задля «Великого будівництва» ЧитатиЗГІДНО із законопроєктом авторства глави
уряду Д. Шмигаля, пропонується спростити процедуру примусового вилучення
земельних ділянок у їхніх власників для будівництва доріг та інших об’єктів
дорожньої інфраструктури. Рішення про таку «експропріацію» — щоправда, платну —
мають ухвалювати органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Якщо
власника протягом одного місяця не вдасться «уламати» поступитися ділянкою,
звертатимуться до суду з позовом про примусове відчуження. Розглядатимуться
такі спори за правилами спрощеного позовного провадження впродовж одного місяця
з дня надходження заяви. Приводом до цієї ініціативи називають неефективність
діючого механізму вилучення та викупу вгідь, що створює проблеми для
спорудження Великої кільцевої дороги навколо Києва протяжністю 150 км.
Виконати — обов’язок, перевиконати — честь ЧитатиПРИЗАБУТЕ радянське гасло стало знову
актуальним для митників. Як заявив голова парламентського Комітету з питань
фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцев, держбюджет недоотримує
близько 50 мільярдів гривень митних надходжень на рік. Отож перед керівництвом
стоїть завдання перевиконати план на 12%. Якщо за підсумками грудня це вдасться
зробити, Верховна Рада у рамках свого контролю «заглибиться у внутрішні процеси
служби» (що б це не означало…). Якщо ні, то рішення просте — звільнять
заступників, які відповідають за виконання планів, і керівництво неуспішних
митниць.
Спродується народ... ЧитатиДЕРЖГЕОКАДАСТР та Київська школа економіки
інформують, що в листопаді ринок землі суттєво пожвавішав. Порівняно з жовтнем
кількість операцій зросла на 37%, а сукупний обсяг проданих ділянок підвищився
на 43%, сягнувши «рекордних» 37 924,5 га. Станом на 1 грудня кількість угод
перевищила 45 тис., а загальна площа проданих ділянок у листопаді вперше
перевищила 100 тис. га. Середня ціна гектара стабільна: близько 39,8 тис.
грн/га (для товарної сільгоспземлі — 33,5 тис. грн/га, землі для особистого
селянського господарства — 46,6 тис. грн/га). До речі, за даними глави Мінагропроду
Р. Лещенка, у Польщі вартість гектара сільгоспугідь становить близько 10 тис.
євро. Найактивніше в листопаді спродувалися власники вгідь у Харківській
області (за п’ять місяців тут було продано майже 16,5 тис. га — 0,68% від усієї
площі сільгоспугідь), а також Херсонській та Кіровоградській. Найменше
торгували на Львівщині.
«Порушу закон — я (не) піду сам» ЧитатиУ КВІТНІ 2019 року В. Зеленський сказав
на одному з політичних ток-шоу, що в разі порушення закону на посаді Глави
держави добровільно, так би мовити, зречеться булави. Та слово виявилося
меткішим від усіх горобців, разом узятих. Стало відомо, що Верховний Суд
задовольнив сім позовів проти В. Зеленського. У двох випадках рішення вже є
остаточним. Перший задоволений позов надійшов від члена Нацради з питань
телебачення і радіомовлення В. Горковенка, якого В. Зеленський звільнив,
скасувавши указ П. Порошенка про його призначення. Верховний Суд визнав такі
дії незаконними, а Велика палата відмовила у задоволенні апеляції, наголосивши,
що укази про призначення є індивідуальними актами одноразової дії. За таким
самим принципом, вочевидь, вирішаться справи судді Конституційного Суду О.
Тупицького, депутатів 8-го скликання А. Герасимова, В. Ар’єва та Г.
Логвинського, яким «скасовано» присвоєння дипломатичних рангів попередником.
Також повністю задоволено позов інваліда війни В. Ващенка, якому на його
звернення В. Зеленський не відповів особисто, як має робити згідно із
законодавством. На подібний позов од В. Плескача подано апеляцію.
|