• З приводу

Продуктовими байками ситий не будеш

Олена КОЩЕНКО.

Хто зупинить стрімке галопування цін на найнеобхідніші харчі в наших магазинах? Якщо раніше найбільшою проблемою для багатьох українських родин була сплата надміру високих комунальних платежів, лікування, то сьогодні вже доводиться урізати на обідньому столі «пайку» хліба, масла, м’яса тощо. Тим часом націнка на них у торгових мережах просто зашкалює.

ТА ХІБА можновладці знають, що почім нині у країні? Наприклад, заступник голови парламентської фракції «Слуга народу» Микола Тищенко, не кліпнувши оком, заявив, що він узагалі не бачить зростання цін в Україні, бо сам, мовляв, купує гречку на столичному Бессарабському ринку по 12 гривень, а сало — по 50 гривень за кіло. Крім того, нардеп примудряється купувати яловичину за ціною від 50 до 70 гривень за кілограм. Іноді, за словами Тищенка, можна натрапити «навіть на цінник у 20 гривень за кілограм». Бессарабський, між іншим, найдорожчий ринок у Києві, він шалено дорогий. Тож, треба думати, в регіонах вартість названих продуктів іще нижче? Та що б там не говорив цей привілейований персонаж, чомусь у тій же столиці на базарах за сало продавці правлять пересічно 200 гривень за кілограм, а за «генеральське» треба викласти 350. Те ж саме і з гречкою: вона принаймні утричі дорожча. Годі казати про яловичину «по 20 гривень за кілограм», це чи не найдорожче м’ясо… Можна припустити, що слуга народу так само не знає, які нині мінімальні зарплати і пенсії в країні та що на них, зрештою, можна купити.

Ці байки нардепа, може, когось насмішили, але більшість українців розлютили. Як і «оскаженілі» ціни на харчові продукти. І тільки тоді, коли вже під добре пригрітими «п’ятими точками» високопосадовців запахло смаленим, вони нарешті заворушилися.

Так, у Верховній Раді група народних депутатів виступила із законодавчою ініціативою повернути скасоване 2017 року державне регулювання цін на продукти, які мають суттєву соціальну значущість. Також вони хочуть встановити граничну націнку на ці харчі в межах 5-15% од відпускної ціни у виробника. Ініціатива щодо повернення держрегулювання на соціально важливі харчі прописана у законопроєкті №6374 про внесення змін до закону «Про ціни та ціноутворення», який було зареєстровано у парламенті 2 грудня.

І справді, за чотири роки без держрегулювання вартість гречки, круп твердих сортів пшениці, хліба, борошна, макаронів, яєць, масла, м’яса, риби та інших необхідних продуктів різко злетіла вгору. І великою мірою так сталось через необґрунтовану націнку на них торгових мереж.

Отже, ініціатори законопроєкту пропонують відновити державне регулювання на соціально значущі харчі. Їх перелік, як відомо, складає Кабінет мініст-рів, коли визначає вміст продуктового соціального кошика. Але наразі, згідно із законопроєктом №6374, уряд зобов’язаний буде запровадити державне регулювання цін на такі 12 складників нашого меню: крупи гречані, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, вермішель із пшеничного борошна вищого ґатунку, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, батон із пшеничного борошна, яйця курячі категорії С1, тушка куряча, вода мінеральна негазована, масло вершкове жирністю 72,5% та олія соняшникова.

Хочеться сподіватися, що цей соціально важливий законопроєкт депутати підтримають. Він дасть змогу контролювати кінцеву вартість продуктів на полицях магазинів, а українці зможуть купувати їх без здирницької націнки. Супермаркети, наголошують експерти, аж ніяк не постраждають, якщо із 5000 найменувань їхнього асортименту 12 продаватимуться із соціальними цінниками. При цьому аналітики зауважують, що навіть у багатих країнах Євросоюзу регулювання цін державою поширюється на переважну частину продукції аграрного сектору: від 88 до 97% найменувань. Там насамперед здійснюється нагляд за цінами на продукцію землеробства (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза, ріпак і соняшник), а також на тваринницьку, молоко, цукор, оливкову олію.

Ну, а нам, рядовим споживачам, не розбалуваним зарплатами і пенсіями, які добре знають вартість того, що їмо, не з розповідей можновладців, а з реальних регулярних походів у крамниці та на базари, напередодні новорічних свят залишається хіба що помріяти. Хочеться, аби законопроєкт №6374 був ухвалений якнайшвидше. А ще краще — нехай справдяться продуктові цінові байки депутата од владної партії Миколи Тищенка. І про сало, і про гречку, і про м’ясо. Щоб пішли одного прекрасного дня українці до крамниці, а там… і гречка по 12 гривень за кіло, і сало по 50, і яловичина зваблює ціною 50 або 70 гривень за кіло…