Зайві при великій біді

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

П’ятий місяць бурлить колектив КНП «Мурованокуриловецька центральна районна лікарня», де її директор Вікторія Гук розпочала другу «чистку» кадрів. Неспокійно в багатьох сім’ях, членів яких зачепила ця перетасовка. Позбутися роботи в життєвих реаліях невеличкого селища Муровані Курилівці, де у статусі безробітного перебувають понад пів тисячі людей, — рівноцінно втраті годувальника з усіма похідними звідси наслідками…

ВГАМУВАТИ напруженість кадрового «розгону» в лікарні та повернути колектив у русло стабільної морально-психологічної обстановки намагалися профспілкові органи, голова і депутати селищної ради. Але то була марна трата часу.

— Керівник лікарні звільняє працівників, грубо порушуючи трудове законодавство, — переконана ексбухгалтер цієї медустанови Валентина Михайлівна Музика. — На наше прохання до нас приїздили голова обкому профспілки медпрацівників Іван Іванович Лєта та юрист Любов Анатоліївна Хілінська. Вони ознайомилися з наказом «Про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення працівників» від 27 липня 2021 року та поданням до профкому лікарні стосовно згоди на звільнення людей (15 жовтня 2021 року) і сказали, що вся процедура виконана неправильно. Та наш керівник не слухала нікого, знехтувала такими принциповими зауваженнями…

Це вже друге скорочення нею кадрів від часу призначення на посаду 11 лютого 2020 року. Перше відбулося в травні того ж року. Своєрідно відреагувала пані Гук на пропозицію голови Мурованокуриловецької селищної ради Галини Миколаївни Цибульської: «Якщо треба грошей, то ми дамо, тільки не скорочуйте людей хоча б до нового року…». На що директор лікарні відповіла: «Скорочую, бо так треба для НСЗУ…».

З ким, як не з головою профкому лікарні Майєю Кондратюк керівник лікарні мала б працювати у розумному тандемі? Коли ж профлідер не пішла на поступки, їй запропонували роботу нижчу за оплатою в реєстратурі, замість посади старшої медсестри трьох відділень. Медичну сестру-анестезіолога вищої категорії, яка відпрацювала понад 40 років, Валентину Павлівну Окаєвич Вікторія Гук перевела на декретне місце примусово. Тепер Валентина Павлівна зовсім позбулася роботи, через те що прийшла на сесію селищної ради підтримати колег, які домагалися правди…

Постійно ставав на спротив керівниці лікарні у пошуках правди досвідчений хірург Анатолій Миколайович Шевцов, проте все ж здався — з дружиною Наталією, лікарем-невропатологом, розрахувався. Просто не витримав несправедливості. Зараз у лікарні залишився один хірург — Олександр Михайловський, якому асистують під час операцій акушери-гінекологи Людмила Лебедюк і Леся Маловічко.

— 30 квітня 2020 року було заплачено триста тисяч гривень за апарат ШВЛ без проведення тендера на закупівлю та без відома головного бухгалтера Ольги Василівни Рудницької, але за її електронним підписом, — продовжує Валентина Музика. — Апарат виявився неукомплектованим. Довелося додатково витрачати гроші з тих фондів, які надавали нам підприємці та керівники агрофірм…

Подібна думка і в колишнього начмеда лікарні Ольги Василівни Гордієнко. «Тридцять років я відпрацювала лікарем-педіатром у Мурованих Курилівцях, тривалий час заміщала головного лікаря Мирослава Олійника, який перебував у зоні проведення бойових дій на Сході України, і все в нас ладилося. Коли ж прийшла пані Гук, то почалася колотнеча. Вона не чує оточуючих, у нормальних стосунках лише з тими, хто її підтримує. А якщо йде щось урозріз, то потрапляєш у немилість. Через чотири місяці після призначення пані Гук я розрахувалася, бо зрозуміла, що, працюючи під її керівництвом, втрачу здоров’я і свій авторитет…».

Без дозволу архітектурних служб пані Гук поділила дитяче відділення та зробила собі й новому начмеду Ользі Михайлівні Бевз кабінети. Таким чином було перекрито запасний пожежний вихід із терапевтичного, хірургічного та дитячого відділень.

У приміщення, облицьоване кахлями, від яких іде холод, переведено дитяче відділення, а на його місці планується облаштувати палати анестезіології, інтенсивної терапії та відділення невідкладних станів. Але реконструкція на сьогодні заморожена — не вистачає коштів.

Інтенсивна терапія ще знаходиться на другому поверсі, поруч операційного та хірургічного відділень, що зручно для хворих і медпрацівників. Завідувач відділення невідкладних станів Андріан Васильович Савчук і хірург Анатолій Миколайович Шевцов неодноразово просили Вікторію Гук не розпочинати реконструкції у теперішній складний час, пояснювали, що лікарня не має такого статусу, аби НСЗУ уклало з нею угоду на реанімаційний пакет з 12 ліжками. Тим більше, уявіть, як людину з операційної транспортують до палати інтенсивної терапії з дренажами та ендотрахеальною трубкою з другого поверху ліфтом, що періодично застрягає, на перший поверх через загальний коридор, яким хворі та відвідувачі ходять в аптеку, лабораторію, до сімейного лікаря…

Невідомо, з чиєї підказки проводиться така реконструкція, але вона явно запрограмована не на користь людям. У зв’язку зі скороченням медперсоналу молодша медична сестра почала одночасно виконувати обов’язки і у відділеннях інтенсивної терапії та приймальному, які розміщені на різних поверхах далеко одне від одного. А медична сестра-анестезист змушена працювати і за молодшу медичну сестру, і за себе…

У період кадрової колотнечі на поверхню сплив і такий факт. За рішенням сесії селищної ради у жовтні ц. р. списали три легкових автомобілі, відтак до каси лікарні надійшло 12 тисяч двісті гривень. Ніяких запчастин не оприбуткували. Запитується, хіба три списаних машини потягнули на таку маленьку суму? Це просто нереально. Одне з авто, до речі, три роки тому було оснащене газовою установкою. І де вона?

Запитань багато, а відповідей мало. Люди в Мурованокуриловецькій лікарні стали зайвими при теперішній великій ковідній біді. Їх легко образити і вказати на двері, а от відновити душевний баланс їм дуже важко… Деякі зі звільнених кажуть, що вже не повернуться на роботу в цю лікарню, але ж серед них чимало людей середнього та молодшого віку. Де їм знайти сьогодні роботу, за що жити і утримувати свої сім’ї?

Після тривалого протистояння депутати селищної ради на своєму засіданні 6 грудня розв’язали цей «гордіїв вузол» достроковим розірваннями контракту, укладеного між селищною радою в особі Галини Цибульської та Вікторією Гук, і звільненням останньої з посади директора із 7 грудня. Таке рішення підтримали 16 депутатів із 17 присутніх у залі засідань на час голосування.

Але того ж дня по обіді народний депутат України Лариса Білозір ініціювала скликання круглого столу, на якому присутні надзвичайно емоційно обговорювали ситуацію в колективі лікарні. Л. Білозір звернула увагу на інший бік вердикту про звільнення Вікторії Гук та назвала це «реальною загрозою для подальшого існування медичного закладу».

«До 15 грудня в Україні триває процес подання та підписання всіма медзакладами пакетів медичних послуг з НСЗУ на 2022 рік, згідно з якими вони і фінансуються, — написала в соцмережі пані депутат. — Лише керівник медзакладу має право підписувати пропозиції, що тепер є неможливим у зв’язку з рішенням сесії. Без головного лікаря Мурованокуриловецька ЦРЛ фактично втрачає можливість подачі заявок до НСЗУ на 2022 рік, а разом з тим і фінансування у наступному році. Людям потрібно було сказати гірку, але правду. Навіть 10 пакетів послуг, які підписала лікарня (2019-го їх було тільки три) недостатньо для фінансування зарплат усіх працівників. Це проблема, яку я не раз ставила перед урядовцями, численними міністрами МОЗ, НСЗУ. Адже не всі лікарні можуть бути автономними і самоокупними, заробляти на себе як господарські суб’єкти, вони несуть також соціальну функцію. Але чиновники невблаганні у своєму вироку: «Лікарня має заробляти сама на себе, в іншому разі — ніяк!»

Біда ситуації в тому, що так зване реформування медичної галузі призвело до фактичного самознищення більшості сільських і районних лікарень. Бо яким шляхом не підеш, скрізь — прірва і погибель. Все йде до цього і у Мурованих Курилівцях. А влада умиває руки: все, мовляв, вирішує громада…