Про прекрасне далеке і сьогоднішню локшину

Олена КОЩЕНКО.

По десять тисяч доларів на кожну дитину — стільки пообіцяв виплачувати на кожного українця після досягнення ним повноліття Президент Володимир Зеленський у щорічному посланні до парламенту 1 грудня, коли звітував про досягнення своєї команди та анонсував плани на майбутнє. Нині країна у глибокій економічній кризі, держбюджет хронічно дефіцитний, бракує грошей на армію, охорону здоров’я, соціальні програми, інфляція галопує, Пенсійний фонд дотаційний… То де, питається, влада візьме гроші на таку багатомільярдну ініціативу?

_{Економічний паспорт українця}

АЛЕ ПЕРЕДОВСІМ — про власне президентську ініціативу, яка вже законодавчо «торпедується». Буквально через п’ять днів із часу вищеназваної резонансної заяви, 6 грудня, Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт про економічний паспорт українця.

Документ, зареєстрований під номером 6394, визначено як невідкладний. Він передбачає створення Фонду майбутніх поколінь, в якому акумулюватимуться кошти в розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території держави. Вони мають нараховуватися на персональні рахунки українців, які народилися в країні після 1 січня 2019 року та проживали на її території упродовж 18 років. Кажуть, стосовно того, з якої саме дати народження вносити дітей у програму, у високих кабінетах точилася дискусія. Нібито зазначена у законопроєкті стартова дата народження є компромісною. Втім, ще й дещо заангажованою політично, адже саме цього року Володимир Зеленський став Президентом, а його партія «Слуга народу» здобула «монобільшість» у парламенті. Тобто програмою будуть облагодіяні лише діти «ери Зеленського».

У разі ухвалення законопроєкту гроші до Фонду почнуть щомісяця надходити з 1 січня 2022-го. Влада сподівається, що через десять років у кожного 18-річного українця на його персональному рахунку буде приблизно 10 тисяч доларів — 273 тисячі гривень за нинішнім курсом. І що після досягнення повноліття молоді люди зможуть використати ці накопичення для оплати навчання у вітчизняних закладах професійної освіти, купівлі власного житла в Україні, лікування або ж переказати кошти на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення.

_{Досвід інших країн}

НІЧОГО не скажеш — гучна, радше, навіть екзотична президентська ініціатива, з огляду на нинішні мізерні зарплати і пенсії в Україні. Таке життя — «на ренту» од видобутку корисних копалин — зазвичай асоціюється з багатими країнами Близького Сходу, які мають надвеликі прибутки від продажу вуглеводнів, а відтак і величезний профіцит бюджету. Через «фізичну» неможливість витратити всі надлишкові кошти там вирішили резервувати їх для наступних поколінь.

Наприклад, подібна соціальна програма давно діє в Об’єднаних Арабських Еміратах, де ВВП на душу населення становить 68 тисяч доларів. Там при народженні держава відкриває на дитину, свого громадянина, рахунок та регулярно нараховує фіксовану суму від торгівлі нафтою. До 18 років накопичується сума в національній валюті, еквівалентна близько 100 тисячам доларів. У Кувейті, де ВВП на душу населення дорівнює 47 тисячам доларів, 10% доходів країни од видобутку вуглеводнів теж надходять до спеціального фонду. При цьому кожному новонародженому своєму громадянинові держава відразу відкриває банківський рахунок на 3 тисячі доларів, і ця сума зростає коштом відсотків та поповнень.

 В одній із найбільших нафтодобувних країн світу, Саудівській Аравії, де ВВП на душу населення — 55,5 тисячі доларів, уряд переказує 10 тисяч доларів на рахунок кожного новонародженого, безоплатно видає 80 тисяч доларів на придбання житла та ще 13 тисяч доларів — кожному випускникові закладу вищої освіти. Медицина та освіта — безоплатні завдяки нафтовим доходам.

І на Європейському континенті діють подібні програми. Норвегія, де ВВП на душу населення майже такий же, як в ОАЕ, створила спеціальний «Норвезький нафтовий фонд» — саме сюди, а не до бюджету надходять резервні гроші від продажу нафтогазових ресурсів. Кошти з фонду призначені на фінансування загального добробуту Норвегії. Відомо, що відрахування від отриманих доходів надходять на особисті рахунки норвежців і рахунки для новонароджених…

_{Популізм із виборчим прицілом}

ОТЖЕ, Президент намалював для українських дітей матеріальні перспективи, як у найбагатших країнах Аравійського півострова. Звичайно, відповідно до 13-ї статті Конституції земля та її надра є об’єктами права власності всього українського народу. Проте в нашій країні, де ВВП на душу населення — «аж» 3726 доларів, економіка ледь животіє. Бюджет у нас дефіцитний, тож якщо забирати з нього у новостворений «дитячий фонд» кошти ще й із ренти, то доведеться урізати фінансування низки соціальних програм. Було б украй цинічним із боку влади кинути, по суті, напризволяще соціально незахищених громадян задля ефемерної турботи про майбутні покоління.

Однак гарант подає ініціативу під іншим кутом. Він стверджує, що задля втілення цієї ідеї в життя влада вирішила додатково потрусити кишені олігархів, у руках яких сьогодні здебільшого перебуває видобувна промисловість. В останній день осені нардепи проголосували за так званий податковий «ресурсний» законопроєкт №5600, відповідно до якого 2022 року буде підвищено рентну плату на видобуток залізної руди. Головними донорами названої статті надходжень до бюджету, як відомо, є комбінати найбагатших олігархів країни Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго.

Втім, як зазначають добре обізнані з владним закуліссям експерти, якщо нардепи і схвалять ініціативу Володимира Зеленського, то навряд чи економічний паспорт запрацює як інструмент підвищення добробуту українських громадян. Бо «ресурсний» закон не допоможе цілком наповнити скарбницю Фонду майбутніх поколінь. До того ж за 18 років ще не відомо, що станеться з курсом долара, ціною на руду та обсягами її видобутку, купівельною спроможністю гривні (адже накопичення будуть у національній валюті). Та й наступник Зеленського може взагалі скасувати цю законодавчу ініціативу.

Навіть сам Зеленський, який добряче попіарився на ідеї, дуже скоро може про неї забути. Натомість за всіма цими заявами про «10 тисяч доларів на кожну дитину» може приховуватися більш прагматичний і корисливий політичний розрахунок. Як от запорука успіху «слуг народу» на прийдешніх виборах. Словом, владній команді конче потрібні гроші на нові «шалені перемоги» в очах зубожілого народу. А обіцяні 10 тисяч доларів до того ж здатні понизити градус соціальної напруженості.

Ось як, зокрема, із цього приводу висловився ексміністр соціальної політики Андрій Рева: «Гроші не просто лежать на рахунках, їх інвестують. А куди їх можна інвестувати в Україні, якщо у нас фондового ринку нема, якщо у нас така банківська система? Я бачу в цьому прихований інтерес Зеленського та його компанії, щоб профінансувати «Велике будівництво» ціною тих коштів, які вони отримають на економічні паспорти».

_{Замість післямови}

ВЛАСНЕ, Президент, коли накидає чергову локшину на вуха своїм потенційним виборцям, нічим не ризикує. Бо коли те ще буде — не раніше як через 18 років, коли Зеленський уже й не буде Главою держави. А рейтинг влади підвищиться вже зараз.

Тим часом мільйони українців чекають від Президента відповіді на запитання, не як вони чи їхні діти будуть жити через 18 років. Вони хочуть почути, як жити-виживати усім нам сьогодні?

«Краще б Зеленський подбав про реальні сьогоднішні проблеми дітей. Про ті ж школи, надто у глибинних населених пунктах», — такі відгуки найчастіше залишають під розрекламованою новиною про «економічні паспорти українців» користувачі соціальних мереж. Адже від початку реформи децентралізації в Україні закрили 3 тисячі шкіл. І всупереч тому, що загальна чисельність учнів у нас зросла на 12%, кількість шкіл зменшилася на 15%.

За даними Профспілки працівників освіти і науки України, протягом цього та наступного років можуть закритися ще 3 тисячі середніх шкіл, відтак без роботи залишаться майже 20 тисяч учителів. Ці реалії бодай віддалено схожі на підвищення соціальних та освітніх стандартів, декларованих державою?

І після цього народу розповідають про «10 тисяч доларів на кожну дитину» колись там, у неозорому майбутньому…