Архів
Вівторок,
23 листопада 2021 року

№ 86 (19934)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • У лещатах бюрократії

Підніжка

Тетяна ВАСИЛЕНКО.

Рівненська область.

Розвиток малого та середнього бізнесу є своєрідним лакмусовим папірцем економічної стабільності в переважній більшості європейських держав. У нас же законодавство виписане під бізнес великий — а це зазвичай олігархат. Як же втриматися на плаву тим, хто створює робочі місця для земляків і, незважаючи на важкий податковий прес, працює на рідній землі, залишаючи саме тут додану вартість?

Назріли зміни

«СЬОГОДНІ сумлінний бізнес не просто кричить — волає про необхідність збільшення межі доходів для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, що передбачено пунктом 181.1 Податкового кодексу. Останні зміни, що залишаються чинними, тут відбулись на початку 2015 року, коли доходи збільшили з 300 тисяч до мільйона гривень. Утім, приміром, розмір мінімальної та середньої заробітної плати відтоді зріс майже в п’ять разів! А це надважлива складова доданої вартості. Ще один не менш вагомий компонент — ціни на матеріально-технічні ресурси, які теж невпинно зростають. Тому вважаємо за доцільне збільшити межу обов’язкової реєстрації платників ПДВ до 5 мільйонів гривень», — наполягає голова Рівненського територіального відділення Асоціації платників податків України депутат Рівнеради Мар’ян Года.

Автоматично не означає «справедливо»

З ЦІЄЮ проблемою пов’язана й інша — негативний вплив механізму автоматичного блокування податкових накладних на стабільну роботу насамперед малого бізнесу. Абсолютна більшість малих підприємств та підприємців не підпадають під п’ять із шести критеріїв, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість. Бо навіть наближено не мають у власності залишкової вартості основних засобів у сумі понад 5 мільйонів і не сплачують податків та зборів більш ніж 10 мільйонів на рік.

Особливо прицільно б’є ця норма по фермерах, тоді як фермерство — традиційна й поширена сьогодні форма господарювання на Рівненщині.

«Майже 70 відсотків наших фермерів мають у користуванні земельні ділянки до 50 гектарів, тому автоматично випадають із переліку «позитивних» лише тому, що не володіють 200 гектарами землі, — обурюється голова асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненської області Андрій Кузьмич. — Безсумнівно, що критерії, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ (постанова Кабміну №1165), необхідно розмежувати для великого, малого та мікробізнесу».

Представники бізнесу та експерти мають низку зауважень щодо сумнозвісного законопроєкту №5600, ухваленого Верховною Радою у першому читанні без обговорення з громадськістю, який ось-ось винесуть на остаточний розгляд.

Корупційні ризики можуть посилитись

ЗОКРЕМА, бізнес проти відновлення права податкових органів отримувати інформацію від платників не лише за фактом виявленого порушення. Така норма дозволяє формувати необмежену кількість запитів, що перетворить життя та роботу підприємців на спротив постійному терору. Не можна назвати цивілізованим і право брати в заставу (без рішення суду!) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію). Це легкий шлях для нечестивих чиновників зупинити господарювання без ніякого документального підтвердження порушення!

І, врешті, в жодному разі неприпустимо збільшувати податкове навантаження на сумлінних сільгоспвиробників. Адже запровадження мінімального податкового зобов’язання в розмірі 5 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі перевищує середній показник їхнього оподаткування, який, скажімо, торік становив 4,5 відсотка.

До соціальної напруженості може призвести також мінімальне податкове зобов’язання з оподаткування доходів, одержаних із власної земельної ділянки. В першому читанні норма виписана так: «Якщо у фізичної особи землі більше, ніж пів гектара, то 0,5 га з розрахунку мінімального податкового зобов’язання не віднімається». Щоправда, до другого читання вносять уже 2 гектари, — але мінімальне податкове зобов’язання не скасовують!

Де ж економічний націоналізм?

ЦЕ ТІЛЬКИ короткий перелік нагальних питань, які болять аграрному бізнесові та селянам, котрим ніколи розбиратися в роботі парламентських «шалених принтерів».

Тим часом саме недосконалість податкового законодавства і є чи не основною причиною, що гальмує розвиток бізнесу, адже нині майже половина його доходів (вдумаймося!) вилучається у формі податків та зборів.

Тому реформування податкової системи має спростити нарахування та адміністрування податків, скоротити їх кількість. Саме так роблять європейські країни, особливо в період карантинів. У нас же, як бачимо, все навпаки.

Де ж він, той здоровий економічний націоналізм, який не дозволить назавжди відправити в нокаут сумлінний вітчизняний бізнес та прибере нову підніжку для селян?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Бідні, бо не енергоефективні?
Читати
У перспективі — ні корови, ні свині, ні курки
Читати
Запевняють, що пік уже пройдено
Читати
Чинна влада не впоралася
Читати
Нові банкноти в обігу
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове