• Минуле і сучасність

Авіація на Закарпатті

Василь ГОРВАТ.

Закарпатська область.

Після тривалої перерви нарешті поновив пасажирські авіарейси Ужгородський аеропорт, причому не тільки внутрішні, а й міжнародні.

ЗАДОВОЛЕННЯ столичних і місцевих чиновників щодо цього зрозуміле, хоча насправді радість не така вже й велика: масштаби перевезень людей надто скромні. Особливо це помітно, якщо звернутися до історії розвитку пасажирської авіації регіону: 1939 року за часів Чехословацької Республіки Закарпаття мало летовища у Буштині, Солотвині, Береговому, Ужгороді та Мукачевому.

А перші майданчики було створено ще під час Першої світової війни. Взимку 1914-1915 років на військовому аеродромі на південній околиці Ужгорода базувалися ескадрильї імперських і королівських військово-повітряних сил Австро-Угорської монархії. Сформована у жовтні 1914-го неподалік Відня ескадрилья мала літаки спостереження німецького виробництва та військові літаки Lohner, сконструйовані у Відні. На польовому аеродромі біля Мукачевого розміщувалася ще одна ескадрилья — FliK 10.

Після Першої світової, як відомо, територія сучасного Закарпаття була приєднана до складу Чехословацької Республіки. Вже 3 жовтня 1919 року виникла Авіаційна компанія «Ужгород», яка належала Східній авіаційній групі і підпорядковувалася командуванню військового повітроплавання у Словаччині. Незабаром її перейменували на Авіаційну компанію №7, яка мала п’ять літаків. На той час чимало!

Після визначення Ужгорода столицею Підкарпатської Русі (березень 1924 р.) уряд країни постановив збудувати аеродром на західній околиці міста. Через кілька років на ньому приземлився літак першого регулярного рейсу Чехословаччини. Навесні 1929-го до Ужгорода подовжили рейс Прага — Брно — Братислава — Кошице.

У 1934 році чехословацькі державні авіалінії відкрили рейс так званого румунського експресу ČSA Прага — Брно — Братислава — Ужгород — Клуж — Бухарест. А наступного року почали готувати авіалінію Прага — Ужгород —Київ — Москва тривалістю польоту 9 годин. Планувалося, що на маршрут вийдуть і літаки з СРСР — один із них навіть здійснив пробний виліт за трохи зміненим маршрутом, але через невдачі (погодні умови, пошкодження) до Праги він прилетів лише через 14 днів після вильоту з Москви. Зрештою із суттєвими коригуваннями цей рейс таки запустили.

Політичні та геополітичні події, Друга світова війна внесли свої корективи в життя закарпатської авіації. У травні 1940 року, після анексії краю Угорщиною, було відкрито регулярний авіарейс Будапешт — Кошице — Ужгород. Разом із цим у населених пунктах облаштували місця для військових літаків. Один з аеро­дромів розгорнули в селі Олешник, звідти на бойові дії вилітали повітряні судна вермахту. Згодом цей аеродром зайняли радянські війська і теж використовували за призначенням. У мирні часи сільське летовище пристосували для малої авіації: з допомогою вертольотів вносять добрива і засоби захисту сільськогосподарських рослин, а тепер ще й розсіюють препарати, які запобігають захворюванню диких тварин на сказ.

Занепад авіаперельотів на Закарпатті — це спадщина централізованої системи, за якої кількість аеродромів була зведена до мінімуму, що давало змогу контролювати всі перельоти, особливо поблизу кордону. Негативно позначилася на галузі економічна криза 1990-х. Через неможливість надавати повноціні послуги Ужгородський аеропорт 2016 року позбавили міжнародної ліцензії.

Зараз з’явилися перспективи для збільшення авіапотоків, зокрема заплановано будівництво потужного аеропорту поблизу Мукачевого. Це летовище прийматиме пасажирські літаки класу С, тобто Боїнги-737 та Аеробуси. Розпочато перемовини з румунськими урядовцями стосовно туристичних авіаційних маршрутів з допомогою малої авації. Плани інших подібних проєктів виношують угорські, словацькі та китайські інвестори. Але все це поки що зі сфери намірів і навіть мрій.