• Освітня панорама

_{П’ять предметів — без оплати}

Олег ГРИГОРЕНКО.

2022 РОКУ кожен учасник зовнішнього незалежного оцінювання може обрати для безоплатного тестування п’ять навчальних дисциплін. При цьому результати ЗНО з чотирьох із них їм буде зараховано як оцінки за державну підсумкову атестацію. Щоправда, можна скласти і більше предметів, але вже власним коштом.

Тим часом серед п’яти безоплатних дисциплін є загальнообов’язкові. Першою такою є українська мова (усі завдання сертифікаційної роботи) або українська мова і література (як оцінка ДПА зараховується частина тесту з української мови). Другою є математика (два рівні складності на вибір). А вже третій предмет для складання ДПА можна самому обрати, що складати: тест з історії України (частина тесту «Історія України 1914 р. — початку ХХІ ст.») або іноземну мову (є два рівні складності). Четвертий предмет для складання ДПА випускники школи визначають самостійно з такого переліку: історія України, біологія, географія, фізика, хімія, англійська, іспанська, німецька чи французька мови. Зрештою, п’ятий тест — будь-який.

_{У ПТУ недобір, як і на ринку праці}

ЯК тільки не агітують випускників шкіл, щоб ті обирали робітничі професії та вступали до ПТУ, втім, престижність такого фахового навчання вкрай низька. Навіть попри затребуваність на ринку праці багатьох робітничих професій. У чому причина? Вона не лише у ментальності українців, які прагнуть дати своїй дитині саме вищу освіту. Матеріально-технічна база наших училищ, як і навчальні програми (часом застарілі, недостатньо адаптовані до потреб ринку праці), нерідко не відповідають запитам амбітної молоді, для якої саме життя розставляє свої пріоритети. Так, скільки не агітуй, а найкращою агітацією за професійно-технічну освіту в Україні є сьогоднішні можливості працевлаштування та умови праці. А вони поки що потребують багато ліпшого. Звідси й хронічні недобори на певні спеціальності.

За даними МОН, 2021-го до закладів професійної освіти вступило 105 тисяч учнів. Найпопулярнішими професіями серед вступників цього року стали кухар, водій автотранспортних засобів, кондитер, слюсар із ремонту колісних транспортних засобів та електрогазозварник.

_{Черговий етап сертифікації педагогів}

В УКРАЇНІ продовжили проведення третього етапу сертифікації вчителів початкових класів до 26 листопада 2021 року. Як повідомили в Державній службі якості освіти, таке рішення ухвалене у зв’язку з тривалими осінніми канікулами та припиненням освітнього процесу в окремих закладах освіти, учителі яких беруть участь у сертифікації. Третій етап передбачає вивчення професійного досвіду роботи. Оцінювання практичного досвіду роботи педагогів відбувається через комунікаційні онлайн-платформи за 15 професійними компетентностями, що визначені професійним стандартом «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти».

_{Єдине фахове випробування для магістрів}

МІНІСТЕРСТВО освіти розширило вже до 15 перелік магістерських спеціальностей, для вступу на які з 2022 року абітурієнтам необхідно буде складати не лише тест із іноземної мови, а ще й єдине фахове вступне випробування. Воно відбуватиметься в традиційній формі зовнішнього незалежного оцінювання, яке складатиметься з двох частин: предметного тесту і тесту на загальні фахові компетентності. Отже, тепер у списку значаться такі спеціальності магістратури, як «Міжнародне право», «Право», «Міжнародні економічні відносини», «Економіка», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Політологія», «Психологія», «Соціологія», «Маркетинг», «Менеджмент», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Облік і оподаткування», «Фінанси, банківська справа та страхування». А ще — «Журналістика» та «Публічне управління та адміністрування».

Для вступників на усі інші спеціальності передбачається складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання та фахове вступне випробування, що проводиться в закладі освіти.

_{Вчителі не поспішають вакцинуватися}

22 ЛИСТОПАДА учні ще 11 тисяч українських шкіл повернулися за парти після дистанційного навчання та сильно пролонгованих осінніх канікул. Про це повідомив міністр освіти Сергій Шкарлет, не проминувши зазначити: «Повернення дітей до звичайного навчання стало можливим завдяки проведенню успішної вакцинальної кампанії серед учителів». Він також додав, що повний цикл вакцинування пройшли понад 544 тисячі працівників шкіл, або майже 84% загальної їх кількості. Принаймні однією дозою вакцини щеплено 96,1% працівників шкіл. І що у лідерах за вакцинацією освітян нині є Донеччина (92% вакцинованих освітян), Харківщина (91,3) і Черкащина (91,1%). І що, мовляв, уже ось-ось усіх їх охоплять і другою дозою. Втім… Щось не так зі статистикою щодо вакцинації вчителів в Україні.

Бо звідки ж тоді міністр узяв оті 96,1% вакцинованих працівників закладів освіти, залишається загадкою. Водночас на сайті МОН 18 листопада було опубліковано, м’яко кажучи, трохи іншу офіційну статистичну звітність. Названо три області, де вчителі масово саботують щеплення від коронавірусу. Це педагоги Рівненщини, де поки що їх вакциновано всього-на-всього 7,2%, Тернопільщини (7) та Закарпаття (7%)…

_{Ноутбуки для предметників}

МОН повідомляє: школи восьми областей (Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Чернівецької та Чернігівської) вже почали отримувати ноутбуки для педагогів, які використовуватимуться в освітньому процесі. Комп’ютери постачаються до шкіл у межах проєкту «Ноутбук кожному вчителю», що реалізується Міністерством освіти та Міністерством цифрової трансформації. Наразі їх уже доправлено 14 тисяч. А загалом має бути придбано 60 тисяч ноутбуків, на які цього року було виділено 980 мільйонів гривень державної субвенції.

В регіонах цей процес координують керівники обласних департаментів освіти і науки та профільні заступники голів ОДА з питань гуманітарної політики та цифровізації.

_{Таки позбавили наукового ступеня}

НАША газета вже писала про скандал, пов’язаний із захистом 26 квітня цього року Іллею Кивою кандидатської дисертації за спеціальністю «Механізми державного управління». Як цей одіозний і скандальний депутат Верховної Ради від фракції «Опозиційної платформи — За життя» під час захисту в буквальному сенсі не міг пояснити, про що саме взагалі ця його робота. Попри це тоді ж вчена рада схвалила його дисертацію — проголосувала про надання йому вченого ступеня.

Зважаючи на широкий негативний суспільний резонанс, Міністерство освіти та науки вирішило ретельно вивчити стенограму захисту цієї кандидатської дисертації. Висновок експертної комісії МОН однозначний: позбавити Іллю Киву наукового ступеня кандидата наук. Щоправда, плагіату в його роботі не знайшли. Причиною ласкаво і м’яко назвали… «відсутність новизни».