• Урожай-2022

А пересівати пізно

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Ще минулого серпня спеціалісти кількох агропідприємств Новомосковського району заявили про нову проблему для селян, яка, виникнувши несподівано, вже наступного року негативно позначиться на врожаях зернових. Ідеться про дилетантство нинішньої влади, зокрема непрофесійні та необдумані дії Кабінету Міністрів.

ПЕВНА річ, збитків від цього зазнають не тільки аграрії, а й уся вітчизняна економіка, бо не вдасться уникнути неминучих утрат урожайності й відчутного зменшення експорту зерна. І це в той час, коли сільськогосподарські виробники України й без цього працюють в екстремальних умовах кліматичних змін. Адже погода перевернула все догори дриґом.

Про чергові негаразди, що чатують на аграріїв, першими заговорили у господарствах чи не найбільшого холдингу «Ristone», який курирує місцевий «магнат» у царині АПК народний депутат попереднього скликання Вадим Нестеренко. Він хвалиться успіхами, досягнутими холдингом цього року. Якщо аграрний сектор Дніпропетровщини виплекав пересічно по 43,7 центнера озимої пшениці та по 37,2 ячменю, то середня врожайність озимих у холдинзі сягнула 52-53 центнерів. Зрозуміло, успіх залежить од багатьох чинників: нових агротехнічних норм, грамотних сівозмін, оптимального підживлення посівів, захисту від шкідників і хвороб... Але саме з огляду на теперішні погодні катаклізми, певен Вадим Нестеренко, акцент у землеробстві треба робити на насінний матеріал. Причому для кожної зони регіону насіння має бути своє — випробуване і гарантоване.

Уже чимало років господарства Новомосковщини надають перевагу насінню Кубансько-Краснодарської селекції. Хоча використовують і насіння української селекції: Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, Одеського селекційно-генетичного. Більше того, агрофірма імені Горького сама вирощує посівний матеріал і є базовим полігоном як для одеситів, так і для київського Інституту рослинництва. Однак домінує в районі саме насіння з Кубані, Ставропілля та Краснодарського краю, яке завезли сюди ще в колгоспні часи. На тверде переконання Вадима Нестеренка, саме насіння цієї селекції показує себе найліпше за сьогоднішніх стресових кліматичних змін. Отож відмовлятися від нього означає шкодити собі.

Попри це селяни цього року не змогли закупити посівний матеріал бажаної селекції, причому не зі своєї вини. Кабмін України ще у березні нинішнього року своєю постановою заборонив ввозити пшеницю, а також суміші пшениці й жита, країною походження яких є Російська Федерація. З тих міркувань, ясна річ, що Росія — агресор стосовно України, тож відмова це ніщо інше, як економічна санкція проти неї. Це можна зрозуміти. Але Нестеренко такі санкції вважає шкідливими не так для Російської Федерації, як для наших аграріїв. Бо абсурд і безглуздя ситуації, на його думку, полягають у тому, що Україна ніколи не імпортувала товарного пшеничного зерна для своїх потреб і переробки. Навіщо їй це робити, коли сама належить до п’ятірки найбільших у світі експортерів пшениці? Хтось у нинішньому Кабміні явно є недолугим і несумлінним, якщо, побачивши у відповідних паперах рядок про ввезення якихось 50 чи 100 тонн озимого пшеничного збіжжя, притьмом заборонив це робити. Не спромігшись збагнути, що йдеться всього лише про посівний матеріал у доволі обмеженому обсязі.

Агрохолдинг «Ristone» ще 2014 року закупив для себе достатньо суперелітного насіння кубанської селекції. Сім років поспіль тут самотужки виробляли його репродукції. Та з часом запас придбаної насінки вичерпався. Пора закуповувати новий посівний матеріал, і тут виявилося, що цього робити не можна. Довелося сіяти зерном, яке не зовсім підходить для тутешніх земель.

Щоправда, у тому ж Новомосковському районі очільник обласної Асоціації фермерів і приватних землевласників Анатолій Гайворонський вважає, що насіння озимих зернових вітчизняної селекції, миронівської приміром, місцеві хлібороби вже навчилися пристойно вирощувати в умовах природної «пандемії». На жаль, далеко не скрізь.

Наприклад, у Томаківсько-Нікопольському регіоні, де за природними умовами завше сприятливіші умови для осінньої сівби, нинішні сходи озимих дуже ріденькі й слабенькі.

— З усіх чотирьох із половиною тисяч гектарів пшениці та тисячі ячменю, які ми посіяли у своєму господарстві, задовільні сходи не більш ніж на тисячі гектарів. Без дощів буде неврожай, бо пересівати вже пізно, — занепокоєно говорить фермер, голова постійної депутатської комісії з питань АПК і соціального розвитку села в обласній раді Тамара Скорук.

Загалом же в області пристойно зійшло добре якщо 20 відсотків посіяного...