Наша пошта

• Рядки з листів

Позбавили права вибору

ЧИНОВНИКИ тільки те й роблять, що лякають нестачею грошей у ПФУ та збільшенням пенсійного віку. І де того стажу в 60 років людині заробити? Економіка не розвивається, підприємств нема, дрібний бізнес вимирає. А те, що Пенсійний фонд мізерний, то проблема не пенсіонерів, а чиновників, які, судячи із ситуації, абсолютно не справляються зі своїми професійними обов’язками. За що тоді чималі зарплати отримують і премії?

Щиро кажучи, пересічний українець ледь дотягує до того попередньо встановленого пенсійного віку, а тут іще його підвищувати збираються.

Олена СОЛЕЦЬКА.

м. Житомир.

За декілька місяців мені, одинадцятикласниці, як і тисячам інших випускників, доведеться складати ЗНО. Вже давно почала інтенсивну підготовку з таких предметів, як історія, географія, українська мова та література. Адже саме вони знадобляться при вступі на факультет журналістики. Та яким же було моє здивування, коли почула, що «зелені» міністри викинули історію з переліку предметів для вступників на факультет журналістики, замінивши її на математику як обов’язкову дисципліну. Досі не можу в це повірити. Коли взагалі таке було, щоб гуманітарії складали математику?

Нині є петиція щодо скасування математики, але вона поки що набрала дуже мало голосів. Я не хочу зраджувати своїй мрії, адже з вибором майбутньої професії визначилась давно. І хоч невеликими, але впевненими кроками ось уже п’ятий рік рухаюсь до своєї мети: пишу замітки в газети, беру участь у різних телевізійних програмах. Мої однолітки, які вступатимуть на журфак, теж обурені. Звісно, ми всі ці роки в школі вчили математику, але робили акцент і переважно приділяли увагу саме гуманітарним наукам. Звертаюся до чиновників від імені всіх абітурієнтів 2022 року: дозвольте нам самим мати право вибору.

Єлизавета БАП.

м. П’ятихатки

Дніпропетровської області.

Мене, як і більшість патріотів незалежної України, турбує питання закінчення російсько-української війни, на якій майже щодня гинуть люди. Агресор порушує всі попередні домовленості. Тому вважаю, що вже пора викинути зі своїх голів, зі свідомості усталену українську меншовартість. Слід затямити: росіянин, який мешкає на території РФ, не є старшим братом для українця, як і для України загалом. Він для нас окупант. І таким залишиться, допоки не завершиться ця вкрай підла й агресивна путінська війна.

Іван КРИВОКОНЬ.

с. Засупоївка Яготинського району

Київської області.

Мова завше була запорукою тривкої ідентичності нації. Непокоїть думка, якою ми передамо свою рідну солов’їну нащадкам. Тому заяви про перехід з кирилиці на латиницю вважаю абсурдними. Ми маємо зробити все для того, щоб Україна міцніла, розвивалась економічно, соціально, був належний розквіт культури і духовності. Треба прагнути до того, аби бути дороговказом для інших народів, а не копіювати їх, не шкодити собі, не ставити воза поперед коня.

Нині першість у стрімкому економічному розвитку тримають країни Азії. Не секрет, що їхній правопис вимагає для опанування чималих зусиль, але тамтешні можновладці на відміну від наших мудрагелів і не думають його змінювати.

Хочу нагадати, що питання інтернаціональної мови в нас уже стояло, формувалась радянська спільнота людей, передбачалося стирання граней між націями і народами. Що з того вийшло, знаємо. Тому я твердо переконаний: українці без чиєїсь «допомоги» можуть збудувати своє майбутнє.

Анатолій ТИМОШЕЙКО.

м. Радивилів Рівненської області.