• Гаряча тема

Гаслами тарифів не втримати

Олена БЕГМА.

Як ми повідомляли, 30 вересня на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад між урядом, органами місцевого самоврядування та державною компанією «Нафтогаз України» відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 років.

КЛЮЧОВЕ положення цього документа — втримання тарифів на тепло на рівні 2020 року. Крім того, була зафіксована ціна газу для бюджетних організацій: 13,66 грн за кубометр. Разом із цим Кабмін пообіцяв фінансову підтримку громадам, якщо вони проголосують за дотації для своїх виробників тепла. Зрозуміло, що задля цього доведеться урізати інші видатки бюджету. В такому разі громадам із незадовільним індексом податкоспроможності буде збільшено субвенції, частку надходжень від податку на доходи фізосіб, яка залишатиметься в місцевому бюджеті, а також 13,4% надходжень акцизу з пального. Зі свого боку Нафтогаз має забезпечити безперебійне постачання блакитного палива для потреб населення та бюджетних організацій.

Утім, меморандум не передбачає того, що вартість газу впродовж усього сезону не зростатиме для бюджетних установ як окремих юридичних осіб. І після підписання меморандуму вони мають і надалі закуповувати блакитне паливо у постачальників за індивідуальними угодами згідно з процедурою, передбаченою Законом «Про публічні закупівлі». А оскільки через глибоку енергетичну кризу в Європі тарифи на тепло можуть іще збільшитись, тож не факт, що розрекламований урядовцями документ гарантуватиме гарячі батареї в бюджетних установах протягом холодного періоду. Самими владними меморандумами (деклараціями про наміри, по суті) їх не нагрієш!

Хіба що є надія на цей сезон у побутових споживачів, ціну газу для яких зафіксували ще в травні поточного року. Тоді газопостачальні компанії перевели своїх клієнтів на річні тарифні плани, за якими із 1 травня 2021-го по 30 квітня 2022-го блакитне паливо постачається за сталим тарифом. Наприклад, у Нафтогазу встановлено ціну на рівні 7,96 грн/кубометр, у газопостачальних компаній «Твій газзбут», що належать до газової імперії Дмитра Фірташа, — 7,99 грн/кубометр… Щоправда, є особливості ціноутворення для клієнтів «постачальника останньої надії» (ПОН). Вартість газу для них вираховується за формулою, затвердженою урядом, і змінюється щомісяця. Наприклад, у жовтні клієнти ПОН, яким є Нафтогаз, заплатять за кубометр 16,56 грн. Наразі газ від ПОН отримують понад 600 тисяч українців. Це жителі Донецької, Полтавської, Одеської та Херсонської областей, Кременця (Тернопільська область), Мелітопольського району (Запорізька область), Коростишівського району (Житомирська область) та Шепетівки (Хмельницька область). Компанії, які раніше обслуговували ці території, припинили постачання газу.

Словом, отака невтішна ситуація. Як запевняють нас можновладці, збільшення вартості газу нам диктує світовий ринок, зокрема європейські хаби, де останнім часом склалася просто захмарна ціна на нього: близько 2000 доларів за тисячу кубів. Знову і знову постає питання: де український газ? Його ж у нас видобувають. І не лише держкомпанія «Укргазвидобування», а й іще 23 приватні компанії нафтогазової промисловості, які частину вітчизняного блакитного палива, між іншим, продають за кордон. То невже не можна ним забезпечити за прийнятною ціною населення і ті ж бюджетні установи? Певно, реагуючи на такі соціальні запити, у парламенті депутати від монобільшості оприлюднили ідею влади заборонити приватному бізнесу вільно продавати свій газ. Мовляв, нумо їх «розкуркулимо» — змусимо продавати газ на внутрішньому ринку і за ціною, яку встановлюватиме Кабмін. Що вже, до речі, викликало критику міжнародних інституцій, зокрема й МВФ. Воно й зрозуміло: у цих приватних компаніях в Україні сьогодні крутяться гроші іноземних інвесторів, а надприбутки від такої діяльності нинішньої кризової пори пливуть саме до їхніх кишень. То як же можна зазіхати на «святе»?

Тим часом цікава спостерігається тенденція: тоді як приватні компанії видобуток вуглеводню в Україні з року в рік нарощують, державна «Укргазвидобування» його скорочує. Поточного року він становитиме 12,7-12,8 млрд м куб., а ще торік був 14,3 млрд м куб., позаторік — 13,5 млрд м куб… До того ж, як заявив голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко, сьогодні споживання населенням напряму і через тепловиків на 1 мільярд кубометрів перевищує видобуток. Ще 1-2 млрд кубометрів необхідно для бюджетних і комунальних організацій. Так що, як не крути, а палива Укргазвидобування все одно «не вистачить на всіх українців». Його брак доведеться покривати дорогим імпортним ресурсом та закупівлею в Укрнафти.

Тож експерти цілком резонно сумніваються в тому, що уряду, який задекларував «мораторій» на зростання газових тарифів у країні, вдасться самими гаслами їх утримати. Проте навіть якщо ціни для населення напряму і не зростуть, українці все ж будуть змушені додатково витягати гроші з кишень на блакитне паливо — через збільшення вартості товарів і послуг. Бо постійно дорожчає газ для комерційних підприємств. Не кажемо тут про виробництво, але навіть якщо в магазині подорожчає опалення, то його неодмінно перекладуть на ціну товару. Словом, зима буде нелегкою.