Архів
П’ятниця,
22 жовтня 2021 року

№ 77 (19925)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Рядки з листів

У тенетах газового свавілля

УСІ роботи з проєктування і встановлення газопостачального обладнання в моєму будинку виконувала Тетіївська філія газового господарства ще 2001 року. Про те, що робочий проєкт розроблено за нормами, правилами, інструкціями та державними стандартами, перевірив і підтвердив працівник вищезгаданої організації. І раптом 20 вересня цього року з доброго дива знайшли порушення і без попередження відключили газ. Мене на той момент навіть удома не було. Із залишеного в дверях папірця дізналася, що причиною від’єднання блакитного палива стала несплата за нараховані коефіцієнти.

Річ у тому, що з 2018 року Київоблгаз встановив коефіцієнт приведення об’ємів природного газу до стандартних умов. Я тоді письмово звернулася в Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із запитанням, чи правомірно це, і отримала відповідь, що постановою НКРЕКП від 23.11.2018 року №1498 ПАТ «Київоблгаз» заборонено застосовувати цей коефіцієнт, і я маю оплачувати газ тільки за показником лічильника. Так я, власне, і робила. Але газконтора проігнорувала цю постанову і продовжувала нараховувати мені відсотки. Відтак мій борг сягнув двох тисяч гривень.

Мені 79 років, хворію, пенсія невелика. Я не можу сплатити цю суму. Та й, зрештою, чому я повинна віддавати свої гроші, якщо це незаконне здирництво? Дії Київоблгазу просто ганебні. Знаю, такі справи потрібно вирішувати в суді, але в мене нема на позивання ні грошей, ні здоров’я. Керівникові газконтори, вочевидь, відомо про це, тому й знущається з таких незахищених пенсіонерів, як я. Прикметно, що відключили мені тепло саме напередодні зими.

Лідія ЯНІШЕВСЬКА.

с. Ненадиха

Тетіївського району

Київської області.

 

Ще одна напасть звалилася на голови споживачів блакитного палива: перестали друкувати в платіжках покази газових лічильників. Цим самим нам ніби кажуть: «Сума вказана, ось і платіть мовчки». А навіщо ж тоді взагалі лічильники, якщо не для того, аби люди оплачували реально використані обсяги палива? Чому ми маємо віддавати свої гроші за цифри, взяті «зі стелі»? Чи не через такі рішення газопостачальників чоловік у Чернігові облив вхідні двері регіональної газової компанії займистою речовиною з наміром підпалити?..

Михайло ЛИСИЦЯ.

м. Чернігів.

 

У спадок від дружини мені залишилася квартира. Там ніхто не мешкає. За комунальні послуги я сплачував, але, щоправда, не передавав щомісяця показників лічильника. І газконтора виставляла їх сама. В результаті з’явилася різниця в об’ємах спожитого газу і мені виставили борг. Телефонують постійно, погрожують від’єднати газ, якщо не сплачу двох тисяч гривень боргу.

Микола ТОМАК.

смт Ширяєве

Березівського району

Одеської області.

 

У 1980-х у нашому селі прокладали газ. Оскільки в держави на той час не було коштів, то люди за власні карбованці купували труби, копали вручну траншеї, розігрівали смолу і мастили труби квачами. Загалом у селі прокладено 29 кілометрів газопроводу за людські гроші. Трасу газогону передали на баланс газопостачальної організації. Понад 30 років селяни користувалися доставкою газу безкоштовно, а тепер приватні газові компанії обманним шляхом з однієї організації створили дві, щоб обдурювати користувачів. Це ще раз підтверджує думку, що енергетичні об’єкти мають бути тільки державними. Інакше народ за власний рахунок продовжуватиме утримувати злочинні енергетичні об’єкти і клани, які натомість ще самі повинні сплачувати сільським громадам за оренду землі. А ці кошти йшли б на поліпшення місцевої інфраструктури.

Звертаюся через газету до урядовців із вимогою негайно вирішити кабальне газове питання, адже споживачам доводиться платити щомісяця за прокачку газу по власних трубах 300-500 гривень.

Наочно бачимо, що приватна власність робить простих людей злидарями, а якщо піде з молотка ще й земля, то перетворить на рабів.

Дмитро БРАЙКО.

с. Бірки

Кропивницького району

Кіровоградської області.

 

Версія для друку          До списку статтей
  • З роси й води

Ігор КУТНИЙ.

смт Букачівці Рогатинського району

Івано-Франківської області.

ВІДОМИЙ український філософ Григорій Сковорода писав: «Любов виникає з любові; коли хочу щоб мене любили, я сам перший люблю». Так і Лідія Максимівна Пітоня з селища Букачівці Рогатинського району Івано-Франківщини з любов’ю та повагою ставиться до всіх, хто цього заслуговує. Вона палкий патріот України, понад усе любить рідну мову, шанує національні звичаї, традиції. Навчала цьому як своїх дітей, так і учнів, пропрацювавши в школі понад сорок років. Днями Лідії Максимівні виповнився 91 рік. Вона має хорошу пам’ять та почуття гумору. Хочу побажати своїй дорогій землячці, аби ще й здоров’я не підводило. Вона дуже добра і привітна жінка, односельці її поважають і шанують.

Лідія закінчила історичний факультет Львівського тоді ще державного, а нині національного університету імені І. Франка. 1953-го вийшла заміж за студента, теж історика. Після здобуття дипломів їх обох направили на роботу в селище Букачівці. Лідія Максимівна працювала вчителем історії, а чоловік Анатолій Степанович спершу інспектором шкіл, а затим директором місцевої школи. В них народилося двоє синів: Ігор та Віталій. Після трагічної загибелі чоловіка Лідія Максимівна сама виховувала дітей. Обом дала освіту, оженила, дочекалась онуків та правнуків. На превеликий жаль, старший син пішов у засвіти через хворобу. Тяжка втрата підкосила здоров’я матері. Але вона знаходить відраду в онуках та правнуках, які часто навідуються до бабуні цілим сімейством, спілкується щодня із сином Віталієм, який її завше підтримує, допомагає всім необхідним.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове