Наша пошта

Кадри вирішують усе

Микола ЮРЧИШИН.

ТЕЛЕФОННИЙ дзвінок до редакції давнього передплатника «Сільських вістей» Тимофія Михайловича Векленка із села Кашпури Роменського району Сумщини видав його хвилювання: «Прочитав у районній газеті оголошення, що із середини листопада закриватимуть наше поштове відділення. Натомість селян обслуговуватиме так звана пересувна пошта. Якщо вже гендиректор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський надумав упроваджувати ці безглузді реформи, то нехай би його підлеглі стосовно цього з людьми порадились. А то що ж виходить? Була у нас енергійна завідувачка пошти і одночасно листоноша Тетяна Вікторівна Панченко. Людей добре знала, до їхніх прохань і пропозицій прислуховувалась. Так її ні за що ні про що скоротили. А набирати хочуть людей із біржі, котрі в системі Укрпошти жодного дня не працювали. Так, звичайно, цим людям також потрібно десь працювати. Але звільняти кваліфікованого спеціаліста — цілковитий абсурд. Вона могла б успішно навчати новачків поштарській справі».

Те, що кадри вирішують усе, свідчать ось цих два листи з Миколаївського району Миколаївщини. «Нашу листоношу скоротили саме перед тим, як впроваджувати пересувне відділення зв’язку, хоча вона була чудова працівниця, — пише жителька Новоюр’ївки Неля Петрівна Рей. — На її місце призначили керівником пересувної пошти людину, котра працювала в зовсім іншій сфері діяльності. І що ж? Пенсії людям доставляють, але жодного номера «Сільських вістей» у жовтні передплатники ще не одержали. З великим скандалом мені довелося відвойовувати в начальниці пересувної пошти пані Галини (на жаль, прізвища її не знаю) 72-й номер за 1 жовтня. «Чому не приносять інших номерів?» — запитала її. «Я не можу розірватись одна на 12 сіл. Усі працівники, яких понабирали, як кажуть, з вулиці, розрахувалися, ніхто не хоче працювати на пів ставки».

Про те, на які проблеми наразилися передплатники «СВ» із Матіясового, повідомив редакцію Віталій Петрович Шпильчин. Через те, що безвідповідальні працівники пересувної пошти забули кинути в мішок 74-й номер нашої газети за 8 жовтня, передплатники «СВ» і досі його не одержали. Крім Любові Федорівни Архипенко. Зате їй не вистачило номера 73-го за 5 жовтня. «Чому люди не мають змоги одержувати законно передплачені ними газети, за які віддали свої кревні? — обурюється В. Шпильчин. — До суду потрібно притягати таких недбалих поштовиків».

Про хамське ставлення працівників пересувної пошти до передплатників із гнівом інформує редакцію наша постійна читачка із Попівки Онуфріївського району Кіровоградщини Раїса Андріївна Троцька. «Хотіла запитати у працівниці пересувного відділення, чому не доставляють усіх номерів «СВ», так вона із водієм так поперла матом, що у мене ледь вуха від жару не зів’яли. А не скоротили б нашу завідувачку і листоношу Світлану Василівну Кобелецьку, то таких непристойностей не мусили б слухати. Прибрали з роботи чесну, скромну, інтелігентну працівницю, яка для людей була і порадницею, і розрадницею. Навіщо? Щоб вислуховувати тепер вульгарщину і матюки від людей, які не мають морального права називатися поштовиками?».

Ви чуєте, пане Смілянський, що говорять про деяких новоспечених працівників пошти наші передплатники? Отож робіть висновки. Бо давно усталена фраза «кадри вирішують усе» не втрачає своєї актуальності.