• Освітня панорама

_{Подав до суду на Кабмін}

Олена БЕГМА.

ДИРЕКТОР школи №210, що в Оболонському районі столиці, Дмитро Ламза подав позов до Окружного адміністративного суду, в якому просить скасувати постанову Кабінету Міністрів №1236 про карантинні заходи в частині, що стосується відвідування навчальних закладів здобувачами освіти. Йдеться про норму, якою встановлюється, що в разі «жовтого» рівня епідемічної небезпеки дітям дозволено відвідувати лише ті заклади освіти, в яких працює не менш як 80% вакцинованих працівників, а в разі встановлення «червоного» рівня — 100%.

Позивач вважає, що положення оскаржуваної постанови є дискримінаційними стосовно працівників освіти. Бо чим, наприклад, аргументовано положення, що саме 80% педагогів (не більше і не менше) має бути вакциновано? Обгрунтування нема, цю частку взяли «зі стелі».

Тим часом петиція про кримінальну відповідальність за примушування до вакцинації, яка була оприлюднена на сайті Президента 12 серпня, вже набрала необхідні 25 тисяч голосів для її розгляду. Автори звернення вимагають карати позбавленням волі на строк 3-5 років тих, хто примушує людей вакцинуватися, погрожуючи звільненням чи недопуском до роботи.

_{Коронакриза коригує канікули}

ЗА ГРАФІКОМ, запропонованим Міністерством освіти і науки, нинішнього навчального року учні матимуть осінні канікули з 25-го по 31 жовтня, зимові — з 25 грудня 2021 року по 9 січня 2022-го, весняні — з 28 березня 2022 року по 3 квітня і літні — з 1 червня по 31 серпня 2022 року. Втім, адміністрації шкіл мають право самі коригувати режим їх роботи, головне, щоб діти вчилися певну кількість годин на рік.

Тим часом епідемічна ситуація в країні вже вносить зміни до шкільного графіка. Адже у разі посилення карантину школярів можуть і позапланово відправити на «коронавірусні домашні посиденьки», аби мінімізувати контакти дітей і дорослих. Зокрема, стало відомо, що у багатьох областях осінні канікули розпочнуться раніше запланованого терміну — із 18 жовтня і триватимуть все одно аж до кінця місяця.

_{Освітня субвенція, та не для всіх}

ПЕРЕД початком нинішнього навчального року на Львівщині закрили 50 шкіл, в тому числі 19 філій, у яких навчалась мала кількість учнів. Ще 17 закладам освіти було понижено ступінь…

Чому закриваються школи в Україні, добре відомо. Таке нелегке рішення змушені були ухвалювати місцеві громади через брак грошей на їх утримання. Як пояснив керівник департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска, громади не одержують освітньої субвенції на малокомплектні школи. В результаті в області виникла проблема з фінансуванням таких закладів на 204 млн грн. Досі вона не розв’язана в трьох громадах — Золочівській, Яворівській і Новояворівській, яким бракує 49,4 млн грн на фінансування освіти. «Школи, які мають менше ніж 25 учнів, не отримують освітньої субвенції. Ті громади, які не можуть собі дозволити фінансування таких шкіл, просто їх закривають. Інша головна причина, на нашу думку, така, що зменшується народжуваність», — додав Олег Паска.

_{Якою мовою навчають}

НИНІ в деяких українських школах освітній процес ведеться, крім української, на дев’яти мовах корінних народів і національних меншин: болгарською, кримськотатарською, молдовською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою та угорською. За даними Міносвіти, в Україні працює загалом 874 такі школи. Серед них 622 заклади мають класи з навчанням одночасно кількома мовами: 16 — з класами з навчанням українською та молдовською мовами (Одеська область); два — з українською та польською мовами (Хмельницька область); 603 (22 приватні) — з українською та російською мовами (у 19 областях та м. Києві, крім Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей); 19 — з українською та румунською мовами (Закарпатська, Чернівецька області); 27 — з українською та угорською мовами (Закарпатська область). Також один — з українською і болгарською мовами (Одеська область); один — з українською і кримськотатарською мовами (Херсонська область); один — з українською, російською і кримськотатарською мовами (Херсонська область); один — з українською і словацькою мовами (Закарпатська область).

Однак досі ще функціонують 203 заклади загальної середньої освіти з класами, в яких навчаються тільки однією мовою, у тому числі: один — з молдавською (Одеська область); чотири — з польською (Львівська область); 55 (35 приватних) — з російською (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Харківська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області, м. Київ); 69 — з румунською мовою (Закарпатська, Чернівецька області); 73 (шість приватних) — з угорською мовою (Закарпатська область); один — з німецькою мовою (м. Київ).

 _{Майже половина — українці}

У ПОЛЬЩІ 47% усіх студентів із-за кордону — це українці, ще 12% — білоруси. За даними видання Dziennik Gazeta Prawna, скажімо, лише в Ягеллонському університеті цього року з 2815 іноземців-вступників 1184 абітурієнти були з України, 376 — із Білорусі. Популярний серед іноземних студентів також університет ім. Марії Кюрі-Склодовської в ​​Любліні, де опановують освіту приблизно 1700 іноземців, представників 49 країн, так само передовсім з України та Білорусі. Варшавський університет має зараз 3,1 тис. нових заяв з-за кордону, насамперед з України — 660, а також Білорусі — 553 і Норвегії — 311. Подібна ситуація в університеті ім. Адама Міцкевича в Познані, університеті Ніколая Коперника в Торуні…