Архів
П’ятниця,
24 вересня 2021 року

№ 71 (19919)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Духовність

Віримо — значить, вистоїмо

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Фото автора.

«Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів…» Ці слова викарбувано на меморіальній дошці з чорного граніту, встановленій на стіні храму Івана Богослова в Харкові, яку днями освятив предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній.

НА НІЙ імена містян, полеглих під час Революції гідності: ​​Владислав Зубенко, Євген Котляр, Юрій Паращук, — а також загиблих од вибуху міни внаслідок теракту біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року, влаштованого російськими спецслужбами: Данило Дідик, Микола Мельничук, Вадим Рибальченко й Ігор Толмачов.

— Коли влада не діє, то за справу беруться волонтери. Від ідеї та вибору місця до встановлення пам’ятного знака минуло менше року, — розповідає громадський активіст Володимир Чистилін.

Він наголошує, що від початку до кінця все зроблено громадськістю. А от місцеві можновладці ніяк не підступляться до справи вшанування загиблих патріотів. П’ятий рік меморіальний комплекс Героям Небесної сотні для харківських чиновників різного рівня «не на часі». Проєкт готовий, всі узгодження надані, треба просто почати і закінчити.

Дошку ж на храмі встановлено з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та ГО «Всеукраїнське об’єднання родин зниклих безвісти та загиблих захисників України». За рік до цього тут було відкрито Меморіал харків’янам, що полягли на російсько-українській війні.

За словами очільниці північно-східного відділу Інституту національної пам’яті Марії Тахтаулової, храм Іоана Богослова понад 30 років є центром українства в Харкові.

— Це найкраще місце для пам’ятної стели, — певна пані Марія. — Адже саме сюди ми приходимо раз на місяць, у четвер, помолитися за загиблих героїв, які полягли на фронті російсько-української війни. Тепер спогадуватимемо і загиблих Героїв Небесної сотні, інших харківських патріотів, які віддали своє життя за незалежність України.

Відкриття меморіальної дошки митрополит Епіфаній назвав кульмінацією візиту до столиці Слобожанщини. А розпочався він з освячення наріжного каменя майбутнього храму Свято-Миколаївського чоловічого монастиря в селі Ков’яги, що поблизу Валків. Наступного дня Блаженнійшим було освячено центральну частину храму Івана Богослова — першого в Харкові, не підпорядкованого московському патріархатові. Рівно тридцять років тому цього дня на його руїнах відбулась перша Божественна Літургія. Потім були часи, коли під час причастя губи примерзали до чаші; громаді доводилося долати різні труднощі… Скажімо, як тільки знаходився жертводавець, готовий допомогти у відновленні храму, тут же на нього напосідалися фіскальні органи. Але вистояли!

— Зараз ми говоримо, що нам складно, але в 90-ті роки героїзмом було навіть бути в українській церкві, молитись українською мовою і вірити в те, що в майбутньому наша церква здобуде автокефалію і свою незалежність. 30 років тому це важко було навіть уявити, а зараз це вже є нашою спільною реальністю, — мовить митрополит Епіфаній. — Кількість парафіян ПЦУ на Сході України збільшується. Українська церква повинна зростати, стверджуватися та нести свою духовну місію, бо без єдиної сильної церкви як духовної основи неможливо збудувати ту державу, про яку мріяли попередні покоління.

Щодо Харкова, то тут мають намір спорудити кілька храмів. Один із них постане до Покрови на території військової частини Національної гвардії, за кількадесят кілометрів од кордону з РФ. В його архітектурі поєднаються сучасна стилістика і форми козацьких дерев’яних Божих домів. Цей собор на честь Юрія Переможця має всі шанси стати головним військовим храмом України.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Зміліли зернові засіки
Читати
У «жовтій» зоні карантину
Читати
Гуманітарна допомога для Донбасу
Читати
Розпродаж держмайна
Читати
На пенсію не проживеш
Читати
Великий крок уперед
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове