Архів
П’ятниця,
24 вересня 2021 року

№ 71 (19919)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Жнива-2021

Хліб не подешевшає

Підготувала

Марина Тішкова.

Наших аграріїв українці вітають з абсолютним рекордом: завершився збір ранніх зернових та зернобобових, із 10,2 млн га намолочено 44, 8 млн т збіжжя. Пшениці вродило 32,8 млн тонн (торік було 25,1 млн т). Найвищої врожайності досягли хлібороби Хмельниччини — 65,2 ц/га. А найбільше пшениці — 4,1 млн т — зібрала Одещина, по 3 млн тонн намолотили у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях.

ЗАГАЛОМ ЖЕ, за прогнозами Української зернової асоціації, аграрії можуть засипати в засіки 100 млн т зерна та насіння олійних культур, із яких експортують понад 62 млн т. Для порівняння, минулого торгового року із врожаю обсягом 84,2 млн продали за кордон 48,8 млн т. Передумов для таких передбачень кілька. Насамперед «постарався» Китай, зробивши найбільше замовлення на українську сільгосппродукцію, зокрема кукурудзу, і, вважають експерти, утримуватиме такі обсяги й наступного року. Це сталося неочікувано для всього світу: продовольча організація ООН, ФАО, оцінювала китайський запас збіжжя на рівні близько 30 % річного споживання країни, відтак усі були певні, що їй вистачить. Та, як з’ясувалося, Піднебесна ввела всіх в оману, і точної статистики про неї нема.

Хоч ми постійно нарікаємо на погодні примхи, однак цього року умови були прийнятними (негода шкодила посіви локально, не повсюди). Натомість у країнах Південної Америки, зокрема й нашого головного конкурента у четвірці світових агроекспортерів Бразилії, через негоду постраждали посіви кукурудзи. Посуха спричинила недорід пшениці у США, Канаді, РФ. Це зумовлює цінове зростання на світових ринках — відповідно наші сільгоспвиробники від того виграють. Це ще один фактор наших потенційних хороших результатів у міжнародній торгівлі.

Крім того, останніми роками малі та середні господарства у технологічному аспекті зробили величезний крок уперед, розбудувавши інфраструктуру, зерносховища, розробивши хорошу логістику. Відтак, констатують експерти, із 2018 року середні фермери почасти вирощують кращі врожаї, ніж агрохолдинги, і за відсутності форс-мажорних обставин наша держава щороку збиратиме багато зерна.

Отож, як бачимо, виробники аграрної продукції завдяки стабільно високим цінам у плюсі. Але є другий бік — споживачі, які від таких цін якраз потерпають. Адже, за даними Держстату, лише хліб та хлібобулочні вироби за останній рік подорожчали на 16%. Актуальне запитання: чи зможе хороший урожай зменшити ціни на харчі? Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вважає, що очікувати зниження вартості продовольства не варто. Адже у структурі ціни на ту ж хлібину частка пшениці займає всього 25%. Решта — витрати на енергоносії, заробітну плату, транспорт, пальне тощо, і все це щороку дорожчає. Тож великий валовий збір зерна хоча й стримуватиме темпи зростання цін, однак фактор витрат на його збір та на виробництво продукції диктуватиме свої умови.

Зі збіжжям є ще такий нюанс: чим більше ми його продамо, тим менше залишиться, тож у майбутньому воно коштуватиме дорожче. І так по всьому світі, пояснюють експерти. Мовляв, ціни на глобальних ринках триматимуться на високому рівні щонайменше два роки. Тому і українським, і світовим споживачам потрібно звикнути, що їжа коштуватиме досить дорого. Втім, повторимося, ціна на хліб, як і на інші продукти, все ж зростатиме дещо повільнішими темпами, ніж це було торік.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Зміліли зернові засіки
Читати
У «жовтій» зоні карантину
Читати
Гуманітарна допомога для Донбасу
Читати
Розпродаж держмайна
Читати
На пенсію не проживеш
Читати
Великий крок уперед
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове