|
Версія для друку На головну Хліб не подешевшає Підготувала Марина Тішкова. Наших
аграріїв українці вітають з абсолютним рекордом: завершився збір ранніх
зернових та зернобобових, із 10,2 млн га намолочено 44, 8 млн т збіжжя. Пшениці
вродило 32,8 млн тонн (торік було 25,1 млн т). Найвищої врожайності досягли
хлібороби Хмельниччини — 65,2 ц/га. А найбільше пшениці — 4,1 млн т — зібрала
Одещина, по 3 млн тонн намолотили у Дніпропетровській, Запорізькій,
Миколаївській, Харківській та Херсонській областях. ЗАГАЛОМ ЖЕ,
за прогнозами Української зернової асоціації, аграрії можуть засипати в засіки
100 млн т зерна та насіння олійних культур, із яких експортують понад 62 млн т.
Для порівняння, минулого торгового року із врожаю обсягом 84,2 млн продали за
кордон 48,8 млн т. Передумов для таких передбачень кілька. Насамперед
«постарався» Китай, зробивши найбільше замовлення на українську
сільгосппродукцію, зокрема кукурудзу, і, вважають експерти, утримуватиме такі
обсяги й наступного року. Це сталося неочікувано для всього світу: продовольча
організація ООН, ФАО, оцінювала китайський запас збіжжя на рівні близько
30 % річного споживання країни, відтак усі були певні, що їй вистачить.
Та, як з’ясувалося, Піднебесна ввела всіх в оману, і точної статистики про неї
нема. Хоч ми
постійно нарікаємо на погодні примхи, однак цього року умови були прийнятними
(негода шкодила посіви локально, не повсюди). Натомість у країнах Південної
Америки, зокрема й нашого головного конкурента у четвірці світових агроекспортерів
Бразилії, через негоду постраждали посіви кукурудзи. Посуха спричинила недорід
пшениці у США, Канаді, РФ. Це зумовлює цінове зростання на світових ринках —
відповідно наші сільгоспвиробники від того виграють. Це ще один фактор наших
потенційних хороших результатів у міжнародній торгівлі. Крім того,
останніми роками малі та середні господарства у технологічному аспекті зробили
величезний крок уперед, розбудувавши інфраструктуру, зерносховища, розробивши
хорошу логістику. Відтак, констатують експерти, із 2018 року середні фермери
почасти вирощують кращі врожаї, ніж агрохолдинги, і за відсутності
форс-мажорних обставин наша держава щороку збиратиме багато зерна. Отож, як
бачимо, виробники аграрної продукції завдяки стабільно високим цінам у плюсі.
Але є другий бік — споживачі, які від таких цін якраз потерпають. Адже, за
даними Держстату, лише хліб та хлібобулочні вироби за останній рік подорожчали
на 16%. Актуальне запитання: чи зможе хороший урожай зменшити ціни на харчі?
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вважає, що
очікувати зниження вартості продовольства не варто. Адже у структурі ціни на ту
ж хлібину частка пшениці займає всього 25%. Решта — витрати на енергоносії,
заробітну плату, транспорт, пальне тощо, і все це щороку дорожчає. Тож великий
валовий збір зерна хоча й стримуватиме темпи зростання цін, однак фактор витрат
на його збір та на виробництво продукції диктуватиме свої умови. Зі збіжжям є
ще такий нюанс: чим більше ми його продамо, тим менше залишиться, тож у майбутньому
воно коштуватиме дорожче. І так по всьому світі, пояснюють експерти. Мовляв,
ціни на глобальних ринках триматимуться на високому рівні щонайменше два роки.
Тому і українським, і світовим споживачам потрібно звикнути, що їжа коштуватиме
досить дорого. Втім, повторимося, ціна на хліб, як і на інші продукти, все ж
зростатиме дещо повільнішими темпами, ніж це було торік. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Зміліли зернові засіки ЧитатиЗАПАСИ
збіжжя на складах Держрезерву зараз на критично низькому рівні й в основному
заповнені ще у 1999-2018 роках, у той час як затверджені гранично допустимі
терміни зберігання — всього два роки. Таку заяву поширила пресслужба Державного
агентства резерву, наголосивши, що ситуація криє потенційну загрозу для нацбезпеки
України. Також у відомстві наголошують — плачевна ситуація із зерном склалася
через відсутність державного фінансування на поповнення запасів матеріальних
цінностей Держрезерву. Зокрема, в держбюджеті на нинішній рік такі видатки
взагалі не були передбачені. Щоб освіжити запаси, потрібно щонайменше 565,7
мільйона гривень.
У «жовтій» зоні карантину ЧитатиВІДУЧОРА,
з 23 вересня, в нас запроваджено «жовту» зону адаптивного кaрaнтину, дію якого
в країні водночас продовжили до 31 грудня. У зв’язку з цим урядовою постановою
встановлено нові обмеження. Однак усе ж дозволено прaцювaти зaклaдaм
господaрювaння тa освіти нaвіть у «червоній» зоні, aле зa певних умов. Зокрема,
обмеження «жовтої» тa «червоної» зон не поширювaтимуться нa ті зaклaди, де
персонaл і відвідувaчі вaкциновaні, мaють негaтивний тест aбо підтвердження про
нещодaвно перенесену хворобу. Водночас міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко
оголосив про запровадження обов’язкової вакцинації проти коронавірусної хвороби
для працівників освіти і чиновників.
Гуманітарна допомога для Донбасу ЧитатиУ ДОНЕЦЬКУ та Луганську області прибули
138 вантажівок із гуманітарною допомогою від Швейцарської агенції з розвитку та
співробітництва. Загальна вага речей і товарів — 2300 тонн. Як уточ-нили в
Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, це
медичне обладнання, зокрема й 30 апаратів штучної вентиляції легень, 1,5 млн
експрес-тестів для діагностування COVID-19 та хімікати, щоб очищати воду й
обладнання. За інформацією відомства, це наймасштабніша гуманітарна допомога
від Швейцарії за останні шість років. Загальна її вартість становить майже 12
млн швейцарських франків.
Розпродаж держмайна ЧитатиОПРИЛЮДНЕНО
перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2021-2023
роках. Серед них ті, що можуть перейти у чиїсь руки після внесення змін до
законодавчих актів. Загалом на торги буде виставлено 737 підприємств, серед
яких «Центренерго», «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», «Турбоатом»,
«Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Одеський припортовий завод», вугільна
компанія «Краснолиманська», «Лисичанськвугілля» та інші. Як повідомило
Міністерство економіки, деякі з цих підприємств вже передані до Фонду держмайна
для приватизації.
На пенсію не проживеш ЧитатиПОПРИ
зростання розмірів пенсій в Україні, ці виплати все одно значно відстають від
галопуючої інфляції у країні. Тож, щоб якось виживати, багатьом співвітчизникам
доводиться працювати навіть після виходу на заслужений відпочинок. За даними
Міністерства соціальної політики, нині трудиться кожний четвертий українець пенсійного
віку. Так, станом на 1 вересня у Пенсійному фонді України перебували на обліку
10 млн 931,7 тис. пенсіонерів, з яких 2 млн 651,2 тис. продовжували працювати.
Великий крок уперед ЧитатиУ ЛЬВІВСЬКІЙ лікарні швидкої допомоги за
один день виконали відразу дві унікальні для України операції з пересадки
органів. Уперше була здійснена трансплантація легень (пацієнт — 56-річний
львів’янин), також уперше нове серце отримала дитина. 13-річний хлопець із
волинського села мав гостру серцеву недугу, йому ставало дедалі гірше, рахунок
ішов на дні. Донором став 54-річний чоловік, у якого ставсь інсульт, його стан
був несумісний із життям. Родина дала згоду на забір органів. Окрім серця і
легенів, була зроблена трансплантація печінки 37-річній львів’янці, нирок —
40-річному жителю Донеччини і 45-річному тернопільцю. «П’ять врятованих життів.
Трансплантацію провели наші кардіохірурги Ігор Гуменний, Роман Домашич та
торакальний хірург Юрій Король з допомогою польських колег. Це ще один
величезний крок уперед. Щирі співчуття та вдячність родині донора», — написав у
соціальній мережі директор лікарні Олег Самчук.
|