• З літопису наших днів

Iсторія як засіб шантажу

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Господарство «Плиски Агро» з власної ініціативи взяло під охорону археологічні пам’ятки, розташовані на землях, які воно обробляє.

Одні намагаються охороняти історичну спадщину, інші використовують її для розправи над невгодними. На четвертому році існування Плисківської громади голова сільської ради Марина Вірко раптом зацікавилась долею курганів, щоправда, не всіх, а тільки суміжних із «нелюбим» їй підприємством ТОВ «Плиски Агро».

_{Вибіркова опіка}

ГОСПОДАРСТВО ще два роки тому самостійно відмежувало 41 курган, а його співвласник Валерій Новицький став учасником руху «Хранителі курганів». ТОВ «Плиски Агро» чи не єдине агропідприємство в Україні, яке оборало ці археологічні пам’ятки, котрі розорювали ще за колгоспів, і відступило від них для ведення господарської діяльності. У Плисках їх аж 41 одиниця! Товариство встановило на курганах національні прапори й узяло їх під охорону.

Варто зауважити, що на території Плисківської громади — колосальна кількість археологічних пам’яток. Вся ця історія з опікою керівництва громади над пам’ятками археології видавалася б реалістичною, якби паралельно з перевірками інші пам’ятки не виставляли на торги і не переводили у фермерські землі. А ті ж самі давні високі насипи в межах села Сиволож безкарно розорює інший землекористувач.

_{Щоб не були такими розумними}

НАША газета розповідала про справжню війну, яку плисківські керманичі, маючи на меті власні інтереси, оголосили сільгосппідприємству «Плиски Агро». Господарство, котрому набридли постійні «наїзди», ухвалило рішення про перереєстрацію в сусідній Борзні. Після перереєстрації з Плисок пішли і три мільйони гривень ПДФО, які підприємство сплачувало за власних працівників.

Сільська головиха Марина Вірко вирішує покарати підприємство. І робить це, використовуючи… кургани. Ті, які Валерій Новицький з однодумцями відновлює! За її заявою на перевірку виїхали спеціалісти з профільного департаменту Чернігівської ОДА. Що цікаво — це сталось у день аукціону на право оренди 34 гектарів археологічного поселення «Рудка-2». Як відомо, в березні сільська рада незаконно, без погодження з департаментом, перевела ці землі у фермерські. Потім була розробка технічної документації і, зрештою, власне аукціон. Як сталося, що працівники департаменту культури Чернігівської ОДА не зайшли до сільської ради і не поцікавилися законністю проведення аукціону, а поїхали на поля шукати порушення, історія мовчить.

_{I сміх і гріх}

ОЧЕВИДЦІ стверджують, що в комісії не було навіть професійного геодезиста, який визначив би межі. В актах огляду зазначено, що межі курганів засіяні. Та найсмішнішим у висновку стало те, що поселення теж обробляється і засіяне соняшником! Фото, які ми зробили наступного дня після приїзду комісії, засвідчують абсолютну протилежність: кургани виокремлені, на поселенні «Рудка-2» не росте жодної сільськогосподарської культури. Таким воно, щоправда, залишалося недовго. Після того як аукціон виграло одне з агропідприємств, землю під археологічною пам’яткою передискували і підготували під подальший обробіток.

Що стосується охоронних меж поблизу курганів, то, за словами Валерія Новицького, товариство елементарно не могло знати, де вони проходять, бо ні департамент археології, ні сільська рада не довели до його відома жодної інформації.

«У 2019 році, коли громаді передали всі землі, вони (згадані владні органи. — Ред.) отримали все, що мало і не мало кадастрових номерів, в тому числі й кургани. Вони повинні були провести інвентаризацію ще два роки тому, — викладає своє бачення аграрій. — Якщо в них були паспорти на кургани, то, згідно із законом, мали б звернутися до нас як до суміжних користувачів, повідомити про охоронну зону, поставити межові знаки і передати їх нам за актом. І от якби ці знаки поставили, а ми порушили межі, це була б підстава звинувачувати нас у чомусь».

Новицький наполягає, що нічого з переліченого не було зроблено. Більше того — підприємство самостійно вирішило відмежувати культурно-археологічну спадщину.

_{Iстинне обличчя нової влади}

«МИ самостійно виділили зони під курганами, як собі уявляли, оскільки реальних меж не знали, — веде далі співвласник ТОВ. — Про наявність паспортів на них в об’єднаній територіальній громаді й словом не обмовились. На деяких місцях взагалі були рівнини. А тепер вони вирішили зробити на цьому погоду, написавши заяву до департаменту археології, а ті склали акти, які взагалі не відповідають дійсності. Дуже приємно, що голова на четвертий рік нарешті почала з’являтись у полі, де якраз і заробляються кошти на її утримання. Можливо, зрозуміє, чому за рік на вітрі прапор розтріпався, а в неї в кабінеті — ні! Проте ми дуже вдячні очільниці села, що вона особисто підтвердила для всіх, хто мав сумніви: кургани були виділені підприємством майже два роки тому і прапори встановили не вчора і не для імітації. А ось чому керівництво громади, маючи на руках археологічні паспорти і припис від обласного департаменту археології про винесення меж, встановлення межових знаків і передачі їх за актом суміжним користувачам, приховувало це і нічого не робило? Хотілось би почути пояснення. Бо мантра «згідно з чинним законодавством» тут якось не вписується. Проте протягнуте насильно через три сесії рішення віддати 34 га археологічної пам’ятки «Рудка-2» в оренду було успішно виконане! Ось істинні обличчя нової влади та її ставлення до культурної спадщини!».

А й справді, особливий цинізм керівництва сільради виявляється в тому, що одночасно з нібито опікою над курганами воно протиснуло на торги поселення «Рудка-2» — пам’ятку археології, яка не оброблялась і охоронялась законом.

Обласний департамент археології з приводу незаконних дій очільників громади щодо поселення «Рудка-2» писав заяву до Ніжинської районної прокуратури. Проте досі не те що нема реакції на цю заяву — саму пам’ятку вже здали в оренду.

Мабуть, подібну долю у Плисках готують і давнім могилам. На публічній кадастровій карті з’явилась свіжа інформація про виготовлення технічної документації на кургани. До речі, тією самою столичною фірмою, що виготовляла її на «Рудку-2». Хоч як це дивно, кургани чомусь дістали цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».