• З приводу

Щедра політична годівниця

Олена КОЩЕНКО.

Наступного року парламентські партії в Україні одержать загалом 885 572 880 гривень фінансування від держави. Це на 21,3% більше, ніж нині. До того ж передбачена сума взагалі рекордна від моменту запровадження державного фінансування партій. Чи не занадто щедра на подібні видатки держава, враховуючи, в якому важкому економічному становищі перебуває Україна, її народ?

У ЖОВТНІ 2015 року парламент остаточно підтримав закон, який передбачає фінансування політичних партій бюджетним коштом із метою, щоб вони менше матеріально залежали від олігархічних кланів і бізнес-груп. Право на нього мають політсили, які здобули щонайменше 5% голосів виборців і пройшли до Верховної Ради. На сьогодні це «Слуга народу», ОПЗЖ, «Європейська солідарність», «Голос» та «Батьківщина».

90% коштів розподіляється між парламентськими партіями пропорційно до їхнього результату на останніх виборах. Тож на те, хто і скільки грошей із бюджету одержує, основний вплив має електорат. Ще 10% ділять партії, які дотримались гендерної квоти (не більше двох третин представників однієї статі у парламенті). Іншими словами, партійних лідерів схиляють до збільшення числа жінок у складі їхніх команд. Право на отримання гендерної надбавки в цьому скликанні ВР одержали «Голос» та «Європейська солідарність».

Отже, 2022-го 440 мільйонів гривень дістанеться партії «Слуга народу», яка має монобільшість у найвищому законодавчому органі й цього року вже отримала з держбюджету понад 346 мільйонів. На другому місці опиниться проросійська політсила ОПЗЖ — 132,8 мільйона гривень (нині їй перепало 104,6 млн), на третьому — «Європейська солідарність»: 125,7 мільйона (поточного року — 99,7 млн), далі йдуть «Голос» — 103,5 мільйона (відповідно 81,5 млн) та «Батьківщина» — 83,3 мільйона гривень (65,5 млн).

Як бачимо, суми виплат істотно збільшаться. За словами експертів, це пов’язано з тим, що формула розрахунку державної дотації партіям прив’язана до розміру мінімальної заробітної плати. Норма закладена у законодавстві і є причиною неконтрольованого і нічим не обґрунтованого зростання обсягів фінансування політичних сил. За останні роки вона й у гривневому, і в доларовому еквіваленті збільшилась у чотири рази. Якщо парламент не внесе змін до закону, то 2023 року розмір державного фінансування сягне 956 мільйонів гривень. А 2024-го мінімалка має зрости до 7665 гривень, відповідно держпідтримка партій перевищить мільярд гривень! Аж надто щедра державна політична годівниця для парламентських політсил.

При цьому закон «Про політичні партії в Україні» не гарантує прозорості у процесі витрачання ними коштів. Вони просто розчиняються у спритних руках владних політичних махінаторів. До того ж чимало партій і надалі утримуються на гроші фінансово-промислових груп, які таким чином впливають на державну політику. Зрозуміло, не в інтересах народу України.

А законодавчої управи на партії майже жодної. Ну хіба що Національне агентство з питань запобігання корупції тимчасово зупинить держфінансування. Так було наприкінці минулого року і на початку нинішнього зі «Слугою народу», «Голосом» та «Батьківщиною», у фінансових документах яких НАЗК виявило «ознаки ряду кримінальних злочинів», серед яких, зокрема, «привласнення, витрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». І що ж у підсумку? На сьогодні держфінансування цих політсил відновлено у повному обсязі. Бо самі ж парламентські партії свого часу про себе подбали. У квітні 2020 року народні депутати ухвалили зміни до закону «Про політичні партії в Україні». Нововведення дозволило їм не подавати фінансових звітів аж до завершення карантину, а він триває досі. До такого в період пандемії «не додумалися» парламентарі Німеччини, Великої Британії, Чехії, Франції та багатьох інших країн, де також має місце державне фінансування партій! Тобто, освоївши загалом уже близько мільярда гривень з бюджету за 2020-й та 2021-й, політсили не звітують, на що витрачають гроші платників податків.

Щоправда, цьогорічного січня «слуги народу» зареєстрували законопроєкт, який поновлює звітування. Але після його розгляду в профільному комітеті про цей документ… «забули».

На жаль, у наших вельми жадібних і злодійкуватих можновладців ментальність така, що європейські закони, ухвалені в рамках нібито боротьби з політичною корупцією, не діють. Вона й надалі квітне у всіх ешелонах української влади, а народу живеться дедалі гірше.