У лісі, лісі темному...

_{«Слуги народу» рвуться законом розблокувати продаж української деревини за кордон}

Василь ПІДДУБНЯК.

ЛІСИ наші, люди добрі, давно вже не темні. І сховатись у них не те що вовкові чи лисові, а й зайчикові ніде. Ніде!

Та й вічно голодні вовки і хитрі лиси давно вже полишили лісові хащі й осіли у хащах владних. А що, хіба не так?..

Навчені ставленню до нашої Вітчизни, до її народу, природних багатств не лише у вітчизняних вишах, а й у престижних і недосяжних для немаєтних різних гарвардах і кембриджах, ці «професОри» здебільшого чинять не за здоровим глуздом, як той казав, а за вумними книжками і вигадливими домаганнями бізнесової Європи.

Та Європа (та, чужа!) наказала діяти. І діють.

Свідчення дії — зареєстрований під номером 4197-д від 10.09.2021 р. довгожданий для Заходу проєкт закону про ринок деревини. Мета цього чергового «доленосного» документа — скасувати в Україні мораторій на експорт лісу-кругляку.

Співайте, Карпати, радій, Полісся!

Названий вище законопроєкт має свого ініціатора. Дмитро Наталуха, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань економічного розвитку. А ще він заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, співголова групи з міжпарламентських зв’язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

А до лісу цей чиновник має безпосередній стосунок, питаєте.

Не знаю, не відаю. Може, деколи, у вільний від законотворчої роботи час, гриби збирає чи зайців ганяє… Те ж саме припускаю і щодо українських урядовців, котрі за узаконення ринку лісів — обома руками. А там хоч вовк трави не їж…

У «Слуги народу», проштовхуючи свій черговий законопроєкт, пояснюють це тим, що, мовляв, мораторій на вивезення за кордон лісу-кругляку порушує чинну угоду про Асоціацію з Євросоюзом.

Пояснення від лукавого!

Його, це «пояснення», наприкінці минулого року спростував на сторінці у Фейсбуці заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка: «Арбітраж з лісу виніс своє рішення щодо заборони експорту лісу. Арбітри визнали, що Україна може і має право обмежувати експорт лісу за певних обставин. Так, чинна заборона експорту 2005 року визнана судом повністю правомірною».

Тарас Качка при цьому зазначив: «Рішення арбітрів дає нам широку свободу вибору заходів виконання рішення. Наріжним елементом його виконання буде створення нормального ринку всередині України».

Чи створений нормальний ринок у нашій державі?

Відповідь на це нериторичне запитання дає одна з програм «Радіо Свобода»: «За минулий рік в Україні офіційно задокументували 4200 випадків незаконних вирубок лісів, обсяг яких склав 54,3 тисячі кубічних метрів. Як повідомили у Державному агентстві лісових ресурсів України у відповідь на запит «Радіо Свобода», сума заподіяної шкоди оцінюється у 444,1 мільйона гривень.

У Держлісагентстві також повідомили, що протягом 2020 року в Україні заготували 15,2 мільйона кубічних метрів ліквідної деревини.

На що і куди пішла ця деревина?

Про це краще запитайте у залізничників: лісівники, а тим паче «чорні лісоруби» й окремі митники, тримають язика за зубами. Швидше про це у тій же сусідній Польщі скажуть, де з української деревини виходять прекрасні польські меблі.

І ось — чергова спроба відкрити на Захід не ворота — широку браму для експорту отих мільйонів кубометрів деревини, бо вона — ліквідна. А наслідки?

Наслідки, вважають незаангажовані «народним прислужництвом» фахівці, все ті ж: на край прірви потраплять традиційні для України галузі — меблева й деревообробна, згорять, як відходи деревообробки, 200 тисяч робочих місць. А це, погодьтеся, їй-право, не менша біда для українського поспільства, ніж облисіння Карпат! Та куди вже далі?

Нині ліси, самосійні й рукотворні, вкривають тільки 15,9% території України за оптимальної лісистості 20%. У Польщі, до речі, цей показник становить 28,8%, в Канаді — 31,06%, Росії — 45,4%, у Бразилії — 56,1%...

Що ж ми за народ такий? «Слуг» у нас із надлишком, а справжніх захисників дедалі менше.

Лідером світового рейтингу країн, які зумовлюють знищення лісового покриву планети, став Китай, повідомляється в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). На другій позиції опинилися країни — члени Євросоюзу. І ми туди ж?..

Поживемо — побачимо. Китай уже обпікся і на молоко дує. Уряд КНР, аби зарадити масштабному лихові, прийняв закон, згідно з яким кожний працездатний громадянин у віці від 11 до 60 років зобов’язаний садити від трьох до п’яти дерев на рік або виконати відповідну роботу в інших лісових службах.

Тамтешні статистики підрахували, що завдяки цьому законові в КНР щороку починаючи з 1982-го висаджувалося один мільярд дерев. І сталося диво: Китай знову зазеленів, як і колись, проте 12 березня щороку в Піднебесній відзначається «Свято посадки лісу».

І ми начебто намагаємося наслідувати цей приклад.

«Висадка нових лісів — це світовий тренд. ЄС збирається висадити 3 млрд дерев до 2030 року. Туреччина за останні роки створила сотні тисяч гектарів нових лісів. Проєкти з відновлення тропічних лісів набувають масовості у Південній Америці, Африці, Південно-Східній Азії, — розмірковував в одному з інтерв’ю голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець. — Створення лісів у правильних місцях є не тільки потужним засобом боротьби зі зміною клімату, а й запобігає деградації ґрунтів, забрудненню та обмілінню рік, опустелюванню, сприяє збереженню біорізноманіття. Крім того, це дає державі цінний відновлюваний природний ресурс — деревину. Україна не відстає від світових трендів. Тому, в рамках програми Президента «Масштабне заліснення України», ми маємо висадити один мільярд нових дерев за три роки і додати один мільйон гектарів лісу за 10 років».

Реально? Швидше — вельми проблематично.

За даними Державного агентства лісових ресурсів, торік в Україні відтворено трохи більше 39 тисяч гектарів лісів. А вирубано, трельовано, переправлено за кордон — скільки? Може, у «слуг народу» про це запитати?

«Ой в лісі, лісі темному…»