• Проблема

Лісовий переділ

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Останнім своїм рішенням Чернігівська обласна рада вкотре підтвердила те, що політичні клани, які становлять більшість у цьому представницькому органі, не поспішають передавати громадам у власність комунальні ліси. І якщо держава свої зобов’язання перед місцевим самоврядуванням виконала, то обласний муніципальний орган знаходить причини для саботажу.

_{Iнвентаризація і комерційний інтерес}

ПІСЛЯ ухваленого Чернігівською облрадою рішення не залишилося жодних сумнівів, що основним завданням коаліційної більшості в цьому органі стала спроба виходу із, здавалося, невідворотного процесу, закладеного облрадою минулого скликання. Нагадаємо, передавання районних дочірніх агролісогосподарських підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради та земельних ділянок лісового фонду у власність територіальних громад області розпочалось згідно з рішенням облради від 2 грудня 2019 року № 4-20/VII «Про процес передачі до комунальної власності міських, селищних та сільських рад об’єднаних територіальних громад Чернігівської області».

Хоча заступник голови облради Дмитро Блауш вважає, що коаліція цей процес завершила. «Що передбачає ухвалене нами рішення? Насамперед — повну інвентаризацію лісового фонду, бо треба розуміти, що саме передавати. Адже зі 180 тисяч гектарів землі оформлено всього 650 гектарів, а решта — ні. Для цього буде надано 30 мільйонів гривень з різних джерел доходу — з обласного бюджету, з власних коштів райагролісгоспів і, за добровільної ініціативи, від громад задля прискорення процесу, — пояснює Д. Блауш. — Після цього останні вводяться у співзасновники комунального закладу «Чернігівоблагроліс». Відтак будуть розподілені частки між тими громадами, на землях яких знаходяться ці ліси».

На сесію обласної ради виносилися й альтернативні проєкти рішень. За словами депутата Івана Якуба, опозиція пропонувала ухвалити документ, суть якого чітка і проста: передати підприємства з лісами громадам і покласти на останніх обов’язки з інвентаризації. Тобто зробити те, що держава зробила із землями. Рішення, ухвалене облрадою натомість, Іван Якуб називає таким, що має на меті комерційний інтерес.

«Це документ не про передачу лісів громадам, а про їх інвентаризацію. І цим усе сказано. Не секрет, що деякі політичні сили мають зиск із наших лісів, у когось тут деревообробні підприємства тощо. Грошей на інвентаризацію, звісно, нема. Питання її фінансування поклали на обласний бюджет, в якому і без того дефіцит. Для чого забирати гроші від освіти та медицини на користь інвентаризації?» — дивується депутат.

_{Пастка для громад}

«У ПРИНЦИПІ ми за інвентаризацію, — каже голова Семенівської територіальної громади Сергій Деденко, — але другим пунктом нам пропонують увійти в засновники облагролісу — існуючої юридичної особи. Нас зроблять співвласниками чернігівського підприємства, розмиють нашу частку, а фактично ми ні на що не будемо впливати. Ми хочемо просто забрати свої ліси».

Для Семенівської громади можливість розпоряджатися комунальними лісами дала б небувалий поштовх у розвитку, адже йдеться про 17 тисяч гектарів здебільш стиглого лісу. Проте такої змоги обласна рада цю громаду позбавила, хоча до того робила вигляд, що чує людей і йде з ними на діалог.

Голова Гончарівської територіальної громади Віталій Рудник рішення Чернігівської обласної ради називає незрозумілим.

«Інвентаризацію можна проводити і п’ять років, і десять, і двадцять. Запланувати все можна, а потім послатись на відсутність коштів і загальмувати, — розмірковує він. — У нас близько трьох тисяч гектарів лісу, це величезний потенціал, а ми не можемо ним розпоряджатись. Обов’язки інвентаризації можна покласти на громади, тільки допомогти їм її провести коштом обласного бюджету. Це було б простіше. Не думаю, що прийняте рішення призведе до позитивних змін».

Чи існував третій шлях для комунальних лісів? Так: їх могли передати у власність держави. Але представник коаліційної більшості Дмитро Блауш не приховує того, що обласна рада зробила все можливе, аби цього не сталося. «Тому що держава все оптимізує, укрупнює, об’єднує…» — пояснив він, чому більшість на це не погоджується.

Якою є частка наповнюваності бюджетів державними лісогосподарськими підприємствами і комунальними, ми якось писали. Обрахунки далеко не на користь останніх, від передачі лісів державі обласний бюджет напевне виграв би.

Наразі ж, як бачимо, ліси фактично залишаються у власності Чернігівської обласної ради, а ухвалене депутатами рішення позбавляє громади шансу впливати на управлінські процеси в лісовій галузі.