Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Дитячі хвороби з дорослими наслідками

Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Вважається, що деякі хвороби (кір, вітрянка, свинка тощо) ліпше перенести у дитинстві. Дехто з батьків навіть свідомо сприяє контактам своїх чад із уже хворими друзями чи родичами, аби вони якомога раніше набули імунітет од певної недуги.

Чи справді небезпечно «проскочити» ці випробування у ніжному віці й здибатись із ними у більш зрілому?

— ПЕРШ ніж відповісти на це запитання, нагадаю, як проявляється та передається, скажімо, кір, — пояснює лікар-інфекціоніст вищої категорії, старший викладач кафедри охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» кандидат медичних наук Юрій Олександрович ЖИГАРЄВ. — Це вірусна хвороба, її можна переплутати з червоничкою (краснуха), якби не різке підвищення температури тіла до 40 градусів і плямисто-папульозне (вузликове) висипання з характерною етапністю. Інкубаційний період триває 9-11 діб. На третій-четвертий день температура спадає, але після появи висипання знову підвищується. Загальна інтоксикація й ураження дихальних шляхів посилюються. Через кілька днів елементи висипу бліднуть, на їхньому місці залишаються буруваті плями, надалі спостерігається висівкоподібне лущення. Характерний кон’юнктивіт, іноді з гнійними виділеннями. У деяких хворих — болі в животі, часті рідкі випорожнення, грубий «гавкаючий» кашель.

Більшість вважає, веде далі фахівець, що на кір повторно захворіти неможливо. Проте повторні захворювання, хоч і вкрай рідко, трапляються. Інфекція від хворої людини до здорової передається тільки повітряно-краплинним шляхом. Особи, що не хворіли на кір і не щеплені проти нього, залишаються високосприйнятливими до недуги протягом усього життя і можуть захворіти у будь-якому віці. Імунітет після перенесеної інфекції кору стійкіший, ніж після щеплень (через 10 років лише у 36 відсотків вакцинованих зберігаються захисні антитіла). Дітям раннього віку імунітет передається з молоком матері.

Дорослі переносять це захворювання тяжче. У них частіше розвиваються ускладнення, які можуть виявитися грізнішими за саме захворювання. До них належать стенозуючий ларинготрахеїт (круп), менінгіт, енцефаліт, енцефаломієліт. Останні два — найнебезпечніші, оскільки перебіг тяжкий, часто з летальним кінцем. Бувають і бактеріальні ускладнення — пневмонії, отити, стоматити, ентероколіти, пієлонефрити. Кір особливо небезпечний для вагітних — зараження часто провокує викидень, у плода можуть розвинутись аномалії.

Хворих на кір зазвичай лікують удома. Госпіталізують лише пацієнтів із тяжким перебігом, ускладненнями та за епідемічними показниками. Під час лихоманки рекомендується постільний режим. Ліжко ставлять узголів’ям до вікна, щоб світло не потрапляло в очі. Хворий має пити багато рідини, фруктові соки, вітаміни. Надійним методом запобігання кору є імунізація живою вакциною. Щеплення забезпечує захисний ефект упродовж 15 років. Живу вакцину не призначають вагітним, хворим на туберкульоз, лейкоз, а також ВІЛ-інфікованим. Перше щеплення роблять у віці близько року, повторне — у шість років.

Інше інфекційне захворювання — вітряна віспа (вітрянка) характеризується лихоманкою і висипом на шкірі та слизових оболонках у вигляді дрібних бульбашок із прозорим умістом. За кілька днів вони вкриваються кіркою, яка згодом відпадає, а на їх місці можуть залишитися рубці. Збудник — вірус групи герпесу. Джерело інфекції — хворий, який стає заразним за день-два до появи симптомів захворювання, а також упродовж періоду висипу (близько п’яти днів). Передача вірусу відбувається переважно повітряно-краплинним шляхом.

Сприйнятливість до вітрянки висока — 95 відсотків. Найчастіше хворіють діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Чим старше людина, тим важчий перебіг хвороби. Вірус уражує внутрішні органи — печінку, селезінку, легені й підшлункову залозу. З’являються лихоманка і головний біль, болить спина, та й висип у дорослих набагато більший, ніж у малечі. Також можуть розвинутись ускладнення — пневмонія, ураження нервової системи, енцефаліт. Імовірні навіть смертельні випадки. Для вагітних вітрянка не менш небезпечна, ніж кір, адже може призвести до викидня, аномалій розвитку плода чи навіть його завмирання.

Нині цю недугу успішно долають із допомогою вакцини, наголошує лікар Жигарєв. Щеплення не є обов’язковим, але включене до відповідного календаря. Якщо хтось із дорослих мав контакт із хворим на вітряну віспу, а сам не хворів (отже, не має імунітету), бажано зробити щеплення від неї впродовж 72 годин — це зменшить ризик ускладнень. Хворих лікують зазвичай удома (висип змащують спиртовим розчином брильянтової зелені — «зеленкою»). При появі гнійників застосовують антибіотики. Госпіталізують лише осіб із тяжкою формою або ускладненнями.

На цьому тлі червоничка не здається страшною. Але якщо діти майже не реагують на інфікування нею, то у дорослих висипань набагато більше. До того ж докучають біль у суглобах та м’язах, мігрень. Інші симптоми — світлобоязнь, кон’юнктивіт, запалення лімфовузлів. У дорослих червоничка може спричинити навіть запалення мозку. В боротьбі з нею найпомічніша вакцинопрофілактика. Якщо жінка у дитинстві не хворіла на червоничку, а планує народити дитину, то їй бажано за три місяці до вагітності зробити щеплення.

Юрій Жигарєв також привернув увагу до інфекційного захворювання паротит, котрий вважається особливо небезпечним для чоловіків. Епідеміологічний паротит (свинка) теж викликають віруси. Симптоми й у дорослих, і в дітей однакові: підвищення температури до 38-39 градусів, болісна припухлість біля вушних залоз, яка поширюється на шию. Зазвичай спершу спухає один бік (найчастіше лівий), потім другий. Через припухлість людина справді стає схожою на свинку з подвійним підборіддям. У будь-якому віці хвороба має тяжкий перебіг. А ось для підлітків і молодих чоловіків вона небезпечна ще й тим, що наслідком її часто стають не тільки орхіт (запалення яєчок) і простатит, а й безпліддя. Крім того, свинка подеколи спричиняє глухоту, менінгоенцефаліт (запалення оболонок мозку), у вагітних — ураження плода.

Як із усім цим боротися? Найліпша перестраховка — щеплення. Жива протипаротитна вакцина гарантує тривалий захист, здебільшого довічний.