• Далеке-близьке

Від Лесі до... «Копання картоплі»

_{Чверть століття тому в Україні з’явилася гривня}

Василь ПІДДУБНЯК.

Сьогодні всі гривні друкуються на Банкнотно-монетному дворі НБУ в Києві.

НА НЕЇ, нову українську валюту, дожидали довго, а вона все не йшла, випробовуючи наше терпіння.

Громадянам оновленої держави до відрази докучив отой макулатурний купонокарбованець, про «державність» якого почали вже (як про вождів революцій) анекдоти складати. Куди вже далі?

І ось — діждалися-таки!

Згідно з президентським указом та статтями 99-ю і 102-ю нашого Основного Закону — Конституції, — протягом двох тижнів (2—16 вересня) 1996 року в нашій країні здійснилася довгождана грошова реформа: по кишенях українців і банківських сейфах почала «бігати» національна валюта України — гривня, а також її сота частка — копійка.

Народ не сказати б, що торжествував, але пов’язував із гривнею не лише стабільність національної економіки, а й відродження, а може, й розквіт молодої порядком «зарубленої» і «закупонованої» держави.

Між іншим, київська гривна (гривня) на теренах держави вже «бігала», і «бігала» вельми довго — упродовж XI — XIII століть. Важила така срібна монета від 160 грамів — в кишеню багато не впхнеш! Але набивати кишені гривнями необхідності не було. Київська гривня розмінювалася на 50 дрібних монет — срібників. Дрібних за номіналом, але аж ніяк не за купівельною спроможністю.

У ті часи, за інформацією істориків, за один срібник можна було купити великий буханець хліба — кілограмів так на 5-10 або ж дорідну курку. Ви можете собі уявити таку купівельну спроможність вітчизняної валюти?..

«А чого ж там! І в нас же були часи, коли всього за 176 гривень можна було купити 100 доларів», — нагадають оптимісти.

«А ти піди зараз купи! — поремствують песимісти, іронічно нагадавши, що на 1 вересня 2021 року офіційний курс гривні становив 26,89 грн за долар.

«Просідання» гривні перед іноземною «зеленню» відбувалося поступово, але із непередбачуваним прискоренням. Хоча ж мислилося і думалося по-іншому, коли після введення в обіг гривні приймалося рішення про прив’язку її обмінного курсу до долара США. Прив’язка, на думку керівництва країни, приймалася з метою «стабільного розвитку економіки».

Попервах (до фінансової кризи 1998 р.) гривня справді була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн за 1 долар. А вже в серпні цього «чорного» для України року «досить сильна» гривня безсило впала — знецінилася майже втричі!

Той давній президентський «гривневий» указ передбачав, що в обігу будуть банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень, а також розмінні монети 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Проте, не проживши і п’яти років, новітня гривня почала «здуватися», і вже в серпні 2001-го в обігу з’явилася більш повнотіла купюра номіналом дві сотні «гривеників» із портретом «співачки досвітніх вогнів» Лесі Українки.

На сьогодні курс «стабільної» української гривні до невідв’язного американського долара «просів» (навіть подумати страшно!) у півтора десятка разів! І це, судячи з тенденції, ще не вечір...

«Щоб не плакать, я сміялась», — писала Леся Українка. Так само — і нащадки великої поетеси.

— Куме, ти чув? Нацбанк України перейшов на плаваючий курс гривні.

— Ну то й що?

— І гривня почала потопати!

Сьогодні кумам уже, напевне, не до народних усмішок. Посмієшся тут, коли ціни на товари і послуги при «помітному» зростанні зарплат і пенсій мало не щодня дають гривні гучного запотиличника. Подорожчало і продовжує дорожчати все — від хліба насущного, молока, риби, капусти до трусів і шкарпеток. А зарплати ж то у нас, українців, що з мозоля твердого живуть, не президентські і не депутатські...

Сумно, дуже сумно читати ось про таке: «Якщо у 1996-му кілограм «Українського» — житньо-пшеничного — хліба коштував близько 50 копійок, то у липні 2021-го — майже 25 гривень, або у 50 разів дорожче.

Як повідомили на запит ВВС News Україна у Державній службі статистики, офіційно середні ціни на харчі в Україні розраховують від 1998 року.

Згідно із цими даними, буханець хліба та літр молока від 1998-го до 2021-го подорожчав у понад 30 разів, кілограм свинини, літр соняшникової олії та кілограм картоплі — у понад 20 разів».

І далі: «Щоб доїхати кудись чи довезти щось, платити у гривнях треба також у рази більше, ніж 25 років тому.

За чверть століття ціни на бензин зросли від близько 60 копійок за літр у 1996 році до понад 30 гривень у липні 2021-го. А ціни на пальне виробники та продавці закладають у вартість буквально кожного товару чи послуги».

Ось так і живемо: від кризи політичної до кризи економічної, від інфляції до інфляції...

Дехто може заперечити: так увесь же світ так живе.

Таки-так: увесь. Тільки ж долар (по-нашому, по-народному, — «капуста») не такий сумний, як наша багатостраждальна, увінчана образами князів і письменників українська гривня. Особливо сумує вона у кишенях переважної більшості пенсіонерів (колишні депутати, прокурори, судді та інший привілейований люд сюди не належать).

Мова тут про середню пенсію. А середня пенсія в Україні у січні ювілейного для гривні року становила лише третину від середньої зарплати. Живи, як хочеш!

З огляду на те, що копійка, яка порівняно довго берегла гривню, себе вберегти не змогла, із 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок припинили бути засобом платежу при розрахунках готівкою. А монета номіналом 25 копійок, хоч і залишається засобом платежу, почала вилучатися з обігу. А там, дивись... Ліпше не дивитися, бо й без цього на рядовій українській душі — полин полином!

А при чому «копання картоплі», винесеної в заголовок?

«Копання картоплі» — таку назву дали пам’ятній срібній монеті номіналом 10 гривень (на фото), випущеній і введеній в обіг у травні 2018-го року Національним банком України.

Монета ця, стверджують її творці і «хрещені батьки», присвячена розкриттю в художньо-образній манері іронічного наїву образів українського архетипу (прообразу). Мовляв, серед багатовікових цінностей українців земля — годувальниця, а картопля — другий хліб. Добування цього хліба упродовж тисячі років єднають чоловіка і жінку. Їх на монеті символізують дві постаті у формі серця.

Поки що «Копання картоплі», як і саму картоплю, з обігу не вилучають. А чоловік і жінка, налягаючи на заступи, у поті чола свого «сердечно» добувають другий хліб, ціна на який, між іншим, теж коливається в такт коливання курсу гривні.

Знову на думці одвічне: не так сталося, як гадалося, не проти зими буде сказано.