Архів
Вівторок,
31 серпня 2021 року

№ 64 (19912)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я

Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • На прийомі у спеціаліста

Панкреатит: симптоми та профілактика

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Кінець літа щедрий на різноманітні фрукти та овочі. Вони не тільки смакують, а й дають організмові необхідні мікроелементи. «Сісти» на фрукти для багатьох означає схуднути, тобто ліпше почуватися. Головне не перестаратися: різке обмеження в харчуванні або вживання занадто калорійної їжі та вітамінів без розбору може негативно позначитися на здоров’ї. Насамперед зреагує підшлункова залоза. Йдеться про небезпечне захворювання — панкреатит, тобто запалення цього органа.

Що спричинює цю недугу? Якими мають бути лікування і профілактика? Про це розмова із завідувачем хірургічного відділення №1 Київської міської клінічної лікарні №15 лікарем-хірургом вищої категорії кандидатом медичних наук В. Г. ЯЦЕНТЮКОМ.

— Віталію Григоровичу, нагадайте, будь ласка, про важливі функції підшлункової залози.

— По-перше, в ній утворюються ферменти (складні білкові речовини, які сприяють прискоренню хімічних процесів): трипсин, ліпаза, амілаза тощо. Від них залежить, наскільки ефективно перетравлюватиметься їжа в тонкому кишечнику. По-друге, у підшлунковій залозі виробляється травний сік, потрібний для засвоєння поживних речовин. Тут також продукується дуже важливий гормон (біологічно активна речовина, що утворюється й виділяється в кров залозами внутрішньої секреції) — інсулін, який регулює обмін вуглеводів. У разі запалення підшлункової залози порушується процес утворення травних ферментів, інсуліну та інших гормонів, поступово руйнується і внутрішня її тканина.

Панкреатит може розвинутись як ускладнення після епідемічного паротиту, вітряної віспи, вірусного гепатиту, сепсису, гнійно-запальних процесів, дизентерії, хронічного тонзиліту, захворювань печінки, шлунка, кишечнику, а також унаслідок алергії. Одна з причин — грубі порушення режиму та якості харчування, зловживання жирними, гострими, смаженими стравами, прянощами, концентрованими бульйонами, алкоголем, споживання недостиглих овочів і фруктів.

Є дві форми панкреатиту: гостра і хронічна. Якщо першу не лікувати або спровокувати її повторення, вона може перейти в другу. Такий панкреатит зумовлюється тими ж чинниками, що й гострий, але небезпечний тим, що згодом часто призводить до порушення утворення інсуліну, а відтак — до розвитку цукрового діабету.

— Які симптоми недуги?

— Починається панкреатит гостро і раптово: з дошкульного болю у верхній половині живота, над пупком, і в лівому підребер’ї. Іноді хворий скаржиться, що біль немов обперізує, «розливається» по всьому животу, відгонить у поперек, ліву половину грудей, ліву руку та ногу. Одночасно можуть з’явитися здуття живота, нудота й блювання. Останнє, трапляється, повторюється, буває болісним, не приносячи полегшення. Випорожнення в основному рідкі, інколи буває їх затримка. Хворий має блідий і змарнілий вигляд, темні кола під очима, стає неспокійним і дратівливим. До всього цього порушується сон. Температура тіла нормальна або помірно підвищена.

— Що ж робити?

— За цих симптомів необхідно негайно викликати лікаря, іноді хворому потрібна госпіталізація. У лікарні зроблять аналізи крові, сечі та інші. Діагноз «панкреатит» підтвердиться, якщо буде виявлено підвищений уміст ферментів підшлункової залози. Уточнити діагноз допоможе ультразвукове обстеження.

— А як допомогти в домашніх умовах?

— Якщо нема змоги лягти в лікарню, передусім треба забезпечити «харчовий спокій»: повне голодування протягом однієї-двох діб. При цьому пити теплу переварену воду, а ліпше — лужну мінеральну негазовану (Лужанська, Миргородська). З третього дня дозволяється поступово вводити щадне харчування: протерті каші (гречана, рисова) на воді або на молоці, наполовину розведеному водою, овочеве (морквяне, гарбузове, рідке картопляне) пюре, сухарики з несолодким чаєм. Із четвертого дня можна потроху додавати вершкове масло, черствий білий хліб, протертий сир, молоко, а з восьмого — м’ясо й рибу нежирних сортів у вигляді парових фрикадельок. На такій розвантажувальній дієті варто побути два тижні. Третього тижня можна ввести в меню фруктові киселі, соки, наполовину розведені водою, печені яблука. Пізніше додати стиглі свіжі фрукти солодких сортів. Через півтора місяця хворому рекомендується перейти на панкреатичну дієту №5. Вона повноцінна за калорійністю, містить підвищену кількість білка, з помірним обмеженням (на 10-20 відсотків) жирів і вуглеводів. Головне призначення цієї дієти — забезпечити фізіологічний спокій хворому органу й дати можливість відновитись. Їсти потрібно невеликими порціями п’ять-шість разів на день. Це сприятиме нормальному ритму роботи травних залоз, допомагатиме підшлунковій залозі працювати в щадному режимі. Збагачення дієти білком забезпечить протизапальну дію, підвищить захисні сили організму, стимулюватиме відбудовні процеси у підшлунковій залозі. Обмеження жирів украй потрібне, оскільки підшлункова в цей період виділяє менше ліпази, яка бере участь у перетравленні жиру. Варто обмежити кількість цукру, меду, солодощів.

Також необхідно вилучити з раціону продукти, що справляють потужну соко- і жовчогінну дію (вони «змушують» підшлункову посилено працювати, а цього треба уникати, аби не допустити загострення), — м’ясні, грибні й міцні овочеві бульйони, свинячий жир, маргарин, кислі й гострі страви, білоголову капусту, бобові, редьку, щавель, цибулю, часник, каву, шоколад, міцний чай, газовані напої.

Дозволяються страви, приготовлені на парі або відварені. Це нежирні сорти м’яса (яловичина, телятина, курятина), риби (тріска, щука, судак), парові яєчні омлети, молоко, знежирений некислий сир, зварені на воді або наполовину з водою і молоком каші (гречана, вівсяна, манна, рисова), відварена вермішель, пюре з овочів із невеликим умістом клітковини (картопляне, кабачкове, гарбузове, з цвітної капусти, буряків), компоти з протертими свіжими або сушеними фруктами, неміцний чай із молоком, відвар шипшини.

Ті, хто перехворів на гострий панкреатит, мають дотримуватися дієти близько року, за хронічного панкреатиту — роками.

— Чи має особливості хронічна форма?

— Перебіг хронічного панкреатиту тривалий і хвилеподібний. Імовірний наслідок будь-якого порушення дієти — больовий напад. При загостренні з’являються різкий біль у верхній половині живота, нудота, блювання, здуття та бурчання в животі, почастішання рідких випорожнень. Кал рясний із різким запахом через наявність неперетравлених часток їжі. У періоди загострення зникає апетит, іноді хворий просто боїться їсти, знаючи, що після цього його муки посиляться. Особливо відчутний біль після святкового застілля, коли людина дозволяє собі вдосталь попоїсти смачної, але шкідливої для неї їжі.

Коли загострення стихає, апетит може з’явитися. Та попри це хворий не повніє, іноді навіть худне (це може вказувати на сформовану недостатність ферментів підшлункової залози). Погіршується зовнішній вигляд, людина знову бліда, повертаються темні кола під очима, волосся тьмяніє, нігті стають ламкими, розвивається авітаміноз.

Яким має бути лікування, визначить гастроентеролог. Він призначить нову дієту, а також підбере, з огляду на особливості захворювання, потрібні медикаменти. У разі порушення перетравлювання й усмоктування їжі пропише курси ферментативних препаратів, які необхідно приймати до або під час їди.

— Чи варто основне лікування доповнювати цілющими травами?

— При гострому панкреатиті в перші дні захворювання можна приготувати такий відвар: 20 грамів м’яти перцевої, 20 грамів звіробою звичайного, стільки ж собачої кропиви та 10 грамів рути запашної. Суміш залити двома склянками гарячої перевареної води й витримати десять хвилин у закритому посуді. Вживати по чверті або пів склянки за пів години до їди.

За хронічного панкреатиту готують настій трави реп’яшка звичайного: 2 столові ложки залити двома склянками окропу, витримати дві години, процідити. Вживати по чверті або пів склянки чотири рази на день перед їдою.

Корисно також долучити лікувальну фізкультуру: ходьбу, ранкову зарядку. Це зміцнює нервову систему, нормалізує, а згодом і пришвидшує обмін речовин, активізує кровообіг в органах черевної порожнини, «масажує» підшлункову залозу, поліпшуючи її функцію.

Після перенесеного захворювання підшлункової залози корисно хоча б раз на рік проходити курси лікування не стільки медикаментами, скільки дотриманням дієти, долучивши трави й продукти, що містять живі молочнокислі бактерії (біфідумбактерин, наріне).

Виконуйте ці рекомендації — і збережете здоров’я, а отже, гарний настрій, внутрішній спокій, життєву активність.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове