НА СВЯТКУВАННІ 30-річчя Незалежності свою повагу та підтримку України виявила світова спільнота. Під час проведення військового параду в Києві на трибуні були присутні глави держав, очільники зовнішньополітичних відомств багатьох країн. Зокрема, до Києва прибули архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський патріарх Варфоломій, президент Європейської ради, президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії, Північної Македонії… Хрещатиком крокували військові підрозділи з Великої Британії, Канади, США, Грузії, Словаччини, Фінляндії, Данії, Латвії, Литви, Естонії. Також у параді брала участь авіація НАТО, зокрема польські винищувачі F-16 та британські «Тайфуни». Одночасно урочисті заходи пройшли і в Одесі, де відбувся військовий парад з участю кораблів України та Альянсу… Між іншим, чимало світових інформаційних агентств при цьому провели аналогію з нещодавнім військовим парадом на 9 Травня у Москві, який ушанував своєю присутністю «аж» один високопредставницький іноземний гість — президент Таджикистану.

ПОПРИ офіційне запрошення ніхто з вищого керівництва Ізраїлю не прибув до нашої столиці на святкові заходи. «Президент Герцог готується до візиту на роковини трагедії Бабиного Яру. Прем’єр Беннет відлітає на більш важливу зустріч із Байденом. Глава МЗС Лапід просто відмовився летіти до Києва. Спікер Кнесету спочатку збирався летіти, але відмовився, коли уряд Ізраїлю з 8 серпня вніс Україну до «помаранчевого списку» з вимогою тижневого карантину після повернення», — йдеться у повідомленні Телеграм-каналу «Шахар-Ізраїль». Нагадаємо: Держава Ізраїль досі не визнала голодомор в Україні геноцидом.

ЮВІЛЕЙНИЙ День Незалежності Україна відсвяткувала з розмахом. За даними порталу громадського контролю державних закупівель Dozorro, нинішнє відзначення стало безпрецедентним за бюджетними витратами — 5,4 млрд грн. Раніше на подібні заходи йшли суми в десятки разів менші: 4 млн грн 2020 року; 10 млн 2019-го; 870 тис. грн 2016-го… Ось деякі цифри. На проєкт зі встановлення найбільшого прапора України в кожній області витратили сукупно 170 млн грн. Ще 4,6 млн грн коштувала сама церемонія урочистого підняття прапорів. Зйомка параду Збройних сил України в Києві та Одесі компанією «Спецекспотрейд» обійшлись у 20 млн гривень, концерт італійського оперного співака Андреа Бочеллі — у 19,5 млн гривень. Вручення відзнак «Національна легенда України» (серед лауреатів — Софія Ротару, яка успішно гастролює в Росії та досі не оприлюднила своєї позиції щодо окупації Криму) коштувало бюджету 6,8 млн гривень. А ДП «Гарант-Сервіс» за майже 140 тис. грн накрило святковий стіл для учасників заходу…

УКРАЇНА одержала на свій рахунок у Міжнародному валютному фонді 2,7 млрд доларів у рамках розподілу 650 млрд дол. між країнами-членами. Це так звані безповоротні — подарункові, так би мовити, кошти, які за певних умов не треба буде повертати. Президент Володимир Зеленський назвав їх «гарним подарунком до 30-річчя незалежності». Щоправда, Україна його хіба що потримає в руках, а потім віддасть усе тому ж МВФ, уже як погашення раніше взятого у цієї ж фінансової інституції ООН кредиту. Як відомо, вже у вересні Україні слід буде заплатити за зовнішніми боргами 3 млрд дол., а до кінця року — 3,9 млрд дол. загалом. Таких грошей у держскарбниці просто нема. А тепер з’явилися. Така ось «подарункова арифметика» від МВФ.

ФІНАНСУВАННЯ субсидій у жовтні та листопаді вимагає коректив у держбюджеті на цей рік. Таку заяву зробив міністр фінансів Сергій Марченко. І всім добре зрозуміло, про що йдеться: гроші на допомогу певним категоріям населення для оплати компослуг закінчуються. У держбюджеті-2021 на виплату пільг і житлових субсидій передбачена сума 35,2 млрд грн, з якої станом на 24 серпня фактично спрямовано пільговикам 32 млрд грн, або 90% від річного плану. Тож якщо негайно не зробити цього «коригування», пообсмикавши інші статті соціальних видатків, то уразливі верстви населення залишаться без державної допомоги на оплату послуг ЖКГ.

ПІД ЗАВІСУ минулої парламентської сесії депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт «Про державний екологічний контроль». Він, як заявлено, покликаний оновити вітчизняне законодавство у царині екології та запровадити європейські підходи держнагляду за станом довкілля. Днями, напередодні нової сесії Верховної Ради, Українська асоціація бізнесу і торгівлі звернулася до парламентського комітету з питань екополітики і природокористування із проханням відхилити проєкт документа через суттєві недоліки та розробити інший. Провокативними вважають норми, якими пропонується таке: дозволити проведення екологічного контролю без участі керівника суб’єкта господарювання; запровадити нову форму — рейдові перевірки, зокрема й нічні, які не визначені жодним нормативно-правовим актом; зупиняти виробництво чи реалізацію продукції, виконання робіт; встановити надвисокі штрафи за недопуск на підприємство — 1,5 млн грн (водночас за порушення норм природоохоронного законодавства санкція лише 140-280 тис. грн). В асоціації наголошують: екологічний контроль не повинен створювати підстави для корупційних зловживань, а нова екологічна інспекція не має стати органом тиску на підприємців.