• Актуально

Велике святкування

Віталій ТАРАНЕНКО.

glavcom.ua

— А до наступного свята ми ще вакуумний потяг «гіперлуп» до райцентру прокладемо. Мал. А. Василенка.

В останній день травня Кабінет Міністрів затвердив план заходів із підготовки та відзначення 30-ї річниці Незалежності України. У ньому чільне місце посіли різноманітні масові святкові зібрання, включно з військовим парадом у Києві, та підняття найбільших синьо-жовтих прапорів в обласних центрах (про це «СВ» розповідали у номері за 20 липня. — Ред.). Є в урядовому плані і кілька загальнодержавних проєктів, частина з яких роками залишається незавершеною.

_{Парламент у поміч}

КОШТОРИС «Великого святкування» оприлюднило Міністерство фінансів. Мова про 5,4 млрд грн, з яких 100 млн — витрати на самі урочистості з нагоди Дня Незалежності. Для вчасного використання запланованих мільярдів центральна влада долучила парламент. Річ у тому, що всі бюджетні кошти, а тим паче видатки на інфраструктурні об’єкти, обов’язково повинні пройти через систему електронних закупівель ProZorro. Якщо йти цим шляхом, то стандартна тендерна процедура вартістю кількадесят або й сотні мільйонів гривень триває не менше двох місяців. Аби уникнути непотрібної тяганини, нардепи від «Слуги народу» і представник депгрупи «Довіра» зареєстрували законопроєкт про внесення змін до закону про публічні закупівлі, який у авральному режимі був ухвалений. Відтепер замовник в обхід ProZorro шукатиме «перевірених» підрядників, з якими напряму укладатиме договори.

«Вигадали класну історію: святкування Дня Незалежності. Будівництво аеропорту буде теж святкуванням. Головне не побудувати, а укласти контракт. А потім можна кілька років будувати. Ситуація сумна. Міністерство інфраструктури, крім того, як розпиляти кошти на «Велике будівництво», швидше, більше ні про що не думає», — відреагував на законодавчі зміни колишній перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України у 2015-2019 роках та ідеолог системи ProZorro Максим Нефьодов.

Розповімо про деякі проєкти, які влада «запхала» у святкові заходи, щоб уявити, наскільки виправданим є цей «бенкет».

_{Біль Охматдиту}

ІСТОРІЯ добудови столичної лікарні «Охматдит», що спеціалізується на лікуванні дитячої патології, тягнеться останні 20 років. Зокрема, наприкінці року мав бути відкритий інноваційний корпус. Для цього в державному бюджеті передбачено 1,2 млрд грн. Більшість договорів із постачальниками або укладені, або завершені тендерні процедури. Тривають ще торги на унікальне обладнання загальною вартістю понад 300 млн грн. Вони затягуються, бо постачальники скаржаться один на одного в Антимонопольний комітет, який має розглядати кожну скаргу. І це нормальний робочий процес.

Але на «допомогу» прийшов Кабмін, який 14 липня видав розпорядження про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів із відзначення 30-ї річниці Незалежності України. Є там пункт і про придбання медобладнання для лікарні «Охматдит». Відтепер функції замовника покладені на державне підприємство «Укрмедпроєктбуд», яке не зобов’язане публічно і прозоро проводити вибір підрядника та переговори із ним.

«Навіщо ця гонитва з відкриттям нового корпусу лікарні конче до 24 серпня? — висловлює занепокоєння голова Опікунської ради лікарні «Охматдит» Оксана Корчинська. — Ми просили: добудуйте, купіть сучасне обладнання, дайте час спеціалістам його запустити та випробувати, а потім лікарям та медсестрам навчитися на ньому працювати. А вже потім відкривайте. Але в Офісі президента це нікого не цікавить. Усі ці люди є виконавцями ганебної афери, яка не варта життя хворих дітей. Їх цікавить декорація. Зеленський повинен щось відкрити 24 серпня, а чи буде воно потім працювати і чи буде воно рятувати життя дітей — байдуже».

_{Мільярд на аеропорти}

ІЗ БУДІВНИЦТВОМ шести аеропортів, термін виконання щодо яких Кабмін визначив з 17 до 24 серпня 2021 року, теж незрозуміла історія. Так, у відповіді на інформаційний запит «Главкому» Міністерство фінансів повідомило, що цьогоріч держава передбачила фінансування лише чотирьох аеропортів: 1,4 млрд грн — на проєктування і будівництво аеродрому міжнародного аеропорту Дніпра, 604,27 млн грн — для аеропорту Вінниці, 320 млн грн — аеропорту Херсона і 75,73 млн грн — аеропорту Рівного. Із перерахованих летовищ суттєве фінансове пожвавлення спостерігається лише довкола аеропорту Дніпра. Міністр інфраструктури в урядах Гончарука — Шмигаля Владислав Криклій сумнівається у можливості до Дня Незалежності добудувати всі аеропорти, які згадуються у «святковому» розпорядженні Кабміну.

 «Проєкт міжнародного аеропорту Дніпро — це два роки як мінімум, у Вінниці до кінця 2021-го можна частину зробити», — наголосив він в одному з інтерв’ю ЗМІ.

_{Омріяна євроколія}

У ЗАХОДАХ до Дня Незалежності також заплановано реалізацію амбітного проєкту «Євроколія Київ — Львів — Скнилів». Ще до розпалу коронавірусної епідемії, восени 2019 року, тодішній директор Укрзалізниці Євген Кравцов жив грандіозними мріями: обіцяв за 2020-й побудувати євроколію від станції Скнилів (на околиці Львова) до державного кордону для приймання поїздів із країн Європи. Суть у тому, що потягам із Європи не доведеться «перевзуватися» на кордоні, аби доїхати до Львова ширшими коліями. «Про це говорять останні років 10. Але ми зробимо це за рік. Тобто через рік українці зможуть отримати пряме швидкісне сполучення зі Львова до Кракова, Праги, Відня», — казав Кравцов. Не судилося. Але наприкінці лютого 2021-го знову залунали заяви уряду про початок робіт над проєктом реалізації в Україні залізничної мережі європейського формату.

Колишній керівник управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації Роман Матис є одним із тих, хто публічно розкритикував цю ідею. За його словами, вона має нереалістичний вигляд. Р. Матис навів приклад втілення іншого проєкту, який «пробуксовує». Львівська ОДА більш як рік не може викупити кількадесят земельних ділянок для добудови окружної дороги. Тому з існуючими темпами не відомо, скільки десятиліть знадобиться владі для врегулювання земельних питань, пов’язаних із будівництвом залізничного полотна протяжністю понад 700 км.

«Існує давній проєкт реконструкції іншої колії: Рава-Руська — Брюховичі. Ціна питання — орієнтовно 50 млн євро. Легкість реалізації в тому, що прокладання євроколії відбувається шляхом реконструкції існуючої, що в мільйон разів спрощує дозвільні процедури і не зачіпає земельних питань. Але ж це занадто просто і дешево! Тому великому святкуванню і колії Київ — Львів — Скнилів бути…» — підсумовував Матис.