Архів
Вівторок,
3 серпня 2021 року

№ 57 (19905)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Серпень
  Версія для друку          На головну

Газова індульгенція. За чий рахунок?

Олена КОЩЕНКО.

Парламент ухвалив закон про реструктуризацію 100 мільярдів гривень боргів на ринку газу. І хоча йдеться про реструктуризацію, а не про списання заборгованості, все ж без грошей платників податків обійтися не вдасться. В результаті обнулять борги газзбутів, облгазів і теплокомуненерго. А використане блакитне паливо оплатять із державного бюджету. Тобто фактично своїми податками за це заплатять усі українці.

За що проголосувала монобільшість

ЦЕ ВИПЛИВАЄ із законопроєкту №3508-д «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», уже остаточно схваленого парламентом.

Документ передбачає механізм реструктуризації боргів за газ, що виникли на рахунках теплокомуненерго, газзбутів та облгазів. Відповідно до новоухваленого закону, регулювати заборгованість будуть з допомогою: взаєморозрахунків із залученням коштів держбюджету; списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, за умови погашення тіла боргу; зупинки судових проваджень та заходів із примусового стягнення заборгованості, зокрема за договорами з «Нафтогазом» та операторами газорозподільних мереж (облгазами); врегулювання коштом держбюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплоенергію, опалення, постачання гарячої води тощо…

На ухвалу нового закону вже відреагувало Міністерство розвитку громад та територій, назвавши його життєво важливим у контексті підготовки до майбутнього опалювального сезону. «Без урегулювання заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» місцеві теплокомуненерго не зможуть стати повноцінними учасниками ринку природного газу та виконувати умови ринкових договорів», — наголосила заступниця голови міністерства Наталія Хоцянівська.

Масштаб проблеми

СИТУАЦІЯ на ринку газу справді патова. Підприємства теплокомуненерго, оператори газорозподільних мереж (так звані обл- і міськгази) і газзбути мають борги за газ перед НАК «Нафтогаз України», і водночас цим компаніям заборгувало населення. Станом на 1 лютого 2021 року побутові споживачі мали борги за теплову енергію перед компаніями ТКЕ на рівні 26,6 мільярда гривень. При цьому до боргів комунальних підприємств перед НАК відносяться також пені і штрафи, що тільки погіршує ситуацію.

До речі, 2016 року в Україні вже було проведено обнулення боргів. Однак з’являлися нові, а механізм реструктуризації на нас уже не діяв. Власне, з допомогою нового закону передбачається ці питання вирішити. Зокрема, розрахункова дата врегулювання заборгованості переноситься з 1 липня 2016-го (як було визначено попереднім законом) на 1 червня 2021 року. Тепер комунальні підприємства отримають можливість протягом п’яти років реструктурувати газові борги, що накопичилися, а провадження з примусового стягнення з них заборгованості будуть припинені.

А хто перевірить?

ТАК ЩО державні та комунальні теплокомуненерго, водоканали, а також приватні газзбути та облгази нині отримали таку собі газову індульгенцію, ще й на досить чималу для вкрай збіднілого держбюджету суму. А треба сказати, що велика частина цих боргів накопичилася в компаніях, які належать олігарху Дмитру Фірташу. У сукупності борги тільки контрольованої ним цілої мережі облгазів та газзбутів перед НАК «Нафтогаз» і «Укртрансенерго» становлять 62 мільярди гривень. Тож відомо, на чий млин наразі законодавчо ллється вода. Він найперший вигодонабувач від цього закону.

А втім, справа навіть не в скандальному олігарху, який ось таким одним законодавчим махом та ще й за рахунок усенародної скарбниці зможе вирішити свої, якщо можна так сказати, фінансові проблеми. Багатьох представників експертного співтовариства більше турбує зміст новоухваленого закону. У ньому вони вбачають чимало шпарин для безкарного розбазарювання бюджетних грошей. Хоча б тому, що перед списанням боргів необхідно провести їхній належний державний аудит і розібратися, за що конкретно хочуть заплатити податками українців. Хтось, питається, перед ухваленням закону його проводив? Коли і яким чином вони виникли, адже природа наявних боргів за спожитий природний газ досить різна. Виходить, законодавці повірили «білим і пухнастим» облгазам і облгаззбутам на слово?

Водночас закон пропонує компенсувати коштом платників податків приватним компаніям і левову частку штучно створених ними боргів. Зокрема, у повному обсязі компенсація передбачена газопостачальним та газорозподільним підприємствам за «втрати», пов’язані (увага: процитуємо) «із незастосуванням температурних коефіцієнтів для споживачів у період з 2015-го по 2018 рік», а також за виставлення рахунків за «заниженими нормативами споживачам без лічильників». Експерти зазначають, що норма Кодексу ГТС, на підставі якої облгази почали виставляти температурні коефіцієнти з жовтня 2018 року, почала діяти лише в березні 2017-го, а компенсацію з бюджету облгази хочуть отримати аж із 2015 року! Тобто щоб ці незаконно нараховані об’єми, фактично узяті зі стелі, оплатили з держбюджету всі платники податків. Чи не завеликі у них апетити? Можна тільки уявити, які цифри вони під шумок можуть «понамальовувати».

А тим часом справу температурних коефіцієнтів у касаційному порядку наразі переглядає Велика палата Верховного Суду. Так що законодавча гілка (Верховна Рада) фактично здійснила спробу підмінити судову гілку влади, «узаконивши» ці борги та компенсувавши їх із кишені платників податків.

Годі вже казати про те, звідки доведеться взяти стільки «зайвих» мільярдів гривень? Документ відсилає нас до видатків спеціального фонду державного бюджету і більше ніяких варіантів не дає. Тим часом на дотичні до проблем ТКЕ соціальні аспекти енергетики — енергоефективність або субсидії — 2021 року і значно менші за 100 мільярдів суми поки що не вдається віднайти.

Мери українських міст побоюються, що на виплати боргів підуть кошти місцевих бюджетів. Із критикою закону вже виступив мер Маріуполя Вадим Бойченко. Експерти цілком поділяють побоювання представників місцевих органів влади і вважають можливим такий розвиток сценарію.

Нечесна «виручалівка»

ТАК ЩО недарма стверджують, що списання більшої частини боргів — це нечесна «виручалівка» для компаній, які постачають газ. Зараз же газопостачальних компаній уже понад пів сотні, і досі немає чіткого механізму регулювання, хто скільки взяв і не зрозуміло, хто його використав. Чи не тому нагорі і надумали: мовляв, а давайте зараз ми все обнулимо і тільки потім почнемо рахувати вже конкретно, хто скільки взяв і хто скільки продав, кому скільки люди заплатили та хто за що розрахувався.

Є ще одна небезпека, пов’язана з цим законом. Експерти вважають імовірним, що причиною виникнення багатьох боргів є ще й упевненість приватних гравців ринку в тому, що їх їм колись та спишуть. А це може призвести до того, що нинішнє рішення про реструктуризацію буде сприйнято деякими, як запрошення до того, щоб і надалі не платити за рахунками. Наприклад, тому ж «Нафтогазу України». Це державна компанія, яка 95% прибутку сплачує державі. Якщо списати борги — бюджет не отримає мільярди гривень. І найгірше те, що нові мільярдні борги за газ можуть знову накопичитися вже за кілька років. Відповідно, буде організовано нову реструктуризацію. Своєю чергою це потребуватиме додаткових коштів бюджетів усіх рівнів, тобто знову «атракціон небаченої щедрості» доведеться  оплатити українським платникам податків.

Принаймні, на думку багатьох експертів, ситуація з ухваленням законопроєкту №3508-д має саме такий вигляд. Тож напрошується питання: «Де ж тут узагалі справедливість?». Тоді як людям із боргом усього 500-1000 гривень приходять повістки у суд, нараховуються різні пені та «інфляційні», олігархам хочуть «пробачити» заборгованість у десятки мільярдів гривень. І водночас облгази, яким держава ці борги фактично списує, готують споживачам новий ціновий удар під дих — іще третю платіжку за газ, уже за обслуговування мережі у самому житловому будинку. А тим співвітчизникам, які не обладнали свої газові плити лічильниками блакитного палива (а таких у державі 2,15 мільйона родин), ті ж самі компанії невдовзі обіцяють збільшити плату за газ одразу втричі… Ось чому українці не зрадіють «відпущенню» газових боргів на 100 млрд. Бо це буде «бенкет» за їхній же власний рахунок.

Замість післямови

ОТАКІ ризики несе реструктуризація боргів за газ. При цьому, якщо заборгованість підприємств ТКЕ утворилася з об’єктивних причин, передовсім через стримування зростання тарифів на опалення на тлі збільшення цін на газ, то облгази та газзбути,  попри вимоги законодавства, створили проблему, що називається, власними руками. Так що пропозиції законотворців про реструктуризацію і списання боргів явно в інтересах приватних облгазів та газзбутів. А це — чергові збитки для бюджету. Адже регіональні газзбути заборгували не лише «Нафтогазу», якому винні близько 23,7 млрд грн. Борг облгазів перед Оператором газотранспортної системи за негативні небаланси становить понад 1 млрд грн, а «Укртрансгазом» — майже 35 млрд грн. Ці борги цілком реальні. Але їх також намагаються «пробачити», фактично переклавши на кишені платників податків.

Втім, для того щоб ухвалений парламентом скандальний закон набув чинності, його ще має підписати Президент України. Може, здоровий глузд візьме гору і він поверне закон для доопрацювання, аби в ньому з’явилася норма про обов’язковий державний аудит і про захист споживачів од терору та незаконних нарахувань газових та теплоенергетичних компаній.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Готуються до зими
Читати
Зберігатимемо у себе
Читати
Активізувався тиск на підприємців
Читати
«Запасного аеродрому» не буде
Читати
Хоч і погано, але ж нарівні з Європою
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове