Серпень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.
Малюнок Валентини ПРОТОПОП.

Захистити праліси

Микола ЮРЧИШИН.

ЗАХИСТ пралісів запрацював нарешті на Поліссі. Це стало можливим завдяки Закону про охорону цих унікальних насаджень. Його ухвалено ще 2017-го, але лише минулої осені екологи змогли добитися внесення норм закону у Санітарні правила у лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів.

Закон було ініційовано громадськими організаціями, зокрема Київським еколого-культурним центром та Українським товариством охорони птахів. Підтримку цій роботі надали проєкт «Збереження карпатських пралісів» та Франкфуртське зоологічне товариство. Також до роботи над законопроєктом долучався ВВФ-Україна.

Закон чітко визначає, що «наявність пралісів, квазіпралісів чи природних лісів є підставою для оголошення відповідних територій і об’єктів природно-заповідного фонду України пралісовими пам’ятками природи». Його положення деталізовані у постанові КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

— Урядовою постановою №1224 внесено зміни в Санітарні правила в лісах України, Правила поліпшення якісного складу лісів і в Порядок спеціального використання лісових ресурсів, — поділився з кореспондентом «СВ» директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Вони погоджують ці правила із законами про захист віковічних дерев. Охорона пралісів через надання їм статусу пам’яток природи або інших заповідних категорій є обов’язковою. Там заборонені абсолютно всі види вирубувань.

Співрозмовник наголосив, що правомірність вимоги про створення пам’яток природи на ділянках, де ростуть праліси, квазіпраліси та природні ліси (за критеріями наближені до пралісів), підтверджена рішенням Верховного Суду України, яке судді ухвалили 30 березня 2021 року. Судові процеси тривали чотири роки. Громадськість перемогла.

Зусилля не були марні. Волинська обласна рада вже створила три пралісові пам’ятки природи. Тобто узято під охорону ліси, де ніколи не провадились вирубування або інші втручання людини.

— Це сосняки з домішкою берези та вільхи, які ростуть на болотах, — пояснив експерт Українського товариства охорони птахів Василь Мочан. — Здається, що дерева утопають у зеленому килимі — такий вигляд мають зарості моху сфагнум. Виживати деревам за таких умов важко, тому сосни віком 150-170 років мають діаметр стовбура до 20 сантиметрів, їх можна обхопити пальцями рук однієї людини. Тоді як сосни такого ж віку, що ростуть у комфортних умовах, доводиться обіймати двом-трьом людям на усю довжину рук. Навіть досвідчені місцеві лісівники не могли відразу правильно визначити вік цих дерев, коли ми разом обстежували ділянки. У робочих розмовах їх називають пралісами, але точне наукове визначення — «природні ліси з ознаками пралісів».

Одна зі створених за поданням цього проєкту пам’яток природи — «Охничівські природні ліси» — розташована в Маневицькому районі Волинської області, в околицях села Карасин. Її площа відносно невелика — трохи менше 30 гектарів. Пам’ятки «Загорілівські природні ліси» (47,7 га) та «Кременицькі природні ліси» (13,6 га) теж розташовані неподалік.

— Збереження цих унікальних ділянок порадує як романтиків, так і прагматиків, — зазначила координатор проєкту «Полісся — дика природа без кордонів» кандидат біологічних наук Ольга Яремченко. — Перших — бо саме у таких лісах мешкали герої «Лісової пісні» Лесі Українки. Других — бо це унікальні природні лабораторії, свого роду еталони, які дають змогу порівнювати хід природних процесів у експлуатаційних лісах і у таких, що збереглися недоторканими. Так само, як і наявність тутешніх боліт вберегла ці гектари від розорення людиною, тепер створення пам’яток природи оберігатиме болота. І це дуже добре, адже значення боліт як стражів водності Полісся, які живлять річки басейну Прип’яті, росте з року в рік, зокрема, через катастрофічні зміни клімату. Не забуваймо, що ця ріка — один із основних притоків Дніпра. Зміліє Прип’ять — зміліє Дніпро, і нічим буде поливати сільгоспкультури на півдні, Україна втратить свій експортний потенціал, який на третину складається саме із сільгосппродукції.

За словами Ольги Яремченко, праліси, квазіпраліси та природні ліси з ознаками пралісів — це унікальні залишки природних корінних лісів, які ще не встигли вирубати. Україна — одна з небагатьох країн, де праліси ще залишилися і розташовані на території Карпат та Полісся. Вони сформували каркас екологічної безпеки. У Карпатах таких лісів більше, до 80 тисяч гектарів, але на Поліссі також є цінні ділянки. І ми їх теж маємо зберегти. Виконання Закону про праліси та відповідних підзаконних актів має бути неухильне.

Експерти проєкту «Полісся — дика природа без кордонів» обстежили також схожі лісові ділянки у Рівненській та Житомирській областях. На розгляд департаментів облдержадміністрацій цих областей передано відповідно п’ять і три клопотання про створення таких пам’яток природи і наукові обґрунтування. Остаточне рішення — за обласними радами. Саме вони, відповідно до закону «Про природно-заповідний фонд», мають надати цим територіям охоронний статус.