Наша пошта

Дрімуча тяганина

Микола ЮРЧИШИН.

ЦЯ історія, як то кажуть, уже обросла мохом. Ще в червні 2011 року до Криворізького районного суду Дніпропетровщини із позовною заявою звернувся житель села Надеждівка Михайло Андрійович Хоменко. У ній він просив визнати його право на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої згідно зі статтею 6-ю Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб і зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Криворізькому районі нарахувати її та виплатити.

Через місяць відбувся суд, який своїм рішенням задовольнив позовні вимоги М. А. Хоменка, визнавши бездіяльність районного відділення ПФУ щодо неправильного нарахування та виплати позивачеві щомісячної соціальної допомоги до пенсії. І зобов’язав цю установу здійснити перерахунок та виплатити М. Хоменку підвищення до пенсії з 22.12.2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

В управлінні Пенсійного фонду стали дибки і подали з приводу цього апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення районної Феміди. Однак суд вищої інстанції залишив скаргу Пенсійного фонду з Кривого Рогу без задоволення.

Ось тут і почалося. На виконання ухвали суду було все-таки проведено відповідний перерахунок за період з 22.12.2010-го по 22.07.2011 року та нараховано доплату в розмірі одна тисяча 55 гривень 19 копійок.

І на цьому все скінчилося. Жодної доплати до пенсії як дитина війни М. Хоменко більше не одержував. Не допомогли скарги в різні високі інстанції. Щоправда, начальник відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Т. Бревнова порадила чоловікові з приводу нової заборгованості звернутися до органів державної виконавчої служби. Про все це та інші походеньки до чиновників М. Хоменко написав у листі до «Сільських вістей» у червні 2020 року. Редакція направила цього листа на реагування до Секретаріату Кабінету Міністрів України. Невдовзі М. Хоменко одержав відповідь від головного спеціаліста Секретаріату Кабміну Надії Прокопович, що його скаргу надіслано для розгляду в Міністерство юстиції України.

Довгоочікувана відповідь начальника відділу примусового виконання рішень Мін’юсту Світлани Гуленко аж ніяк не порадувала М. А. Хоменка. Вона повідомила, що, згідно з даними автоматизованої Системи виконавчих проваджень та Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2011 року, де боржником є Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі, а стягувачем Хоменко М. А., на виконанні не перебувало і не перебуває.

От і думає тепер М. Хоменко: хто, врешті-решт, розв’яже гордіїв вузол цієї дрімучої тяганини? За що отримують зарплату держслужбовці? За те, що відфутболюють людину із її проблемою один до одного і пишуть «великорозумні» відписки?