Архів
Вівторок,
27 липня 2021 року

№ 55 (19903)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Продовження теми

Не майданчик для бізнесу, а територія пам’яті

Підготувала
Руслана ЗІНЧЕНКО.

Днями посилився градус суспільної напруженості довкола приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ). Нагадаємо, що його головними спонсорами є російські олігархи єврейського походження Михайло Фрідман, Герман Хан. Після представлення концепції меморіалу більшість українських істориків, представників громадськості та релігійних організацій назвали його таким, що нав’язує світові спотворену антиукраїнську версію трагічних подій Другої світової війни.

ПРИВОДОМ для нової хвилі обурення стало опитування, проведене фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Згідно із ним 39% респондентів вважають, що фінансувати створення меморіалу та музею у Бабиному Яру має держава разом із приватними меценатами з різних країн, 22% — що кошти мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% схиляються до думки, що це має робити держава спільно з меценатами, які є громадянами України. Фінансування виключно коштами останніх підтримують лише 6% опитаних, громадян інших країн — 4%.

На думку абсолютної більшості опитаних, форму та зміст заходів із вшанування пам’яті жертв злочинів нацистського режиму на території України мають визначати органи державної влади: Український інститут національної пам’яті (48%), Верховна Рада України (39%), Президент України (34,5%).

Коментуючи ці дані, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань наголосив, що залишається незрозумілим, чому Президент України продовжує уникати навіть обговорення державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру, розробленого фахівцями Інституту історії Національної академії наук України та представленого у лютому 2019 року, але повністю підтримує приватний. «Зеленського не цікавить ні думка громадян України, ні проєкт українських істориків», — констатує Олексій Гарань.

Тим часом, виступаючи нещодавно на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Гуманітарна політика», Глава Української держави вкотре задекларував підтримку «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Художній керівник останнього — російський режисер Ілля Хржановський — через відеозв’язок не скупився на подяки: «Все, що робиться нашим центром, було б неможливим без безпрецедентної підтримки Президента і української влади. Щоденно нам допомагає, активно підтримує міністр культури пан Ткаченко. Йому також за це окрема подяка».

Така щоденна опіка українського міністра приватного проєкту, м’яко кажучи, дивує. Особливо на тлі проблем, про які говорить голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Зокрема, він називає нинішню діяльність «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» «хаотичною меморіалізацією».

«Реалізовуються час від часу різні проєкти приватних спонсорів, на відкриття яких запрошуються представники органів влади, — сказав А. Дробович в інтерв’ю Радіо Свобода. — Немає концептуального бачення, натомість є інсталяції, підвісні мости, «місця для роздумів»… Вони мають високий рівень несприйняття у суспільстві. Бабин Яр — дуже складне місце пам’яті, де переплітаються етнорелігійний контекст з історичним та політичним. Тому не можна, щоб приватна ініціатива заявляла про свої бажання, а держава «беззастережно і безумовно», як каже Хржановський, їх виконувала». Крім того, за словами голови УІНП, «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» претендує на набагато більшу територію, ніж ті 7 гектарів, які йому свого часу передав Фонд пам’яті «Бабин Яр», очолюваний проросійським політиком Вадимом Рабіновичем. Команда Хржановського, каже Антон Дробович, хоче забрати територію та об’єкти нерухомості, які нині належать державному Історико-меморіальному заповіднику. «Це має такий вигляд, — пояснює історик, — мовляв, ми даємо гроші, а українська влада дозвіл робити все, що ми задумали, на землях державного заповідника. Але це не територія для бізнесу, це — меморіальна місцина». На думку Антона Дробовича, українська держава не має діяти під їхню диктовку. Він переконаний, що ситуацію ще можна виправити і повернути меморіалізацію Бабиного Яру під контроль держави, українських істориків та громадськості.

До речі, представник Світового конгресу українців Сергій Касянчук заявив, що українська діаспора готова надати організаційну та фінансову допомогу у створенні в Україні трьох музеїв — Голодомору, Революції гідності та в Бабиному Яру — за умови, що керуватиме їх розбудовою та наповненням Українська держава. Що до останнього, то мова саме про проєкт українських науковців — Національний історико-культурний заповідник «Бабин Яр». «Це принципово», — наголосив С. Касянчук.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Почервоніємо
Читати
Хімічно небезпечна столиця
Читати
Неофіційно — кожен п’ятий
Читати
Надра в приватну розробку
Читати
Камер на автошляхах побільшало
Читати
Попри загальну картину
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове