Архів
П’ятниця,
23 липня 2021 року

№ 54 (19902)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну

Іноків Руських першоначальник

Антоніна КІЗЛОВА.

23 (10 за ст. ст.) липня — день святого преподобного Антонія Печерського (близько 983 р. — 1073 р.), засновника Києво-Печерського монастиря, першого на Русі, де ченці за статутом не мали особистої власності, а молилися, трудились і трапезували спільно.

Перше, язичницьке, ім’я цього вихідця з Любеча (Чернігівщина) не відоме. Під час загального хрещення Русі за правління Володимира Великого хлопчика назвали Антипою. Нову віру він сприйняв усім серцем і, зростаючи, все глибше вивчав її основи. Зрештою помандрував до святих місць Палестини, а потім — на славну монастирями гору Афон, де після належного випробування прийняв постриг.

Уже під новим ім’ям Антоній через кілька років отримав благословення настоятеля поширювати чернече життя на Русі. Лише після того, як там стихли князівські міжусобиці (за правління Ярослава Мудрого), задум удалося втілити. 1028 р. мандрівник нарешті повернувся на батьківщину. Він оглянув усі обителі, котрі навколо Києва заснували греки, проте в жодній не знайшов тієї величі духу, до якої звик на Афоні.

Тоді Антоній оселився в печерці на Берестовій горі, де проводив час у молитві та суворому пості. Втім, усамітнитися вдалося ненадовго. Навколо збиралося все більше охочих жити так само. Найвірнішими послідовниками стали Никон, Феодосій, Варлаам. Саме за постриження останнього, а також Єфрема — у світському житті бояр — Антонія зненавидів великий князь київський Ізяслав Ярославович, котрий втратив дуже впливових соратників. Володар звинуватив престарілого Антонія в підтримці народного заколоту. Подвижнику довелося переховуватись у Чернігові, де він жив у печерці на Болдиній горі.

Коли князь розкаявся, а втікач повернувся з вигнання, найближча до Антонія братія викопала на Берестовій горі велику печеру, де облаштувала церкву, трапезну й келії (нині це Дальні печери). Тоді угодник поставив настоятелем обителі Варлаама, а сам укотре спробував повернутись до відлюдництва. Втім, навколо його нової підземної оселі теж почали збиратися послідовники. Так постали Ближні печери. Разом із Феодосієм Антоній заклав головний храм монастиря — мурований Успенський собор — і невдовзі помер.

Уже на схилі життя преподобний просив Господа, щоб принаймні на тому світі вдалося побути на самоті. Тому всі спроби відкрити його мощі були невдалими. Святиня зберігається у Ближніх печерах «під спудом».

Святий дуже шанований в українських та загалом православних землях. Як свідчать історичні джерела, до його гробниці в усі часи, крім радянських, надходили численні пожертви, при ній горіли невгасимі лампадки та відправлялися молебні. До дня святого Антонія в Київ прибували незліченні прочани. Його ім’ям названо печери на Болдиній горі в Чернігові (нині належать до Троїцько-Іллінського монастиря).

В народі помітили, що гроза на празник віщує хорошу погоду та багатий улов риби в найближчі дні.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Коли на модернізацію грошей шкода
Читати
Риба шукає, де глибше
Читати
Уже не годувальниця?
Читати
Сумна статистика
Читати
Насувається нова хвиля
Читати
У тіні — мільярди
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове